Бонус 10 000 грн Новоспечений форвард «Десни» Ігор Кірієнко в коментарі клубній прес-службі розповів про адаптацію в новій команді, конкуренцію та власні амбіції.
– Я радий, що опинився у Чернігові, де клуб ставить перед собою лише максимальні завдання. Я мрію допомогти клубу виконати їх та своєю грою довести, що мене запросили невипадково.
– Ви вже адаптувалися в новому колективі?
– Із цим не було жодних проблем, адже я провів майже всі збори у колективі. Хлопці підібралися дружні, підтримують один одного, а на полі справжні професіонали. Із першого дня я відчував підтримку, тому багато часу для адаптації не треба було.
– Не так давно ви вигравали «золоті» медалі другої та «бронзу» першої ліги з «Гірником-Спорт». Які у вас амбіції у «Десні»?
– Зрозуміло, що в Горішніх Плавнях ми провели кілька чудових сезонів, здобули два комплекти нагород, подарували місту справжнє футбольне свято. До цього «Гірник-Спорт» близько 20-ти років вважався міцним середняком другої ліги. Але завдяки президенту Петру Каплуну клуб поступово набирав оберти, тому виграв медалі невипадково. Але то вже давно історія, і на ній зациклюватися не варто. У «Десни» зараз прекрасна можливість підвищитися у класі і вперше у своїй історії вийти до УПЛ. Над цим і працюватимемо.
– У «золотому» для себе сезоні другої ліги ви провели 33 матчі, забивши 27 м’ячів. І лише три з них з пенальті. То був найкращий період для вас?
– Не хотів би так говорити. Тоді в нас була дійсно дуже вмотивована команда, потужний тренерський штаб Ігоря Жабченка. Але й до цього в мене були непогані сезони, коли вдавалося багато забивати в чемпіонаті України.
– Ваш батько – відомий в минулому воротар Сергій Кірієнко, якого не стало сім років тому. У Нікополі на його честь проводиться традиційний турнір. Вдається його відвідувати?
– На жаль, через щільний тренувальний графік не завжди вдається вирватися. Але я дуже вдячний друзям батька, та всім, хто знав його і поважав, що вони збираються, грають і згадують про нього. Ми знаємо, що людина живе стільки, скільки про неї пам’ятають.
– Два роки тому ви перенесли складну операцію на хрестоподібній зв’язці, через зо були змушені пропустити більш як півроку. Як зараз почуваєтеся?
– Так, та травма, на жаль, змусила багато пропустити. Але я відчуваю себе добре, можна сказати, що вже забув про ті важкі часи і готовий приносити користь своїй команді.
– У «Десні» підібрана досить потужна лінія атаки, гарно виглядав восени Філіппов, в міжсезоння заявили ще досвідченого Лисенка. Не боялися конкуренції?
– Я можу розраховувати лише на свої сили і приносити користь команді. Конкуренція дозволяє прогресувати і рухатися вперед.
