Роман Шпірнов: "За два роки отримав три заробітні платні"

Роман Шпірнов: "За два роки отримав три заробітні платні"

118
Роман Шпірнов: "За два роки отримав три заробітні платні"
Фото - fcbukovyna.com

Екс-гравець «Буковини», котрий у сезоні-1993/94 пропустив лише один матч, а нині — асистент головного тренера чернівецького ФК, спробував пригадати, яким видався чемпіонат двадцятирічної давнини для буковинців.

Пощастило, що перед початком інтерв’ю розмовляв із старшою людиною — журналістом, котрий своїми очима бачив усі тогочасні домашні матчі «Буковини» та навіть знав про деякі внутрішньокомандні справи. Звичайно, я цікавився найболючішими та найпікантнішими нюансами, тому, спілкуючись із гравцем команди тодішнього сезону, намагався в усьому знайти підтвердження. На жаль, один важливий момент не мав свого продовження в розмові. Того сезону, скажемо так, подейкували, що чернівчани брали участь у парі договірних матчів. Мовляв, існувала домовленість із «Темпом», що «жовто-чорні» «допомагають» їм у кубковій дуелі, а у чемпіонаті представники Хмельниччини відповідають «узаємністю». Навіть була ситуація, коли в кубковому матчі-відповіді чернівчанин Фінкель забив «непотрібний» м’яч, за що зразу отримав прочуханку від тренера Павленка. Відтак за мить Борис уже «відзначився» поблизу своїх воріт: збив когось із темпівців і дозволив їм легко зробити необхідний результат. До того ж, це був не єдиний акт підтримки: в кінці сезону після зустрічі у Чернівцях, коли вже місцева команда виграла, дружина з Шепетівки навіть «віддала» свого нападника Олега Заруцького, щоби допомогти «Буковині», котра зіштовхнулась із проблемами комплектації та фінансуванням у цілому. Решту — читайте в інтерв’ю з екс-оборонцем буковинців.

«Після першого матчу розрахувалися лише з 11 футболістами стартового складу»

Романе Вікторовичу, пригадуючи нині останній сезон «Буковини» у вищій лізі, що найперше відтворюється у пам’яті?

— Пригадується перший досвід на такому рівні, оскільки це був лише мій другий сезон у команді. Мені було лише 20 років, а я вже грав проти таких команд, як «Динамо», «Дніпро» та «Чорноморець». Це найбільше врізалось у пам’ять.

Доволі дивна ситуація була з тренером: усі збори команду тренував Матвієнко, проте вже після першого ж поєдинку він пішов у відставку. Пригадаєте, чому так сталося?

— Зараз я вам поясню. Ситуація складалася таким чином: нам пообіцяли, що в клубі будуть гроші. Як знаєте, після розвалу СРСР із цим було складно. Саме через відсутність коштів із колективу раніше пішли відомі та вправні гравці. Відтак після таких «обіцянок» запросили Матвієнка, та команда провела з ним повноцінні збори в Криму, Алушті, та навіть у Болгарії. Віктор Антонович поставив умову керівництву, щоби з командою розрахувалися до першої офіційної гри, адже впродовж підготовки нам ні копійки не заплатили. А, власне, після стартового матчу (програли «Чорноморцю» — 0:1) в команді дізнаються, що розрахувалися лише з 11 футболістами стартового складу! Навіть наставник Матвієнко нічого не отримав! Таке ставлення його розгнівало, тому він одразу написав заяву про звільнення та поїхав додому, в Київ. Тобто, як розумієте, з того, що нам обіцяли, нічого не було виконано.

— Бува, не обмежилося прощання з наставником конфліктом у колективі?

— Ні-ні. До конфліктів справа не доходила, принаймні не можу цього пригадати. Не було нічого схожого, щоби хлопці підходили один до одного та питали: «Чому ти отримав гроші, а я — ні?».

Новий очільник колективу Олександр Павленко налаштовував на збереження прописки в еліті?

— Олександр Георгійович був хороший фахівець. За його часу «Буковина» здобувала медалі ще союзних ліг (чемпіон другої ліги, шостої зони. — прим.). Коли немає фінансів, то складно якісь претензії висувати тренеру, котрий, попри все, намагався зберегти команду в лізі. Що тут ще сказати?

«Не було думок, аби не дограти той сезон до кінця»

Хоча в клубі було не все так добре, перед першістю вдалося повернути з Болгарії Віктора Олійника, котрий перелаштувався з форварда на центрального оборонця. Як гралось із екс-нападником у захисті?

— Якщо не помиляюсь, у болгарському «Хасково» перед ним не виконували всіх зобов’язань, тому Віктор повернувся до Чернівців. Щодо того, як мені гралося з ним, то відзначу, що Олійник — досвідчений футболіст, який чудово знав, як у окремому епізоді може зіграти його візаві, який маневр може використати. Отож знання, як грати попереду, лише допомагали Олійнику відтепер виконувати захисні функції. До того ж, тоді за амплуа він грав переважно заднього захисника (такого поняття вже немає у сучасному футболі), тобто він страхував усіх оборонців, які грали персонально, тому, зізнаюсь, не раз Віктор виручав нашу команду. Зрозуміло, що, зважаючи на його колосальний досвід, він намагався також порадами допомагати своїм тодішнім колегам.

— До речі, згадаєте, скільки часу існували без заробітної платні?

— Скажу, що був один такий період, який тривав майже два роки. Не менше — сто відсотків! За цей час отримав три заробітні платні — всього-на-всього! Це вже не говорячи про преміальні та інші бонуси. За ці два довгі роки нас годували одними обіцянками.

— Як мені розповідали, впродовж зимового антракту в «Буковині» виникли реальні передумови до того, що команда може знятися зі змагань. Чи насправді був такий момент?

— Ні-ні. Здається, навіть не було таких думок, аби не дограти той сезон до кінця. За цей час багато людей приходило до керма ФК, нам «забили» голови обіцянками. Тому не було нічого схожого, щоби колектив планував не виходили на якийсь матч. Тим паче, що виступали ми у вищій лізі. «Буковина» припинила існування — страшний сон для кожного з нас.

Чи правда, що за «відібрані» очки в «Динамо» гравцям обіцяли холодильники?

— Ні, не було такого.

Кажуть, із тернопільською «Нивою», з якою у чернівчан історично склалися неприязні стосунки, були найпринциповіші протистояння?

— Складно пригадати. Вочевидь, не були вони такими вже й принциповими. «Буковина», як представник західного регіону, тоді на всіх налаштовувалася добре: в домашніх стінах нікому просто не було. Пам’ятаю, до прикладу, як ми у Чернівцях «розбили» «Металіст» із рахунком 4:0. У грі з кожним намагалися здобути вкрай важливі залікові пункти.

Чи багато чернівчан тоді ходило на «Буковину» підтримувати свою команду?

— Так, у ті роки відвідуваність у нас була далеко не найгірша. Хоча не скажу, що на всіх домашніх поєдинках було багато людей. Проте більше, ніж зараз ходить на стадіон.

— Не подумайте, що я вас у чомусь звинувачую. Хочу переконатися, чи брали участь чернівчани в договірних матчах того сезону з «Темпом» із Шепетівки?

— Ні, я про це нічого не знаю.

Той сезон, у якому лише раз не виходили на поле, можете занести собі до активу?

— Звичайно. Як уже говорив: будучи молодим гравцем, протидіяв справжнім зіркам футболу. Перший досвід закладає фундамент подальшої кар’єри. Приємно, що в мене було в кого вчитися: не лише в нашій команді, а й у чемпіонаті вистачало майстерних виконавців. Це — найприємніше.

Оцените
Поделитесь
Прогнозы
Перейти ко всем прогнозам

Оставить комментарий на форумеОбновить

Лучшие букмекеры