Бонус 10 000 грн "У ТОП-КЛУБИ НЕ ЗАПРОШУВАЛИ"
- Сергію, в прем’єр-лізі ви провели хоча й небагато часу, але всі ще довго пам’ятатимуть ваш переможний гол за "Оболонь" у ворота "Шахтаря" на "Донбас Арені". До речі, це була перша поразка "гірників" на своєму полі від співвітчизників…
- О, таке не забувається. Звичайно, я часто згадую цей гол. Не приховуватиму, що в футбольній кар’єрі - це був один з найприємніших моментів. Словами, коли ти забиваєш у ворота "Шахтаря", це відчуття не передати, і це при тому, що твоя команда грає в меншості на "Донбас Арені". На той час в "Оболоні" підібрався дуже боєздатний колектив, якому було до снаги відібрати очки навіть у чемпіона. Команда виходила на поле без жодного остраху та з упевненістю у власних силах, можливо, тому й показували такі результати.
- Після того гола вас не сватали в один із українських топ-клубів? А то знаєте, в нашому футболі таке часто трапляється: футболісту вдається відзначитися подібним і на нього одразу гранди починають полювання?
- Особисто на мене з такими пропозиціями не виходили, хоча чутки, може, й ходили в той час. Так склалися обставини, що влітку, після закінчення сезону, я перейшов у "Говерлу", де головним тренером була людина, яка друга після мого батька дала мені поштовх у футбольне життя. Як футболіст, я багато чим завдячую саме Олександру Севидову.
"З КИЇВСЬКИМ "АРСЕНАЛОМ" НЕ СКЛАЛОСЯ"
- Чому після "Оболоні" в жодну з команд вищого дивізіону вам так і не вдалося перейти? Невже не було запрошень?
- Півроку був орендований "Говерлою". За цей час спілкувався з Сергієм Ковальцем, який тоді був головним тренером "Оболоні". Він кликав повернутися й запевняв, що клуб на мене розраховує. Але взимку в таборі киян відбулися зміни на тренерському містку - команду очолив Сергій Конюшенко. Та все ж наважився переїхати до столиці. Деякий час тренувався з другою командою, адже ще тривала перша частина сезону в прем’єр-лізі. Головний тренер команди мене запевнив, що я потрібен "Оболоні". Хоча коли їхав до столиці, Олександр Севидов сказав, що в випадку, якщо щось не складеться, мене з радістю чекатимуть в Ужгороді. Та сумнівів із вибором команди не виникало, адже в той час "пивовари" були стабільним ФК. З командою я провів повноцінні збори, де тренерський штаб награвав мене як основного гравця. Але з початку сезону відбулися якісь незрозумілі пертурбації. На першу ж офіційну гру я не потрапив до основи, а за кілька турів мене взагалі перевели в дубль. За підсумками того сезону команда вилетіла до першої ліги. Якісь дивні речі почали відбуватися в клубі. Оскільки весь сезон провів у дублі, зробив висновок, що основній команді я не потрібен. До того ж, мав кілька цікавих пропозицій. Запрошували навіть в один із клубів Росії. Відповідно, звернувся до керівництва з проханням, аби мене відпустили. Та знову почув, що клуб зацікавлений у моїх послугах. Залишився. На матч першого туру я вийшов в основі. Все мало складатися добре, але минуло кілька турів і мені запропонували розірвати контракт. А на той момент я вже перевіз до Києва сім’ю, орендував квартиру… Та й мого агента керівники перед цим запевнили, що розраховують на мене. У підсумку півроку майже не грав. Після "Оболоні" складно було повернутися в стабільне русло. Їздив на оглядини в київський "Арсенал", де, на жаль, не зміг працевлаштуватися.
- А як виник варіант із "Миколаєвом"?
- Мені зателефонував Руслан Забранський, який на той час був головним тренером. До заявки на чемпіонат залишалося кілька тижнів, тож я вирішив не ризикувати й прийняв пропозицію. До речі, другу частину минулого сезону ми провели надпотужно.
"ЗАКРАДАЄТЬСЯ ДУМКА, ЩО НАС ХТОСЬ ЗУРОЧИВ"
- Порівняно з минулим чемпіонатом, нині миколаївці переважно розчаровують. Як можна пояснити такий провал?
- Навесні, коли мене запрошували в команду, ніяких проблем у клубі не було. За підсумком другої частини сезону ми, здається, показали другий найкращий результат. Чому зараз команда показує такі результати… не знаходжу відповіді на це питання. Ніби й добре почали сезон, а очки не даються. Інколи навіть закрадається думка, що нас хтось зурочив. Взяти б, до прикладу, навіть останній матч: лічених сантиметрів бракувало, аби м’яч влетів у ворота суперника. У підсумку - самі не забили, ще й пропустили на третій компенсованій хвилині…
- Після всіх невдач який нині панує мікроклімат у команді?
- Усі дуже хочуть перемогти. Навіть одна така гра поверне віру у власні сили. Іншими словами - нам потрібен поштовх. До речі, в наступному турі граємо вдома з "Олександрією". Якщо здобудемо перемогу над таким суперником, то все стане на свої місця і до нас повернеться впевненість. Гадаю, до зимового антракту ми вийдемо з цього піке.
- У Інтернеті натрапив на інформацію, що після однієї з останніх поразок президент клубу з кулаками накинувся на воротаря команди. Подібний інцидент мав місце?
- Президент заходив до роздягальні, й розмова відбувалася на підвищених тонах, але не більше. Звичайно, коли команда сім турів програє, мало кому це подобатиметься. Уявіть ситуацію, коли сім тисяч глядачів приходять на футбол і негативно починають відгукуватися про команду, тренера, президента… Місце, яке нині посідаємо, далеко не наше. Якщо в перших п’яти турах думали навіть про боротьбу за вихід до прем’єр-ліги, то зараз більше переймаємося питанням, як би вийти з зони вильоту.
- Беручи до уваги все вищесказане, на яке місце може претендувати "Миколаїв"?
- За підбором виконавців заслуговуємо більшого. Як далі підуть наші справи… сподіваюся, вони налагодяться. У мене був подібний досвід у "Кримтеплиці". В кінці першого кола, до приходу Олександра Севидова на тренерський місток, ми перебували на дні турнірної таблиці. А вже за п’ять турів до закінчення сезону могли навіть поборотися за вихід до прем’єр-ліги, а за два - претендували на бронзові медалі. Тож поки рано робити висновки. Однак з упевненістю можу сказати, що нам до снаги поборотися за місце в першій п’ятірці, що "Миколаїв" уже робив навесні.
- Сергію, саме в першій лізі, захищаючи кольори "Кримтеплиці", в сезоні-2009/2010 ви стали найкращим бомбардиром чемпіонату. До снаги цього сезону принаймні наблизитися до тих, 19-ти, забитих м’ячів.
- Не думаю, що нині перебуваю в гіршій фізичній формі, ніж того вдалого сезону. Відчуваю в собі сили на тому ж рівні, що й раніше. Можливо, трохи бракує практики.
"ЧИ ЗАЛИШУСЯ В "МИКОЛАЄВІ", ПОКАЖУТЬ НАСТУПНІ ДВА МІСЯЦІ"
- Так, нині ви нечасто потрапляєте до основи команди. Чи бачите для себе подальшу перспективу закріпитися в першій одинадцятці?
- Розмова з головним тренером була перед початком сезону, коли до керма команди прийшов Олег Федорчук. Тренер запевнив, що на мене розраховує. Чому я не завжди потрапляв до основного складу, про це вже не в мене потрібно запитувати. До тренера претензій не маю, адже це його бачення гри команди. Все ж він головний і відповідальний за результат. Зі свого боку я добросовісно виконую обов’язки. Говорячи ж про подальші перспективи в "Миколаєві", головне нині - закріпитися в основному складі й відпрацювати контракт, який закінчується у грудні цього року.
- А особисто перед собою яку ціль ставите в цьому клубі?
- Моя глобальна мета - добробут моєї сім’ї. Тож, відповідно, для мене головне, аби в клубі, за який я виступаю, все було стабільно. Я ж не відповідаю лише за себе. А чи залишуся в клубі - ці два місяці покажуть.
- Вас, мабуть, не полишають надії спробувати свої сили ще й у прем’єр-лізі?
- Якщо немає таких бажань, то навіщо взагалі грати у футбол. Треба кидати цю справу і йти торгувати на "Сьомий кілометр" відомого одеського ринку, звідки я родом (сміється).
