Про футбол з Олександрою Лободою

- Відверто кажучи, футболом я почала захоплюватись відносно недавно - 2 роки. Спочатку була пропозиція працювати у "Профутбол", а потім з’явилася любов до футболу. Як кажуть, "апетит з’являється під час їжі".

- Який Ваш улюблений футболіст?

- Як би не було банально, але на першому місці в футболі для мене Мессі. Він своєю майстерністю дивує, захоплює, і поєдинки з його участю надзвичайно цікаві. Під час матчів Євро-2012 у збірній Німеччині виділила для себе Месута Озіла. Ну і певно, якщо дивитися на футбол очима дівчини, то повз увагу не промайне Жерар Піке.

- У "Профутболі" постійно говорять, що Ваш улюблений клуб "Говерла". Це правда чи просто такі жарти?

- Які жарти! Звичайно правда. Я дійсно вболіваю за ужгородську команду. Слідкую практично за кожним матчем команди, навіть, товариськими зустрічами. І результати останіх мене дуже радують. Тому, сподіваюсь, що моя моральна підтримка допоможе "Говерлі" залишитися в Прем'єр-лізі. Хоча тут є певний провокаційний момент. Ігор Циганик в одному з інтерв'ю пообіцяв, якщо "Говерла" залишається у вищому дивізіоні, то я вийду в ефір у бікіні.

- А з Вами він порадився?

- Спочатку, то був жарт, але потім тема почала розвиватися. Заради того, щоб "Говерла" залишилася в УПЛ готова вийти, можливо, не в бікіні, але в чомусь особливому точно.

- Чого, на Вашу думку, може не вистачити ужгородському клубу, щоб закріпитися в Прем'єр-Лізі?

- "Говерла" зараз прекрасно проводить збори в Туреччині. Я думаю варто прослідкувати декілька матчів весняної частини чемпіонату, а потім робити висновки. Адже в клубі з'явилися нові обличчя та й виконавці основного складу прогресують. Одонкор, Ле Таллек футболісти високого рівня. Мінус в тому, що почали набирати "Карпати" і збільшується різниця очок цих клубів. Тим самим "Ворскла" позбулася двох своїх, напевно, ключових виконавців і не можу сказати, що це позитивно вплине на її результат. Також плюс в тому, що ужгородська команда в осінній частині вже позмагалася з топ-клубами тірнірки, такими як "Динамо" і "Шахтар".При чому це був їм удар на початку чемпіонату. А от у "Карпат" і "Ворскли" попереду ще "Шахтар", "Динамо", "Металіст", "Дніпро". Тут можуть бути втрати очок, що на руку Говерлі.

- Що Ви можете сказати про можливе створення чемпіонату СНД?

- Мені здається, що український чемпіонат самодостатній і цікавий. Я не пам'ятаю яким був чемпіонат СРСР і мені важко аналізувати яким буде чемпіонат СНД. Ми окрема країна, маємо свої традиції, звичаї, свої прекрасні футбольні клуби і власний чемпіонат. Ми маємо це розвивати, а не губити.

- Оцініть роботу Колліни в Україні.

- Однозначно, йому не солодко. Дуже великий тиск зі сторони преси, вболівальників. Всі вимагають справедливості. Колліна завжди захищає арбітрів і це зрозуміло, бо їх помилки - це його недопрацювання. Але з іншого боку, хочеться відкритості суддівського корпусу. Дуже багато запитань і жодних відповідей.

- Вілліан в "Анжи". Чому?

- Справжньо причину знає тільки він сам. Гроші? Перспективи? Що б там не було, мені, особисто, його вибір незрозумілий. Питання в іншому, чи вартий він 35 мільйонів, про які всі говорять...

- Тайсон зможе достойно замінити Вілліана?

- По-перше, Вілліан не відразу зайняв місце в основному складі "Шахтаря". Йому потрібен був чималий час для адаптації в клубі та розуміння тактики гри команди. Так само і Тайсон, які б фізичні можливості він не мав, йому потрібен час. Як сказав Ринат Ахметов: «Невмотивований Вілліан програє вмотивованому Тайсону і Дугласу». Тому мотивація і прагнення допоможуть Тайсону. Все побачимо згодом.

- Чого чекати від українських клубів у цьогорічних єврокубках?

- Цікавої гри та, звичайно, перемог. Всі достойно провели збори, підготувалися до нових досягнень. Наше завдання підтримувати, вболівати та вірити!

- В кого найбільші шанси на успіх у двох головних європейських турнірах?

- Як завжди, фінали таких турнірів досить непередбачувані. Як в минулому році фаворитами вважали "Манчестер Сіті" і "Манчестер Юнайтед", а, зрештою, обом манчестерським клубам Ліга Європи виявилася не потрібна, і у фіналі зустрілися "Атлетико" і "Атлетик", так і в цьому році важко передбачити. Для мене фаворит – «Лаціо» та й харківському "Металісту" в цьому році потрібно просунутись на певні кроки далі, ніж у минулому розіграші. Щодо ЛЧ, то із задоволенням подивилася б фінал між "Реалом" і "Барселоною".

"Профутбол" став моєю роботою, моїм особистим життям і моїм захопленням"

- Тепер переходимо, власне, до роботи. Як Ви потрапили до світу спортивної журналістики?

- То досить довга історія. Я не вперше проходила відбір на роботу в спортивну редакцію 1+1. І досягла своєї мети. Я проходила кастинг на проект "Профутбол" разом з найкрасивішими дівчатами України. Я тоді хворіла. З температурою 38, у день свого народження, я з посмішкою розповідала Ігорю Циганику чи потрібен Алієв «Динамо» та про гламур у футболі. Напевно, це був найкращий подарунок. Завдяки керівнику редакції спортивних проектів Степану Щербачову та ведучому Ігорю Циганику я увійшла в колектив "Профутболу" і намагаюсь працювати на користь проекту сповна. "Профутбол" став моєю роботою, моїм особистим життям і моїм захопленням.

- Згадайте свої перші ефіри. Які емоції були?

- Було страшно і, водночас, так захоплююче. Боялась щось неправильно сказати, але траплялося різне. Іноді передивляюсь перші ефіри і помічаю, що я виросла. Згодом. я просто розслабилася і почала насолоджуватись роботою в студії і ловити задоволення від неї.

- Як воно працювати в чоловічому колективі?

- Дуже приємно працюється. У головного редактора завжди є молочний шоколад для жіночої частини редакції, тому ще й солодко. В нас дуже тепла, комфортна команда з талановитими та темпераментними співробітниками. Ми об'єднані любов'ю до спільної справи - і в цьому наша сила і наш успіх. Я приходжу сюди не тому, що я розумію, що потрібно йти на роботу, а тому що я хочу йти. Мені подобається моя робота, мені подобаються люди, які працюють зі мною в одній кімнаті. Ми можемо працювати без вихідних, іноді ефіри закінчуються після опівночі, але це не втомлює, це, навпаки, захоплює, бо є цікавий та рідний колектив. Це важлива складова.

- Опишіть свого колегу Ігора Циганика. Ми бачимо його як неймовірного професіонала своєї справи. Який він у повсякденному житті?

- Ви правильно його бачите. Він дійсно професіонал і займається своєю справою. В нього надзвичайно великий багаж знань футболу. Він інколи Віктору Леоненку нагадує, як і на якій хвилині той голи забивав "Спартаку" чи "Барселоні". Ну і як кожна людина, він має особисте життя, де він люблячий чоловік, турботливий батько і справжній друг. Він мене навчає не лише футбольним істинам, а й життєвим. І ось таку всю розумну й мудру прагне видати заміж.

- Ви - ведуча "Профутболу" та спортивних новин. Чи можливо в майбутньому побачити Олександру Лободу, наприклад, на коментаторському місці?

- Це, безперечно, в моїх думках є. Але є і певні моменти. По-перше, щоб тебе сприймали як спортивного коментатора має бути величезний багаж знань і розуміння футболу. Щоб глядачі тебе слухали, ти маєш бути для них авторитетом. По-друге, я - дівчина, що для більшості чоловіків вже не авторитет у футболі. Тому мені потрібно не те що досягти рівня знань наших коментаторів, а бути навіть на голову обізнанішою, щоби дівчину-коментатора сприймали як належне. Тому до коментаторського крісла мені ще потрібно рости.

- Що, на Вашу думку, дієвіше в сучасній спортивній журналістиці: постійно шукати скандал чи консервативно висвічувати події?

- Думаю, що обидва фактора важливі. Скандал - піднімає рівень зацікавленості аудиторії, створює резонанс, а прямолінійне висвітлення події - інформує глядачів.

- Як думаєте, чому в українській спортивній журналістиці так мало жінок? Наприклад, в сусідній Росії з цим питанням набагато легше.

- Я би не сказала, що в нас мало жінок в спортивній журналістиці. Наприклад, в нашій редакції є Оля Зоріна і Слава Шумик, які прекрасно розбираються в футболі і готують матеріали для нашої програми. На сусідніх телеканалах дівчата ведуть спортивні новини, знімають сюжети, ведуть репортажі. Я товаришую з дівчиною, яка пише статті для одного спортивного сайту. Вона ще з вами може позмагатися в футбольних знаннях. Тому жіноча краса достатньо прикрашає український спорт.

- Я вже досить довго вивчаю спортивну журналістику України та Росії, але й досі не визначився, де рівень вищий. Може Ви мені допоможете?

- Я не зможу об'єктивно оцінити, тому що, як би там не було насправді, я захищаму українську журналістику. Ми маємо таланти в цій сфері і великі перспективи. Це факт.

"Люди не вірять, що я Саша Лобода з "Профутболу"