Вихованець футбольного клубу «Львів», двадцятишестирічний Василь Білий, у літньо-осінній частині нинішнього сезону у чемпіонаті Першої ліги та Кубку України відіграв за команду Народного Клубу «Верес» 18 матчів. Центральний захисник встигав виконувати не лише свої безпосередні обов’язки, а й відзначився двома голами (у ворота «Тернополя» та «Буковини»), а також – взяв активну участь у кількох результативних атаках. Зокрема, і у домашній грі проти «Іллічівця».
- Василю, як оцінюєш результат виступу команди у першій частині сезону?
- Лише позитивно. Задоволений тим, що ми пішли на канікули на доволі високому другому місці у турнірній таблиці. У нинішньому сезоні ми – дебютанти Першої ліги. Як для команди-новачка дивізіону друге місце на проміжному фініші – це хороший результат. Але завжди потрібно прагнути до більшого.
- Який матч у першій частині сезону запам’ятався найбільше?
- Однозначно – проти «Іллічівця». Ще до гри навколо цього поєдинку була доволі наелектризована атмосфера. Та й по ходу матчу вирували серйозні пристрасті. Вболівальникам довелося понервувати. Та й нам було непросто. Програвали, але все ж зуміли вирвати важливу перемогу.
- У цій грі ти записав на свій рахунок доволі ефектний передгольовий пас на Дмитра Козьбана, розрізавши чи не усю оборону суперника. Чи вважаєш цю гру найбільш вдалою у першій частині сезону?
- Не хотів би таким чином оцінювати свої дії на полі. Це прерогатива тренерського штабу. Але, у принципі, згоден. Це, мабуть, був один із кращих моїх матчів.
- Тоді який із матчів вважаєш найбільш невдалим?
- Домашній поєдинок проти «Полтави». Тоді я щойно відновився після травми. Відчував, що ще не зовсім готовий продемонструвати усе, на що здатен.
- Окрім виконання своїх безпосередніх обов’язків, ти встиг забити два м’ячі. У попередніх клубах – «Скалі», «Єдності» та «Сталі» - забивав не більше трьох за сезон. Як оцінюєш нинішній результат?
- Головне – це надійно відіграти в обороні. Але коли з’являється така можливість – завжди хочеться забити. Центральні оборонці нашої команди завжди активно підключаються до атаки під час виконання стандартів. Два голи за першу частину сезону – доволі непогано. Але ж Сергій Борзенко забив п’ять. Тому мені ще є, до чого прагнути.
- У першій частині сезону ти був стабільним гравцем основного складу. Чи не боїшся серйозної конкуренції після приходу до команди В’ячеслава Лухтанова?
- Ні. Конкуренція в команді – не заважає. Навпаки – це те, що робить команду сильнішою. Це все для того, аби футболісти прогресували. Будемо боротися, рости. Щодня потрібно на тренуваннях доводити, що саме ти вартий того, аби зіграти з перших хвилин у наступному матчі. Тому гратиме справді найсильніший.
- Чи виправдав «Верес» твої сподівання?
- Коли я вирішив приєднатися до «Вересу» - то хотів якомога частіше гра. Тут я отримував достатньо ігрової практики і це перший великий плюс. Що до усього іншого, то хотів би відзначити атмосферу на стадіоні під час домашніх матчів. Коли вперше зіграв на «Авангарді» - це було неймовірно. За такої підтримки вболівальників грати на той момент мені ще не доводилося. Якби я приїхав до Рівного грати проти «Вереса» - мені точно було б психологічно непросто. А коли ти відчуваєш таку неймовірну підтримку трибун – це дуже допомагає. Атмосфера на стадіоні під час домашніх матчів мене приємно вразила.
- Де і як проводив відпустку?
- Усю відпустку провів вдома у Трускавці з рідними та друзями. Коли упродовж майже усього року перебуваєш на зборах та регулярних роз’їздах – знаходити час для родини дуже важливо.
- Вже цієї п’ятниці команда збереться на перший у новому році тренувальний збір. Чого очікуєш від нього?
- Якщо чесно – то встиг вже добряче скучити за командою і за роботою на тренуваннях. Під час зборів хочеться якнайкраще підготуватися до другої частини сезону, щоб вже у перших весняних матчах впевнено досягати поставлених цілей. Звичайно, хотілося б обійтися без травм.
- Які особисті задачі ставиш перед собою на весняну частину сезону?
- Неправильно виділяти себе з-поміж команди. Головна наша спільна мета – здобути разом із «Вересом» путівку до Прем’єр-ліги. Моя ціль – докласти якомога більше зусиль, аби допомогти команді.