Валерію Лучкевичу варто перезавантажити кар’єру

Під час матчу молодіжних збірний України та Англії минулої осені один мій знайомий скаут попросив подивитися за Валерієм Лучкевичем. Опонент правого захисник молодіжної збірної України Грін робив на своєму фланзі що хотів. Від того Лучкевича, що колись грав за "Дніпро" та дійшов до фіналу Ліги Європи – майже нічого не залишилося. Головне – пропала будь–яка впевненість у собі та ігровий тонус.

Свого часу Лучкевич зовсім юним увірвався в український футбол. Починав він у своєму рідному Запоріжжі. В однин прекрасний момент разом із одноклубником Блізніченком потрапив на олівець скаутам "Дніпра". Обидва футболісти перейшли тоді ще до команди Хуанде Рамоса. Зрозуміло, що спочатку грали за молодіжну команду, хоча Блізніченко виходив і в складі першого "Дніпра". Все змінилося із приходом до клубу Мирона Маркевича. Тоді у дніпровців були кадрові проблеми і досвідчений тренер із молодіжної команди взяв Лучкевича. В першому ж матчі Валерій показав неймовірне бажання грати та прогресувати у дорослому футболі. Здавалося, що подальший прогрес та перехід в більше сильний клуб не за горами.

Але вийшло не зовсім так, як хотілося. "Дніпро" йшов на дно. Тому намагався продавати гравців та за рахунок цього триматися на плаву. Прийшла черга і до Блізніченка з Лучкевичем. Андрій поїхав до Туреччини, а Валерій отримав запрошення від льєжського "Стандарду". Клуб має великі традиції, але знаходиться в пошуках своєї гри. На певному етапі результати команди були не кращим. Хоча в минулому сезоні "Стандард" зміг зачепитися за зону Ліги Чемпіонів.

Сутність футболу в Бельгії така, що всі клуби намагаються грати у футбол, без "автобусів". Флангові захисники повинні не тільки вміти відпрацьовувати ззаду, але і підтримати атаку. Тут потрібна не тільки швидкість, але і робота з м’ячем. Напевно, що це не найсильніша риса Лучкевича. Фланговий півзахисник взагалі повинен мати доволі високий рівень роботи із м‘ячем.

В перші півроку стало зрозуміло, що Лучкевичу буде дуже важко в такому футболі. Тоді це списували на адаптацію, і тому подібне. Але час показав, що проблеми не вирішуються, а навпаки, стають ще більшими. Зараз Лучкевич навіть не потрапляє до заявки команди.

Напевно, що сенсу сидіти далі немає ніякого. На сьогоднішній день перспективи Лучкевича в збірних виглядають дуже і дуже туманними. В національній збірній на правому фланзі є Бутко, Караваєв, свій шанс отримує Данчеко. В молодіжній збірній стабільну ігрову практику в "Зорі" має Тимчик, який дуже сильно виглядає в кваліфікації Ліги Європи. Для того щоб грати за збірну - потрібно мати стабільну ігрову практику у клубі.

Можливо, прийшов час для того, щоб зробити крок назад, але отримати ігрову практику, щоб потім зробити два кроки вперед. Всі розуміють, що без стабільної гри, довіри тренера у Лучкевича нема перспективи. Я розумію, що заробітна плата у "Станадарді" є доволі високою, а життя в Бельгії комфортним. Але молоді роки проходять В цей час потрібно грати, здобувати досвід. Поки Лучкевич може записати собі у 22 роки тільки вдалі виступи за "Дніпро". Але було це вже майже 3 роки тому. В Європі ніхто не живе минулим.

Напевно, що у такій ситуації важливо обрати той клуб та той чемпіонат, де гравець матиме стабільну ігрову практику. В Україні такі варіанти навряд чи можливі. Хіба що на рівні " Ворскли", яка буде грати в Лізі Європи, чи через рік повернення до "Дніпра-1". На мою думку, серед закордонних чемпіонатів у пріоритеті першості Данії, Польщі, Чехії. Саме в цих чемпіонатах Лучкевич може показати свої кращі чесноти – боротьбу, непоступливість, працездатність. Ми всі разом не так давно бачили, як побудована гра у одного із лідерів чеського футболу - "Славії"

Не менш важливе значення має вибір клубу. В "Дніпрі" Валерій грав тільки тоді, коли відчував довіру від Маркевича та Михайленка. Зрозуміло, що європейський футбол побудований на принципах конкуренції. Тому довіра тренера є важливою. Потрібно, щоб команда була зацікавлена саме у Лучкевичі із його сильними та слабкими сторонами.

Можливим варіантом тактичної побудови нової команди буде гра із одним гравцем на фланзі. Лучкевич не завжди надійний в обороні, для атаки - одноманітний. Цікавим був би варіант, із використанням його в ролі латераля, тобто, грою по всьому фланзі. В такому разі, в захисті буде підстраховка та матиме можливість завдяки працездатності підключатися до атаки.

В будь–якому разі, молодий гравець для подальшого розвитку повинен отримувати стабільну ігрову практику. Час летить швидко. Молоді та перспективні дуже швидко, на жаль, час від часу стають "збитими льотчиками". Не хотілося щоб талан Лучкевича загубився так і не розкрившись.