Бонус 10 000 грн Інтерв'ю "Футбол 24" із Михайлом Кополовцем, спортивним директором та чинним гравцем Миная, який пробився у Першу лігу і на цьому не збирається зупинятись.
Кобін, Вернидуб, Коноплянка
– Михайле, як Минай готується до старту у Першій лізі?
– Завтра граємо спаринг проти угорського МТК (Минай поступився – 0:1, – Прим.). В основному тренуємося вдома, у дворазовому режимі. Переглядаємо велику кількість футболістів – прагнемо підсилити склад. Хочеться, щоб у нас грали закарпатські хлопці, але розуміємо, що власними силами не впораємося. Шукаємо кваліфікованих, харизматичних футболістів. Якраз сьогодні підписали голкіпера Андрія Черепка, хавбека Антона Кічу і форварда Олега Маїка. Працюємо спокійно.
– Чи комфортно почувається на тренерській посаді Василь Кобін?
– Так, він перебудувався. Це вже зовсім інший Вася (Усміхається). Спокійніший, вдумливіший. Поки що Кобіну все вдається. Дай Боже, щоб був результат і в офіційних матчах. Мені подобається, що він контактує із футболістами, спілкується, радиться – не соромиться це робити і не зациклюється на собі. Плюс – якщо команда дуже втомилася, Кобін може скасувати наступне тренування, або дати трохи легше навантаження, ніж планував. Оцієї совдепії – "треба, тренер сказав – побігли" – у нас немає.
– У таборі Миная побував Юрій Вернидуб. "Буду щось підказувати керівництву клубу і давати консультації" Вернидуб відвідав базу Миная – тренер шокований рівнем закарпатського клубу , – зізнався тренер. Співпраця справді налагодилася?
– Так, ми постійно на зв’язку. Це, звичайно, величезний плюс, що Вернидуб приїжджав до нас. Зокрема, відвідав спаринг із Карпатами. Дуже, дуже цікава людина! Я надзвичайно радий, що з ним познайомився ближче. Сподіваюся, будемо спілкуватися далі. Ми завжди йому раді. Вернидуб вже зараз розповів нам багато цікавих речей. Можливо, якихось футболістів порадить. Підказуватиме й надалі. Принаймні, поки не знайде собі нову команду.
– Кого з відомих гравців вам так і не вдалося підписати?
– Якщо ти хочеш почути про якусь зірку – таких ми не "вели". Але зараз переглядаємо одного бразильця. Він тільки приїхав, стежимо за ним. Виглядає досить пристойно. Можливо, прибуде ще один бразилець. Ми не ставимо собі за мету побудувати інтернаціональну команду. Просто окремі позиції потребують серйозного підсилення. Наприклад, отой бразилець, який приїхав, – захисник.
Щодо зірок, то був у нас на прицілі Артем Федецький. Але що вдієш – він у політику зібрався. Коли в Артема виникли нюанси в Карпатах, я одразу запропонував йому закінчити кар'єру у Минаї. Але Федецький обрав інший шлях.
– Де-факто без команди залишився ще один твій товариш – Євген Коноплянка. Можливо, варто скористатися моментом?
– (Сміється) Я вважаю, що Женя, як футболіст, ще не розкрився у Європі на 100 відсотків. Потенціал у нього – шикарний. Дуже прикро, що у Німеччині він трохи пригас. Але подивіться, наскільки яскраво Коноплянка виглядає у збірній! Реально класний футболіст. Не можу зрозуміти, в чому його проблема. Хоча у Севільї він мені дуже подобався. Можливо, варто змінити німецький чемпіонат, де багато потужності, на Італію, наприклад.
У Минай він приїде однозначно – я з ним спілкувався на цю тему буквально тиждень тому. "Мишаня, не спеши меня списывать. Я приеду, но дай еще поиграть" (Сміється). Йому ж зараз лише 29. Він ще може підписати хороший контракт. А Минай тим часом, можливо, вийде у Вищу лігу (Усміхається).
Читайте также: В гості до ФК "Минай" завітав Юрій Вернидуб
"Немає бізнесу – немає команди"
– Чи плануєш ти у новому сезоні виходити на поле?
– Грати я буду – це однозначно. Розумію, що рівень Першої ліги – сильніший, ніж у Другій лізі. Головне, щоб травми мене оминали. Звичайно, я відчуваю по своєму організму, що вже немає тієї свіжості, як раніше. Але чим зможу – тим допоможу команді.
– Минай продовжить виступати у селі, чи, можливо, відбудеться переїзд в Ужгород?
– Ми однозначно залишимося вдома – це принципове рішення президента клубу і всієї команди. Тут збудований стадіон. Як буде далі? При потребі проведемо реконструкцію арени, збільшимо її місткість.
– Минай фінансується митницею. Які гарантії, що митникам не набридне футбол, що клуб не повторить долю десятків померлих українських команд?
– Зрозуміло, що у нашій країні щось гарантувати – важко. Подивися, скільки клубів припинило існування. По 2-3 в рік повністю зникають. Є бізнес – є команда. Немає бізнесу – немає команди. Тому я не візьму на себе відповідальності стверджувати на 100 відсотків, як буде через кілька років. Але у президента Миная – серйозні плани.
Зараз команда пробилася у Першу лігу. Все залежить від самих футболістів – щоб вони не відбили президентові бажання займатися футболом (Усміхається). Якщо Минай показуватиме результат – команда однозначно буде.
Знаєш, через що мені прикро? На Закарпатті – багато заможних людей. Але у футбол вони практично не інвестують. Подивіться, скільки багатіїв у Мукачевому. А футболу там немає взагалі. Зусиллями Миная та Ужгорода закарпатський футбол ще існує.
У такому випадку давайте допоможемо футболу з обласного бюджету. Щоб футбол не лихоманило, щоб він не залежав від бізнесу. Бо поки що ніхто не допомагає. Стадіони пустують. Хотілося б, аби президент чи прем’єр-міністр дали вказівку, що в кожному обласному центрі однозначно повинна існувати принаймні одна професіональна команда. Це ж найпопулярніший, наймасовіший вид спорту в Україні! Тому потрібні гарантії, підстрахівка, захист.
"Конкуренти Федецького – це люди, які сидять у політиці вже 100 років"
– Чи віриш, що Федецький, який збирається у Верховну Раду, зможе реалізувати твої слова на практиці?
– Він, принаймні, старатиметься. Звичайно, одна людина може зробити небагато. Але Артем доноситиме ці проблеми до людей і, зі свого боку, зробить все можливе. Тим паче, у нього була солідна футбольна кар'єра – досвіду йому не позичати. Головне – щоб Артему надали таку можливість.
– Не боїшся, що Федецький у парламенті загубиться? Спортсмени там – не новинка. Були Тедеєв, Кличко, Бубка, Блохін… І що з того?
– Є система. Вони туди йдуть і "розчиняються". Все залежить від самого Федецького – що він хоче, які цілі переслідує. У те, що Артем йде туди, аби збагатитися, я не вірю.
– Ти підтримав його вибір на користь політики?
– Я однозначно його підтримую. Подивився на конкурентів Федецького – це люди, які сидять у політиці вже 100 років. Старі обличчя, старі прізвища. Тому звісно, що я підтримую Артема. Як мінімум, гіршим від них він точно не стане. Але я переконаний, що Федецький буде кращим – у нього багато енергії та сил. Плюс – це авторитетний футболіст, який виступав за збірну України, неодноразово бував у зоні АТО і підтримував військових. У нього – хороша репутація, яку не захоче плямувати. Вірю, що Артем таки доб’ється успіху.
"Медведчук "виплив" – це випробування для Зеленського"
– Ти не приховував, що на президентських виборах симпатизуєш Зеленському. Твої враження від перших двох місяців правління нового глави держави?
– Зрозуміло, що йому складно. Він – молодий, недосвідчений. Але я бачу його бажання щось змінити. Він береться за олігархів. Хоче, щоб вони ділилися. Бо наразі у нас божевільна монополія на газ, нафту, електрику – все належить олігархам. То як ми можемо наповнювати державний бюджет? Гроші, які сплачують люди, йдуть у кишеню олігархів. А пенсіонери отримують по півтора тисячі гривень. Вибачте, ми що, живемо у кам'яному віці? Тим часом один олігарх – не буду називати прізвища – має подвійний, а то й потрійний бюджет цілої держави. Вони володіють не лише капіталами, але й депутатами, тож керують Верховною Радою.
Звичайно, у таких умовах Зеленському буде складно щось змінити. Основна проблема – в олігархах. З ними потрібно сідати, говорити і домовлятися. За ті два місяці новий президент хоча б продемонстрував свій намір щось робити. Не загальними, красивими фразами, як Порошенко. Зеленський говорить прямо. І спілкується з народом.
Днями президент побував в Ужгороді. Скажу тобі про власні враження. Коли приїжджав Порошенко, ще за три дні до цього починали фарбувати паркани, прикрашали ялинки, всюди стояли менти. Такий марафет наводили, що просто немає слів. Зараз усе набагато, набагато скромніше. Тоді приїжджав "цар". Чи Янукович, чи Порошенко – приймали "царя". Тепер же приїхав простий чоловік.
Звичайно, приїхав не без охорони. Його мусять охороняти, бо прийде якийсь ідіот, виллє на нього літр фарби, або вб’є, не дай Боже. Але я помітив, що Зеленський – приземлений, з ним можна поспілкуватися. Він дослухається до людей.
Якщо президент не піддасться якимось спокусам, то він старатиметься змінювати цю країну на краще. Йому довіряє молодь – у нього просто шалена підтримка. Сучасна молодь – просвітлена, вона все розуміє. Чому? Бо молодь не голосує за гречку. Старше покоління довели до такого, що люди готові продати свій голос за 500 гривень. За "триденне блаженство". Це – біда.
– Ти їздив за покликом серця на Євромайдан, коли все тільки розпочиналося. Зараз бачимо ренесанс тодішніх "регіоналів". Медведчук спокійно скуповує телеканали. Піднімається питання телемосту з нашим ворогом. Тебе ці тенденції не лякають?
– Це все, безперечно, непокоїть. Дуже непокоїть. Медведчук "виплив". Це випробування для нашого президента на міцність. Вони маніпулюють так, сяк – дивляться, як він буде поводитись. Зеленський поки що тримається солідно. Потрібно, аби зібралася Верховна Рада нового скликання – щоб президент мав усі необхідні важелі. Буде Прокуратура, всі інші органи – тоді будуть дії. Зараз важко щось говорити. Він же не прикордонник, щоб когось не впускати. Його роботу потрібно оцінювати, коли пройде хоча б 100 днів.
Ця система працювала 28 років, при всіх президентах. Її не зламаєш так швидко. Зеленському потрібен час і, звичайно, переконлива перемога його партії на виборах до парламенту. Зараз дуже важливий момент настає. Отримає більшість – буде щось робити. Не отримає – буде важко.
Читайте также: Михаил Кополовец зажег в ночном клубе (Видео)
"Івановіч пообіцяв приїхати в Минай"
– Літні канікули ти провів у Туреччині, де перетнувся із Браніславом Івановічем. Як це сталося?
– Ми зустрілися у холі готелю. Спершу я Івановіча не впізнав. Але мій товариш звернув увагу: "Міша, дивись – Браніслав!" – "Нічого собі", – кажу. Підійшли до Івановіча: "Привіт! Як справи?" Перекинулися кількома фразами.
Пізніше Івановіч підійшов за барну стійку, де ми потягували якийсь "компот". Привітали його з чемпіонством . "Ви що, теж футболісти?" Зав’язалася розмова. Я йому розповів про своїх балканських друзів – Тубіча і Мілошевіча. Він, як виявилося, теж їх знає.
Потім ще увечері зустрілися, одним словом – здружились. Івановіч пообіцяв приїхати в Минай. "Приїдеш до нас?" – "Міша, буду їхати через Україну – обов’язково заскочу" (Сміється).
– Нормальний мужик?
– Нормальний мужик. Повністю! Дуже приємний у розмові. Серби – вони всі такі, з гарячим серцем. Трішки з ним підвипили. Розповів нам багато історій всіляких.
– Матч Україна – Сербія Україна – Сербія – 5:0 – відео голів та огляд матчу ви дивилися разом?
– Ні, ми познайомилися трохи пізніше. "Що там Сербія?", – питаю. "Я и рад, я и рад, что проиграли. Ведь меня не вызывают", – відповідає. Визнав, що у його збірної була повна розслабуха. Вони не очікували від України такої гри.
– Про Тимощука щось розповідав?
– Ні, ми тему Тимощука не зачіпали. А що про нього говорити? Все й так зрозуміло.
"Хочеться зацитувати Лукашенка: "Если два мужика – это хорошо, то почему у них нет детей?"
– Зі своїм колишнім клубом – німецьким Айнхайтом – підтримуєш контакти?
– Підтримував через одного поляка. Але загалом не дуже це виходить, бо існує мовний бар’єр. Ще донедавна деякі пацани мені писали. Я, до речі, хотів би організувати спаринг між Айнхайтом і Минаєм. Не знаю, чи вдасться і чи є у цьому сенс, бо доведеться далеко їхати – під 600 кілометрів.
– З ностальгією пригадую твої феєричні історії часів виступу за Айнхайт – про геїв у нічних клубах…
– Чесно кажучи, цей момент не був приємним. Дуже багато збочень побачив. Воно, звичайно, зараз прогресує в усьому світі. Навіть в Ужгороді. Але мені сподобалася фраза Папи Римського: "Хто я такий, щоб їх засуджувати?" Бог їх такими створив. Головне, щоб не було пропаганди. Ти такий? Гаразд, поводься нормально, скромно. Але ж вони це демонстративно підкреслюють, показують.
У Німеччині це виражено особливо яскраво. Заходиш у магазин, а там на вході – спеціальні брошурки. Зображені два мужики, які тримаються за ручки, і напис: "Щаслива сім’я". Хочеться зацитувати Лукашенка: "Если два мужика – это хорошо, то почему у них нет детей?"
Серед німців секс-меншини представлені всюди – на телебаченні, у політиці, у спорті. Народжуваність у них зараз мінімальна, зате є засилля турків, індусів, сирійців і так далі. Як колись казав Каддафі? "До 2050 року ми завоюємо Європу без єдиного пострілу". На новонародженого німця припадає 7-8 дітей мігрантів. Німеччина з цим мириться – їй потрібна дешева робоча сила.
– Наостанок, якщо дозволиш, запитання особистого характеру. На твоїх сторінках у соцмережах вже давно немає свіжих фото із Вікторією Шульгіною, якій ти освідчувався у коханні Кополовець гучно освідчився своїй дівчині на святкуванні ФК Минай . Закралися певні підозри…
– Ми розійшлися. Це – життя. Так буває.
– Серце Михайла Кополовця зараз вільне?
– Так, тепер я вільний (Сміється).
Читайте также: Михаил Кополовец. Спортивный директор в бутсах (Видео)
