Півзахисник "Буковини" Тарас Сивка: "Уявіть, граємо 4:4 з одним із лідерів групи А і забиваємо переможний м'яч"

Півзахисник "Буковини" Тарас Сивка поділився шаленими емоціями після матчу 20-го туру першої ліги з "Вересом" (5:4), а також розповів про налаштування на гру з "Чайкою".

- Дякую за визнання. Будь-якому футболісту приємно, коли його відзначають. Головне, що наша команда здобула важливу перемогу. Вперше беру участь у такому емоційному матчі, з великої кількістю забитих м'ячів. Гадаю, що те ж можуть сказати практично всі учасники матчу (посміхається). А перемагати в такій грі вдвічі приємно.

- Матч із "Вересом" найбільш божевільний та вкрай драматичний. Довго не могли заснути після гри?

- Режиму не порушував, вчасно ліг відпочивати. Засинав із гордістю за те, що граю за клуб із такою історією та такими прекрасними футболістами. Також треба відзначити несамовитих вболівальників "Буковини". Без їх допомоги не змогли б досягти такого результату.

- У трьох попередніх матчах з "Вересом" ваша команда навіть не могла забити. Рівненський клуб був настільки незручним для вас?

- Усе рано чи пізно закінчується. Задоволений, що нарешті перемогли "Верес", а тим більше у такому неймовірному матчі. Головне, що здобули три важливі залікові пункти, а все інше другорядне. Не можу сказати, що "Верес" для нас незручний суперник, просто є у житті моменти, коли не все від нас залежить. Наше завдання — робити правильні висновки та рухатися далі.

- Таке складне турнірне становище команди змушує перемагати у кожному матчі. У психологічному плані це на вас тисне чи навпаки відпустили дещо ситуацію і почуваєтеся розкуто?

- Прагнемо перемагати у кожному матчі, але на жаль, не завжди нам це вдається. Турнірне становище на нас трішки тисне, але водночас загартовує і робить із гравців мужиків. Граємо 13 футболістами, практично без замін, проте у такому скрутному становищі здобуваємо залікові пункти. Все, що нас не вбиває — робить сильнішими.

- На вашу думку, у чому причина такого невдалого старту матчу? Після першого пропущеного м'яча довелося перебудовуватися?

- Вважаю, що неправильно почали захищатися проти "Вереса", тому і пропустили швидкий м'яч. Деякі гравці просто не увійшли у гру, але нічого страшного, бувають і такі ігри, через все необхідно пройти. Головне, не опускати руки і працювати далі.

- Пропустивши першими, ви згодом навіть вийшли уперед. Проявили свій буковинський характер?

- Ніхто не впадав у відчай, вірили у підсумкову перемогу. По налаштуванню гравців відчував, що точно не програємо. Прийде час і вся Україна переконається, що буковинський характер нікуди не подівся. У нас молода команда, молоді гравці, які прагнуть постійно зростати у професіональному плані.

- На 44 хвилині ви реалізували одинадцятиметровий. У тому моменті відчувалося хвилювання, коли підходили до м’яча?

- Дійсно, дещо нервувався, але це абсолютно нормальний стан для тієї ігрової ситуації. Важливо було не підвести партнерів, які довірили мені таку місію. Вже через декілька секунд заспокоївся, вибрав кут, у який пробиватиму. Дякувати Богу, все вдалося якнайкраще. Щиро радію від того.

- На чому акцентував головний тренер у роздягальні після чотирьох забитих м’ячів у перші 45 хвилин?

- Якщо відверто, уже і не згадаю що конкретно говорив нам тренер. Запам'ятав, що потрібно не опускати руки і вірити у себе. Тренер сказав, що обов'язково переможемо. Так і сталося.

- У цьому матчі були справжні футбольні гойдалки, команди почергово виходили вперед, відігравалися. Де знайшли у собі сили для того, щоб переломити хід зустрічі?

- Особисто для мене все змінилося після того, як арбітр призначив другий одинадцятиметровий у наші ворота. Сказав собі, що "Верес" точно не зможе нас перемогти. Вболівальники несамовито підтримували і якщо чесно не знаю, звідки у команди з'явилося скільки сил. Напевно, емоції посприяли цьому, не могли підвести дві тисячі уболівальників на трибунах.

- На 86-й хвилині ви з правої влучили точно у дев'ятку, забивши переможний м'яч. Можете розповісти про емоції, які пережили у той момент?

- Коли підняв голову і побачив, що м'яч летить у ворота, то всередині пережив неймовірні відчуття. Уявіть, граємо 4:4 з одним із лідерів Групи А і забиваємо переможний м'яч. У той момент хотів застрибнути на вболівальників, але цього не можна було робити. Мої емоції зараз не можна передати словами. Хочеться знову грати у футбол і переживати такі відчуття, як у матчі із "Вересом". Коли весь стадіон кричить твоє прізвище, то це просто неймовірно.

- Ваша перемога довела, що якщо вірити у власні сили, то можна перемогти будь-якого суперника. Погоджуєтеся з цим?

- Повністю погоджуюся із вашим твердженням. Якщо вся команда налаштована на перемогу, то здолати можна будь-якого суперника. Коли всі разом, ми — сила.

- У цьому матчі було забито аж дев'ять м'ячів. Який особисто вам сподобався найбільше?

- Звичайно, мій забитий м'яч був найкращий. На нього працювала уся команда.

- У наступному турі зіграєте проти "Чайки". Чого очікуєте від цього матчу?

- Чайка — хороша, організована команда, проти якої завжди непросто грати. Забуваємо про перемогу над Вересом і готуємося до наступного туру. У нашій групі немає прохідних матчів. Поважаємо будь-якого суперника, але нас влаштує виключно перемога.