Бонус 10 000 грн Зараз в Україні все більше уваги приділяють вихованню кваліфікованих тренерів. Чимало колишніх футболістів проходять навчання на тренерських курсах в Центрі ліцензування ФФУ, отримуючи «А», «В» та «ПРО»-дипломи УЄФА. Проте все більшої популярності в Україні набуває навчання за програмою «С»-диплом, яке проводиться безпосередньо в місцевих федераціях футболу. Детальніше про цю програму та загалом про особливості підготовки тренерів в Україні ми попросили розповісти Технічного директора ФФУ Валерія Шамардіна та його заступника − Віктора Догадайла.
- Зараз у регіональних федераціях проводиться навчання тренерів масового та дитячо-юнацького футболу за програмою «С»-диплом. Розкажіть більш детально про цю програму, її необхідність та принципи функціонування.
Віктор Догадайло: - Програма «С»-диплом була розроблена та затверджена для того, щоб тренери масового футболу, а це тренери аматорського, дитячого та юнацького футболу, мали можливість отримати початкову футбольну освіту. Тобто основною функцією «С»-диплому є своєрідний футбольний лікбез. Його принцип наступний: в кожній обласній федерації формується лекторська група, яка складається з фахівців профільного ВУЗу, котрих залучають до проведення навчання та виховання спеціалістів.
Серйозною, на сьогоднішній день, є і мотивація для отримання «С»-диплому, адже згідно регламентуючих документів, даний вид тренерської ліцензії є початковим рівнем футбольної освіти. Адже для того, щоб отримати можливість навчання за програмою «В»-диплом УЄФА, обов’язковою умовою є наявність «С»-диплому.
− Наскільки ефективною є така практика, та чи велика кількість бажаючих отримати подібний диплом?
Віктор Догадайло: - Зараз в Україні вже 22 із 27 областей включилися в цей процес − це дуже гарний результат. Це дуже важливо для нашої країни, адже вітчизняні футбольні фахівці отримують реальний шанс вдосконалюватись та рухатись далі у напрямку здобуття тренерської освіти. І, до речі, цей позитивний момент відзначають як самі слухачі, так і представники місцевих федерацій.
Слід відзначити, що зараз в України створені чудові умови для отримання «С»-диплому: регіональні центри навчання забезпечені сучасними науково-методичними матеріалами для організації ефективного навчального процесу.
В деяких регіональних федераціях окремо ведеться робота щодо популяризації проекту: навчальні курси анонсуються у місцевих засобах-масової інформації, на офіційних сайтах обласних федерацій футболу.
- Яка початкова освіта необхідна тренеру для зарахування на курси по «С»-диплому?
Віктор Догадайло: - У нас європейський підхід до системи навчання. Ми йдемо тим шляхом, що свобода вибору є у кожної людини. Тобто, якщо у людини є бажання, є здібності, то під час співбесіди, яка передує зарахуванню на курси, незалежно від того, хто за спеціальністю кандидат на навчання, всі мають ріні можливості пройти початковий курс та здобути базову футбольну освіту. Навчання на курсах «С»-диплому часто спонукає до продовження футбольної освіти, адже являється лише першою сходинкою у вертикалі тренерського навчання.
- УЄФА багато уваги приділяє процесу навчання тренерів. На регулярній основі в різних куточках Європи проводяться тематичні семінари та тренінги. На що в першу чергу звертають увагу в УЄФА, на що роблять основний акцент?
Валерій Шамардін: - Основна увага приділяється тому, щоб дати освіту футболістам, які закінчили ігрову кар’єру. Наприклад, в Італії диплом «В» щороку отримує 1600 людей. З них лише 40 продовжують навчання на курсах по «А»-диплому. Також, важливим аспектом діяльності, є залучення до проведення теоретичних та практичних занять досвідчених фахівців. І це правильно, тому що таким чином відомі в минулому футбольні зірки не випадають з когорти, а навпаки діляться своїм колосальним досвідом зі слухачами. Зараз ми також займаємось розширенням списку лекторів, котрі будуть проводити навчання за програмами «А» та «В» дипломів. Тому сьогодні ми звертаємо увагу на регіони і на основі проведеного моніторингу навчального процесу за програмою «С», плануємо залучати цих фахівців до викладання на всіх рівнях дипломів УЄФА.
Віктор Догадайло: − Власне, це вже не радянська академічна школа, а футбольна освітня школа, котра базується на практичних знаннях та досвіді. Це нерозривний процес. Проте, всі навчальні програми розраховані на те, що слухач достатньо часу приділятиме самоосвіті.
- Валерію Миколайовичу, не так давно Ви захистили докторську дисертацію на тему: «Технологія управління системою багаторічної підготовки футбольних команд вищої кваліфікації». Розкажіть, будь ласка, більш детально про те, чому саме цей науковий напрямок був обраний предметом Вашого дослідження?
Валерій Шамардін: - Мені пощастило набрати достатню кількість наукового матеріалу для написання докторської дисертації, адже я більше 30 років очолював комплексну наукову групу футбольного клубу «Дніпро» Дніпропетровськ. І ця робота власне підсумовує та аналізує підходи тих тренерів, з якими мені довелось працювати, до питання підготовки команди вищої кваліфікації. Я зазначав в своїй роботі, що кожен тренер має свій власний індивідуальний підхід до навчально-тренувального процесу, в чомусь вони звичайно притримуються однієї лінії, адже базові футбольні принципи завжди зберігаються, проте всі є різними, особливими.
На прикладі донецького «Шахтаря» ми бачимо, що за 9 років роботи в клубі головний тренер досяг значних результатів у вітчизняному та європейському футболі.
Звичайно, філософія клубу залишається єдиною, незалежно від зміни тренера, чи приходу в команду нових гравців. Такий само принцип повинен зберігатися і при підготовці всіх національних збірних.
Віктор Догадайло: − У підтвердження цих слів, дозвольте процитувати Джованні Трапаттоні, який сказав: «Команда не може змінювати вектор розвитку кожні півроку, інакше потенційна сила так і не знайде своєї форми».
- Наскільки відрізняється система підготовки спортсменів в європейських клубах від вітчизняної?
Валерій Шамардін: − З приходом в український футбол іноземних тренерів ми збагатились методикою підготовки, системи підготовки команд зблизились, і самі футболісти відмічають, що зараз система підготовки в українських та європейських клубах мало чим відрізняється. Проте є й певні мінуси, адже відтоді, як в дитячих футбольних академіях почали працювати тренери-легіонери ми почали частково втрачати свою власну методику підготовки гравців.
Віктор Догадайло: - Загалом, іноземні спеціалісти виділяють основну проблему у підготовці українських команд − це тривалий підготовчий період у зв’язку з кліматичними умовами та довготривалим міжсезонням. Міжсезоння потрібно заповнювати грамотною роботою.
- Наскільки активно ведеться робота з тренерами збірних команд України в контексті системи підготовки команд до змагань?
Віктор Догадайло: - Перед початком кожного навчально-тренувального збору тренери надають нам план підготовки збірної. Після зборів або змагань всі звітують про проведену роботу. Зараз цей процес відбувається в режимі моніторингу, а згодом при Технічному департаменті ФФУ буде створено наукову групу, котра займатиметься розробкою методик підготовки гравців збірних команд до змагань та НТЗ.
