Главная Украинские Наши за границей Василь Кравець: "Абідаль кликав до "Барселони" в оренду, та я відмовив. І "Динамо" відмовив би теж"
^

Василь Кравець: "Абідаль кликав до "Барселони" в оренду, та я відмовив. І "Динамо" відмовив би теж"

3777

Василь Кравець: "Абідаль кликав до "Барселони" в оренду, та я відмовив. І "Динамо" відмовив би теж"
Фото - Getty Images

Український захисник "Леганеса" Василь Кравець, який відіграв у складі представника Сегунди "Луго" минулий сезон, в інтерв'ю Footboom розповів про своє майбутнє, труднощі у Ла Лізі, а також обговорив становище львівських "Карпат" і багато іншого.

У сезоні більше переживав не за себе, а за "Луго"

- Цей рік для тебе видався напруженим: битва за місце в складі "Леганеса", пауза на карантин, бій за виживання разом з "Луго"...

- Так, дійсно непростий рік. Я повернувся в "Луго" і до карантину ми встигли провести дев'ять матчів, програвши лише в одному з них. Все йшло добре, і навіть повернувшись після карантинної паузи ми здобули перемогу. Однак далі все пішло зовсім інакше, нас поглинула тривала серія невдач, що опустила нас до зони вильоту.

Завершення сезону видалось неймовірно важким, адже розрив між командами був дуже-дуже малий - лише два-три очки. Що казати, якщо між нами, що йшли на 17-му місці, і першим місцем дистанція була всього в 18 очок. Цей сезон в Сегунді можна сміливо назвати більш цікавим, ніж він був у Ла Лізі. Інтрига була до останніх турів, битви йшли до останнього.

- Кожного матч ви висіли на волосинці: "крок праворуч, крок ліворуч - розстріл". Емоційно давив на тебе такий стан справ?

- Так, це впливало на всю команду. Ми були дуже зосереджені на результаті в кожній грі. Розуміли, що якщо ми не здобудемо перемогу в будь-якому з матчів, то все може покотитися вниз і усі зусилля могли б бути марними.

На щастя, ми виграли у "Тенеріфе", тому перед останньою грою, тим більше домашньої, було вже легше. Та й вболівальники, які зібралися біля стадіону, дозволили нам відчути себе спокійніше. За підсумком ми заслужено зберегли місце в Сегунді.

- Емоційне напруження можна порівняти з тим, що ти відчував, коли проводив перший сезон на дорослому рівні?

- Ні-ні, це зовсім інше. Знаєш, тут я більше переживав не за себе, а за команду. У мене не було якихось персональних хвилювань, адже мій контракт належить "Леганесу" і мене ніяк не чекали би виступи в Сегунді Б. Цей фактор дозволяв мені максимально бути сконцентрованим на своїй грі і відкинути непотрібні нерви і хвилювання.

А ось за колектив, за місто, яке стало для мене рідним, за людей, які вболівають за цей клуб, я дійсно хвилювався і намагався допомогти їм зберегти посмішку на обличчі після завершення сезоні. Дуже хотілося, щоб команда залишилася на професійному рівні. За це я бився в кожному матчі, і радий, що мені вдалося допомогти колективу зберегти прописку.

- У "Луго" у тебе була постійна ігрова практика, в "Леганесі" - ні. Для тебе повернення до Сегунди - крок назад, або навпаки?

- Знаєш, Ла Ліга і Сегунда за рівнем гри не сильно і відрізняються. Приблизно рівні ліги. Просто в одному дивізіоні грають такі клуби як "Барселона", "Реал", "Атлетіко", "Севілья", "Валенсія", які вп'ятьох ведуть боротьбу за найвищі місця в таблиці. Скажімо так, часто розігрують між собою першу п'ятірку ("Реал" і "Барса" перші місця, інші - 3, 4 та 5 місце, - прим. від Кравця), а є інші 15 клубів, які кожен сезон ведуть боротьбу за виживання.

Так от, ці клуби, серединка і нижня частина, такого ж рівня, як і клуби Сегунди. Немає різниці, серйозно! Хорошим прикладом служить "Гранада", яка тільки повернулася до елітного дивізіону, а вже в наступному сезоні буде виступати в єврокубках.

Василь Кравець: "Абідаль кликав до "Барселони" в оренду, та я відмовив. І "Динамо" відмовив би теж" - изображение 1

Що стосується суті питання, то не вважаю, що зробив крок назад, як багатьом могло здатися. Так, я пішов на пониження в дивізіоні: з Ла Ліги в Сегунду, але з огляду на те, що тут рівень приблизно такий же, я не сильно втратив у цьому плані.

По-друге, я провів тут стільки ігор і отримав багато важливої ​​ігрової практики, тому перехід в "Луго" особисто для мене - це плюс, що закриває будь-які мінуси, о яких кажуть люди.

- Перебудувати себе було важко? Все ж там були ігри проти тієї ж "Барселони", "Реала", "Валенсії", а в Сегунді зовсім інші імена...

- Насправді, великого значення не має проти кого ти граєш. Коли ти виходиш на поле, вступаєш в гру, то не має значення - "Реал" це або "Тенеріфе", "Барселона" або "Мірандес", ти повинен виконувати свою роль на полі, вимоги тренера та його завдання.

Так, рівень "Реала" і "Атлетіко" відрізняється від команд Сегунди, але в самому ігровому процесі це не грає ролі. Коли я виступав за "Леганес", то грав і проти "Реалу", і проти "матрацників", і проти "Валенсії". Перед грою був певний мандраж, приховувати не буду, але коли переборов його, то цей матч перетворюється в такий же, як я проводжу в складі "Луго" проти будь-якої з команд Сегунди. Тому перебудовуватися особливо і не довелося.

Знав, що якщо перейду в "Барселону", то буду там ніким

- Що не склалося в "Леганесі"?

- Дуже багато всього вплинуло. Не можу озвучити причини, але повір мені, це були далеко не спортивні чинники. Ми з Андрієм Луніним виявилися в цьому клубі в однакових ситуаціях. Ні в нього, ні в мене не пішло там.

- Чи не було жалю, що ти вибрав "Леганес", а не "Барселону Б"?

- Ні, чесно, ніякого жалю. Відмовив "Барселоні Б", і впевнений, що зробив все правильно. У плані колективу в "Леганесі" все було класно, тренування теж були цікаві. Я не поступався жодному з партнерів по фізичних характеристиках або будь-яких інших показниках. Міг розраховувати на місце в складі, але були моменти з керівництвом, через які мені не вдавалося грати регулярно.

Що стосується "Барселони", то я повинен був їхати в другу їх команду, яка виступає в Сегунді Б. Тобто для мене це було б два кроки назад - опуститися з Сегунди до Сегунди Б. Переходячи ж в "Леганес", я робив крок вперед, в Ла Лігу.

Розумієш, навіть заради "Барселони", навіть заради цього маленького шансу зачепитися там, я не готовий був робити кроки назад. Якби вони хотіли мене викупити - це інша справа, але Абідаль казав, щоб я прийшов на правах оренди.

- Тоді ж в Україні заговорили: Лунін - в "Реалі", Кравець - в "Барселоні". Ель Класіко могло б набрати жовто-синього кольору. Міг би собі уявити таке коли-небудь?

- Ні, навіть не замислювався над цим. Я знав, що якщо перейду в "Барселону", то буду там ніким. Футбол - це бізнес, і багато що вирішують різні фактори. Я - не вихованець каталонців, навіть їм не належу. Тому якби у них була потребність внести когось у заявку на той же матч ЛЧ - просто внести в заявку - то вони б запросили когось із вихованців Академії, щоб в майбутньому це допомогло їм продати футболіста. Стандартний бізнес. Я б просто міг іноді тренуватися з головною командою, і то лише іноді.

Саме тому я наполягав на тому, щоб вони мене купували, щоб не бути там просто стовпчиком на тренуваннях. Скажи Абідаль, що "Барселона" готова мене купити, то я б, напевно, відразу зібрав сумки і без будь-яких питань переїхав би в Каталонію. Мені потрібна була додаткова гарантія, що на мене розраховують, а не просто так тягнуть до клубу. Як бачимо, нічого не сталося і мене в "Барселоні" немає.

- Для багатьох футболістів зіграти в елітному дивізіоні Іспанії - нездійсненна мрія. Ти вже пограв в Ла Лізі, але остаточно там поки не закріпився. Як думаєш, чи вийде?

- Потрібно знайти команду, яка мені підходить. "Леганес" був не моєю командою. Там не ті люди навіть за менталітетом.

Василь Кравець: "Абідаль кликав до "Барселони" в оренду, та я відмовив. І "Динамо" відмовив би теж" - изображение 2

- Чому?

- Проведемо паралелі з Україною. Візьмемо представників столиці, Києва, та Львова. Менталітет і відносини у людей кардинально різні! Тут аналогічно. Люди, що живуть в Мадриді, схожі з київськими: у них ніколи немає часу, вони завжди кудись поспішають, багато пробок, машин, того ж пафосу дуже багато. У Львові, як і в Луго, все інакше: люди відкриті, прості, немає зайвих забобонів, тобі завжди раді.

Якщо навіть тебе впізнають на вулиці, то в першу чергу запитають, як життя, чи потрібна допомога, а не стануть "знищувати" за поразки. Розумієш, в Луго всі один одного знають. Містечко невелике, але як би не виступала команда, до тебе завжди будуть ставитися з повагою і підтримувати. Це дуже важливо, особливо для мене. В "Леганесі" і краплі подібного не було.

- Для тебе важлива навколишня атмосфера, побут?

- Чесно, це найголовніше для мене. Якщо люди в клубі приємні і "комфортні", то це буде ідеально. Галісійці дуже круті і приємні. Усі в місті дуже добрі і відкриті. Коли ти граєш за "Луго", за сам клуб, за емблему, то ти розумієш, що граєш саме за цих людей, за щирих уболівальників. Ти не можеш їх підвести, і це дуже-дуже важливо.

Так, в перший час у мене були не найпростіші стосунки з фанами, але досить швидко у нас все змінилося. Від любові до ненависті один крок, як і в зворотньому напрямку. Зараз вони мене називають галісійською "солдатом", а колись факи тикали.

Василь Кравець: "Абідаль кликав до "Барселони" в оренду, та я відмовив. І "Динамо" відмовив би теж" - изображение 3

- Фани і любителі футболу на вулицях зустрічають з доброю посмішкою? Чи є якісь привілеї у гравців?

- Так, в Луго зустрічають з відкритою душею. Якщо тебе впізнали, коли ти пішов у ресторан, то тебе обов'язково пригостять, як тут кажуть, "копою": вином або пивом. Можуть і просто дати пораду, що варто взяти у них і що найсмачніше. Приймали скрізь з душею.

Є в Луго один ресторанчик, "Cachivaches", де власник - великий фан нашого клубу. Як він каже, мій персональний шанувальник (посміхається) Уявляєш, у нього в ресторані навіть висить моя футболка з автографами кожного гравця нашої команди. Її презентували власники "Луго" ще перед тим, як я йшов в "Леганес". Але я не про це.

Раніше я жив якраз недалеко від цього ресторану, і ми з дружиною часто там харчувалися. По-перше, нас завжди обслуговував або сам власник, або він надсилав персонального офіціанта. Також нам завжди робилися невеликі презенти. Наприклад, до курки з салатом могли принести восьминога, або вустриці, або невеликі маленькі смаколики. Намагалися пригощати чимось новим. Таке ставлення вже багато про що говорить, розумієш?

Тут в Луго не тільки до футболістів хороше ставлення, а до всіх людей в цілому. Галісійци чудові хлопці і радо приймають гостей. Всім раджу побувати тут, щоб зрозуміти це на особистому досвіді.

Був дуже злий, що сезон в Сегунді продовжився під час пандемії

- Хоч місто і комфортне, але настали важкі часи цієї весни - карантин. Було важко?

- Думаю, мені було ще досить легко. Мені пощастило, адже вся моя сім'я була поруч: дружина, мама, брат. Майже всі рідні були зі мною в цей період. Якби я був на самоті, або лише з дружиною, то, напевно, було б в кілька разів складніше. А так нас було багато і ми перенесли цей карантин легше, ніж деякі мої знайомі.

У моральному плані все було добре, а ось у фізичному... Тренування були важкі і виснажливі. Нам привезли спеціальні велосипеди і ми повинні були кожен день намотати 5-6 кілометрів. Це важко, після цього ти постійно відчуваєш себе втомленим. Ось це давило.

На щастя, потім в Іспанії ситуація покращилась і ми повернулись до звичайних тренувань. Правда, зараз є знову невеликі спалахи, як в тій же Каталонії, але сподіваюся, що це тимчасове явище.

- Як ти взагалі ставишся до карантину? Чи правильно, що чемпіонати призупинили?

- Я був за те, щоб всі чемпіонати були завершені достроково. Так, багато хто б втратив гроші, але ніхто не знає, як це позначилось в результаті на стані здоров'я футболістів. Ніхто не думав, як це все вплинуло на гравців.

Ми в дику спеку виходили на тренування по дві людини. Нам потрібно було займатися в гумових рукавицях. Ти просто не уявляєш, як виглядали мої руки тоді. Вони зкривилися, були немов варені якісь. Я не міг їх впізнати, і це було жахливо. А це ще все відбувалося після того, як ми цілий місяць просиділи вдома. Було дуже важко. Так, ми бігали, крутили ровер, але це зовсім не ті навантаження та вправи, які потрібні для того, щоб набрати форму.

Я був дуже злий, що сезон в Сегунді продовжився. Франція закінчила, Бельгія закінчила, а чому не закінчили ми і англійці? Можна було просто всіх відпустити по домівках після карантину, дати невелику відпустку, щоб відпочили, а після - зібрати всіх і почати підготовку до вже наступного сезону. Цей сезон просто обнулити: ніхто не виходить з дивізіону, ніхто не заходить. Ніби й не було минулого розіграшу. Всі спокійні, а ми би не ризикували своїм здоров'ям, щоб закінчити цей сезон... Не розумію й досі, чому вирішили догравати.

Василь Кравець: "Абідаль кликав до "Барселони" в оренду, та я відмовив. І "Динамо" відмовив би теж" - изображение 4

- Те, що ти не міг повернутися під час карантину в Україну, на тебе теж давило?

- Чому не міг? Спокійно міг, можливість така була, але клуб попросив всіх залишитися в місті і не їхати в інші країни.

- Ну, в рідних домашніх стінах все ж краще сидіти в настільки страшний період... Чи тобі і в Луго було непогано?

- Так, в плані сидіння вдома, то, звичайно, краще перебувати у Львові. Там рідні стіни і простіше б час пролітав, але ось в плані медицини... В цьому аспекті я дуже радий, що ми залишилися в Іспанії. Тут було набагато спокійніше.

В Іспанії медицина більш підготовлена ​​до подібної біди, та й саме ставлення до COVID-19 одразу було значно серйозніше, ніж у нас в Україні. Тому у мене немає розчарувань, що на період коронавіруса я залишився в Іспанії.

- Але там і ситуація була гіршою, ніж в Україні.

- Як бачиш, тут вже ситуація підходить до завершення, або, як мінімум, пiшла на велике зменшення, а у нас вона тільки набирає обертів. Є зараз знайомі, які захворіли на коронавірус в Україні. Страшна річ.

Коли в усьому світі було погано, то в Україні було ок, а тепер усе змінилося. Дай Бог, щоб ця хвороба швидше зникла і всі були здорові.

- Під час карантину ти захопився кіберспортом, який набрав серйозних обертів. Навіть в турнірі побігав. Давно граєш?

- Якби не карантин, не розвинувся б так кіберспорт. А так було багато вільного часу, тому намагався перекрити його іграми (посміхається) Це захоплення давнє, тому все нормально, задніх, начебто, не пас.

Я в "Леганесі" щасливий, але завжди неспокійний

- Повернемося до футболу. Твоя орендна угоду з "Луго" добігає кінця. Що далі?

- Все просто: повертаюся в "Леганес".

- Тебе чекає чергова оренда, або ж ти хочеш там затриматися?

- Чесно, якщо мені скажуть, що гарантують ігрову практику, то я готовий залишитися в "Леганесі". У мене немає великого бажання відмовлятися від клубу і заявляти категорично, що я хочу піти звідси. Ні, я хочу просто грати в футбол за хорошу команду, боротися за якісь цілі і завдання, допомагати команді.

Якщо буде якась пропозиція від іншого клубу, то я, звичайно, розгляну її, проте одразу відмовлятися від "Леганесу" не буду. У мене є хороший контракт в хорошому клубі Ла Ліги. Не переживаю ні за що.

Якщо запропонують знову в оренду, то чому б і ні? Погоджуся піти, але якщо буде включена опція з правом викупу. Буду розглядати різні варіанти.

Василь Кравець: "Абідаль кликав до "Барселони" в оренду, та я відмовив. І "Динамо" відмовив би теж" - изображение 5

- Нема побоювань, що в "Леганесі" можеш знову засiсти на баночці?

- Подібне може статися з кожним: травма, недовіра тренера або якiсь моменти керівництва, ще щось... Побоювання є завжди, це нормально. Особливо в моїй ситуації. Я в "Леганесі" щасливий, але завжди неспокійний (посміхається)

- В Іспанії у багатьох українців справи склались не кращим чином: Мякушко, Лебеденко, Зотько... Чому у них не вдалося адаптуватися до іспанського футболу?

- Знаєш, справа тут не в адаптації до футболу, а у інших факторах. Багато що залежить від оточуючих футболіста людей і місця, де він знаходиться. Як я говорив, Леганес - дуже важке місто, щоб адаптуватися в побутовому плані. Там дуже важко, і люди важкі. У Луго, або в Ла-Коруньі тієї ж, за межами Мадрида, все набагато простіше і легше. Дивись, Зозуля і я адаптувалися в яких командах? Звідки?

- Альбасете, Луго - невеликі містечка.

- Ось. Он той же Лунін, як і я, в "Леганесі" не зміг прижитися, а в Ов'єдо справи пішли в рази краще. Ов'єдо - це ж тоже галісійці. Все залежить від людей і навколишнього побуту.

- Тобто ти радиш всім українцям, які їдуть грати в Іспанію, віддавати пріоритети маленьким містам?

- Не обов'язково маленьким, а з "приємних" районів, не наймасштабніших міст. Для першої пори саме так буде краще. Адаптація буде проходити простіше, і це вже спростить багато інших моментів в Іспанії.

Якби Смалійчук покликав рятувати "Карпати", то готовий кинути все і приїхати

- Якщо надійде пропозиція з України, то повернешся? Раніше ти говорив, що погодишся перейти лише в "Карпати", але їх зараз в еліті вже не буде.

- "Карпати".... Чесно, "Карпати" для мене зараз дуже болюча тема. Дивлюся на всю цю ситуацію з клубом, і кров'ю серце обливається. Начебто нічого складного і немає, щоб врятувати клуб, але нічого не відбувається. Для цього потрібна була б невелика допомога Коломойського. Якби він це захотів зробити, то з клубом б нічого подібного не сталося.

Знаєш, я впевнений, що якби не зняття очок і ці проблеми, то "Карпати" б легко боролися з "Колосом" за єврокубки. Та чому боролися б - впевнений, вони були б в єврокубках! Однак ви бачите, якщо людина не хоче, то з цим нічого не зробиш.

Василь Кравець: "Абідаль кликав до "Барселони" в оренду, та я відмовив. І "Динамо" відмовив би теж" - изображение 6

- Якби в твоїх руках була доля клубу, на які жертви ти б пішов, або щоб зробив: віддав би всю зарплату, грав би безкоштовно, привіз би 100500 топових іспанців?

- Навіщо стільки іспанців? Якби я мав можливість, привіз би одного Мессі і побудував би гру навколо нього одного (посміхається)

Якщо чесно, то важко сказати. Але якби мені зараз подзвонив Смалійчук і сказав, що команда виходить в наступний сезон в Першу лігу і їй потрібна моя допомога, сказав би: "Вася, даю тобі контракт на п'ять років. Прийди і допоможи рідним" Карпатам" то я б, напевно, кинув все, і був би там. Навіть якби мені головна команда" Барселони" в той момент запропонувала контракт, то я б довго сидів і думав, що вибрати, і, швидше за все, зробив би вибір на користь рідного клубу.

Розумієш, "Карпати" - це не просто клуб, вони дуже багато значать для мене. Всі мої друзі вболівають за них, вся сім'я. Це щось більше, ніж просто клуб для мене. Чесно, заради "Карпат" готовий був би пожертвувати своїми перспективами, віддати в жертву кар'єру і повернутися рятувати їх.

- А якщо "Карпати" підуть по шляху "Металіста" і "Дніпра", взявши собі нові імена? Наприклад, "Карпати-2", або ж "Карпати-1963"... Чи будеш ти їх також підтримувати?

- Це вже будуть зовсім не ті "Карпати", у яких я грав і за які б'ється моє серце. Чесно, не знаю навіть, як до цього ставитися. Начебто будуть і "Карпати", але з іншим брендом... Не можу собі цього уявити. Думаю, це сильно змінить ситуацію для мене.

Також буду говорити з уболівальниками, як вони поставляться до подібного. Якщо вони скажуть, що це той же клуб і вони з ним, то я намагатимусь настроїти себе також. Якщо вони скажуть, що це зовсім інший клуб, то про що тут можна говорити? Якщо фани відмовляються від клубу, то це вже багато про що говорить.

Якби мені знову запропонувало перейти київське "Динамо", то я б знову відмовив

- Повернемося до початкового питання. "Карпат" немає в еліті, навіть у Першій лізі. Чи повернешся ти в Україну? "Зоря", "Колос", "Десна" ...

- (Тривала пауза) Зараз у мене немає великого бажання повертатися в Україну. Хотiлось, ще в Європі пограти. Тут складніше, навіть дуже важко, але я відчуваю себе тут в рази спокійніше. По ігровій практиці, правда, є питання, але в плані життя і побуту я задоволений всім. Мені дуже комфортно жити в Європі.

Знаєш, навiть якби мені знову запропонувало перейти київське "Динамо", то я б знову відмовився. Вони мені вже раз робили пропозицію, отримали відмову, і вдруге було б так само. Правда, думаю, вони б вже і не покликали (посміхається)

- Все можливо. Луческу теж там ніхто не чекав.

- (Сміється) Так, це нонсенс. Напевно, це зайвий раз доводить, що в цьому житті все можливо.

- Особливо в 2020-му: "Карпати" залишають УПЛ, Луческу - в "Динамо", коронавірус, пожежі в Австралії і купа ще всього... Все можливо в цьому році.

- Воістину божевільний рік. Найпоганіший рік в моєму житті. Стільки всього сталося поганого і страшного, що хочеться, щоб він вже скоріше завершився.

Хочу подякувати Богу🙏🏻, що в цей не легкий для нашого світу час, від подарував нам з @iarenka_3 здорову та красиву дівчинку!!! Це найкращий день в мому житті, тепер я буду робити найкращі дні свої доці!!! Тепер я тато і я дякую @iarenka_3 за те!!! Кохана я тебе кохаю, ця ніч була не легкою, але ти все витерпіла і подарувала нам красиву і здорову дівчинку! @iarenka_3 я тебе люблю❤️

Публикация от Kravets ⓥ. (@vasyan3)

- Ну, у тебе ж і гарне сталося в цьому році, а якщо точніше - в квiтнi (у Васі народилася донька, - прим.авт.)?

- Один день - це виняток з цього року. Давай навіть я його перенесу на минулий, 2019-й (посміхається)

- До речі, твоя донька - українка чи іспанка?

- (Сміється) Вона зовсім без громадянства. У нас немає ніяких документів через цей коронавірус. Потрібно буде через деякий час поїхати в посольство, яке знаходиться далеко від Луго, і вирішувати це питання. Повернуся в "Леганес" і займуся цим питанням.

Правда, після пологів ми заповнювали іспанські документи, і вказали там, що вона - українка.

- Не думав, щоб донька стала іспанкою?

- Потрібно, щоб хтось із батьків міняв громадянство. Я не хочу ставати іспанцем, гордий бути українцем (посміхається)!

Читайте нас в мессенджерах

Оцените
Поделитесь

Статьи

Все статьи
Оставили комментарии на форуме: loading
Оставить комментарий на форуме
Здравствуйте!
Мы заметили что вы используете блокировщик рекламы. Очень просим отключить его для footboom.com Реклама основной источник дохода для нас. Без нее мы не сможем оплатить работу журналистов.
Добавить в исключения