Бонус 10 000 грн Заслужений тренер України, керівник Академії ФК Динамо Олександр Іщенко відповів на запитання кореспондента нашого сайту з приводу життєдіяльності молодіжної та юнацьких збірних країни.
— Олександре Олексійовичу, як пройшли чотири місяці війни для дитячих команд динамівської академії? Якими були ваші очікування та якою є реальність?
— Звичайно, весь цей час ми пам’ятали про обставини, які привели нас до Угорщини. Але послаблень собі не давали. Намагалися максимально ефективно провести свою роботу, організувати навчально-тренувальний процес таким чином, щоб зростання наших футболістів не зупинялося. В цілому, нам вдалося це виконати.
— Переводячи дітей за кордон, головним чином ви турбувалися за їхню безпеку. Чи варто сьогодні підіймати тему іншої безпеки — вже суто футбольної? Адже з часом клуби та збірні України можуть втратити чимало талановитих гравців…
— Щодо збірних, то з юридичної точки зору цим питанням має опікуватися УАФ. Зі свого боку ми постійно слідкуємо за пересуванням наших футболістів, тримаємо руку на пульсі. Але мені стало відомо, що українська асоціація теж працює в даному напрямку і виходить до міжнародних інстанцій з такими питаннями. З цього приводу в нас повинна бути чітка та жорстка позиція. Хочеш гравця — сплати компенсацію. Крапка.
Вважаю, що не треба перебільшувати цю проблему. Так, наші кращі хлопці користуються неабияким попитом, але з боку Динамо можу сміливо сказати, що нам вдалося зберегти близько 90% академічних груп. В такій ситуації це непоганий результат.
— Цього року офіційні матчі проводили лише збірні України, в складі яких протягом 2021-го виходило на поле більше 30-ти футболістів Динамо. Як ви оцінюєте виступи наших національних команд?
— Звісно, що всі ми орієнтуємося на національну збірну України. З одного боку, ми в Динамо задоволені тим, що в червневих матчах у складі головної команди країни виступали сім наших гравців. Проте, якою б позитивною не була оцінка самої гри збірної та віддачі футболістів на полі, головне завдання вона не виконала. На чемпіонат світу не потрапила.
Пораділи ми за молодіжну збірну. Перед стартом відбірного турніру команда була майже в безнадійній ситуації — вона не могла перемогти в жодному з шести підготовчих спарингів. Проте тренерський штаб проявив неабиякі здібності та, поставив команді непогану гру, досяг проміжної мети. Молодіжка потрапила до плей-офф і має всі шанси вийти на Євро, де ми вже давно не виступали.
З юнацькими збірними не все просто, але їм, можливо, десь не вистачає організаційної уваги. Проте навіть в такій ситуації команда U-19 лише за рахунок додаткових показників, а саме попереджень, не виконала своє завдання, показавши гідну гру.
— Що ви маєте на увазі під "організаційною увагою"?
— Саме зараз, наприклад, я збираюся завітати до керівників УАФ з діловою пропозицією. Справа в тому, що вже в жовтні, за три місяці, стартує відбірний турнір юнацьких збірних 2006 року народження, а в нас цієї команди немає навіть на… папері.
Треба, щонайменше, визначитися з тренерським складом, а я зі свого боку можу допомогти з оперативним збором інформації. Все ж таки, я впевнений, що Динамо може стати і стане базовою командою саме цієї збірної. Останнім часом наші хлопці 2006 року провели достатньо серйозних матчів. Будуть в цій збірній, безперечно, представники Шахтаря, Дніпра, Металліста, де теж вистачає талановитих виконавців. Але для початку потрібен тренер.
— Ви згадали збірну 2003 року народження, яка вже припинила свої виступи. Давно не грає і команда на рік старша. Чи є сенс створити таку собі проміжну збірну, відновити колектив U-20?
— Це навіть не обговорюється! Звісно, є. Я хотів би почати з клубної структури, яка була порушена після відмови від молодіжних змагань. Так, розумію, що жіночий футбол потребує уваги. Так, пам’ятаю, що більшість клубів, у том числі і представник Динамо, проголосували за скасування першості серед команд U-21, але час показує, що до цього питання потрібно повертатися. Впевнений, що скоро про це скажуть всі наші провідні клуби, бо 17-річні хлопці, які переважно виступають в турнірі U-19, не можуть вважатися кандидатами на місце в першій команді.
Гадаю, в нас десятиріччям будувалася чітка система переходу футболістів від дитячої школи до головної команди — U-17, U-19, U-21. Вона працювала. Так само існувала і збірна України (U-20), яка потрібна саме в нинішній ситуації.
— Чому?
— Восени Руслан Ротань буде готувати ще чинну молодіжку до вирішальних матчів — і, дай Бог, не до двох. Наразі там грають переважно хлопці 2000-го і 2001 років народження. Вже за рік стартує новий відбірний цикл, де можна розраховувати на футболістів 2002 року і молодше. Так чому б їх не зібрати вже зараз? Ознайомити з вимогами, переглянути кандидатів в спарингах. Причому важливий нюанс — це буде, по суті, дубль молодіжки, тому він має функціонувати під контролем самого Ротаня.
Для молоді дуже важливий будь-який виклик до збірної — це позитивно впливає на її психологію. В нас може вийти так, що деякі футболісти 2002 року народження будуть мати перерву в виступах за збірну навіть до трьох—чотирьох років! Такого просто не може бути. І такого ніде немає.
— Зважаючи на все сказане та ваш багатий досвід роботи в молодіжній збірній та динамівській академії, погодилися би ви допомогти відповідному комітету УАФ, який має опікуватися збірними?
— Я розумію, який зараз час, але не треба все списувати на війну — в нас і раніше вистачало проблем. Ми ж володіємо інформацією щодо кількості спарингів європейських юнацьких збірних за минулі роки. Як мені відомо, в цьому рейтингу Україна посідає місце на межі… третього та четвертого десятків. То про які результати можна мріяти?
Ми добре пам’ятаємо, як наша молодіжка виступила на останньому Турнірі Валерія Лобановського. На трибуні стадіону було просто соромно знаходитися. Але ж вона зібралася за три дні до першого матчу після двох тижнів відпустки. Хіба це робота? Це справжні рубці на серці футболу…
А відповідь на ваше питання буде простою — я вже сказав, що готовий надати кураторську допомогу збірній 2006 року народження. Ніхто з гравців нікуди не розбігся. Всі на виду та під контролем. Наприкінці літа футболістів можна зібрати щонайменше на Закарпатті, і тоді в жовтні юнацька збірна не поїде в Боснію з чистого листа.
