Бонус 10 000 грн Ретельну підготовку до вояжу до казкової Бразилії Національна збірна України серед ветеранів проводила впродовж кількох місяців. Дві країни на різних півкулях, які розділяють більше десяти тисяч кілометрів, мають давні тісні економічні, культурні та спортивні зв’язки. Для їх поглиблення, зустрічі з численною українською діаспорою та проведення футбольних матчів з місцевими ветеранами, і був приурочений візит до "пентакампеонів".
Коли в позаминулому столітті пішла хвиля еміграції, українці в Бразилії поселилися в багатьох штатах, але найбільше – на півдні, у Парані. Тут і донині працює українські культурний центр, церкви різних конфесій, недільні школи. Через кілька поколінь українці пронесли любов до Батьківщини, їх нащадки продовжують вивчати мову, зберігають традиції. Не випадково, що саме з цього осередка українства і розпочала своє турне збірна ветеранів України. До речі, у Бразилії слово "ветерани" майже не вживають, його замінило коротке та ємке "майстри". Так в афішах і було вказано – 23 січня зустрічаються майстри футболу з України та штату Парана, а 25-го силу гостей перевірить "Сантос".
Із першої хвилини перебування в Бразилії українська делегація була окута увагою та турботою. Левову частину організаційних питань допомагало вирішувати Посольство України у Бразилії, особисто посол Ростислав Троненко та його дружина Фабіана, які весь час супроводжували делегацію збірної.
– З 2009 року стосунки між нашими країнами визначені як стратегічне партнерство, цьому сприяють як економічні відносини, так і потужний людський фактор – наявність у Бразилії понад півмільйона громадян українського походження. Ми країни географічно далекі одна від одної, але при цьому маємо великий потенціал співпраці по багатьом напрямам. Спорт є народною дипломатією, яка не потребує перекладу і є дипломатією прямої дії. Це відверті та неприховані емоції людей, коли перемоги клубів чи збірних сприяють пробудженню інтересу до країни. Візит футбольної збірної ветеранів не лише дав можливість порівняти рівень українських майстрів та їх бразильських колег. Наші видатні футболісти привернули увагу громадськості до України, ще більше згуртували діаспору. Тисячі українців в Куритибі разом заспівали Гімн України, а опісля раділи успіхам збірної. Організована Федерацією футболу України під керівництвом Андрія Павелка та Олега Собуцького, який опікується всім ветеранським футболом країни, і очолювана знаменитим Анатолієм Дем’яненком збірна зробила чудовий подарунок діаспорі. Як футбольний вболівальник з багаторічним стажем можу лише подякувати за такий потужний візит та налагодження ділових містків для подальшої дружби та співпраці між обома країнами".
Першій грі України передувала насичена пізнавальна програма. Це відвідання Українського Меморіалу – справжньої родзинки нашої культури та традицій, пам’ятника Тарасу Шевченку, зустріч з діаспорою в культурному центрі та спільна вечеря. Всюди відчувалося, з яким хвилюванням в українській діаспорі ставляться до нинішніх подій в Україні, обговоренню яких було відведено чимало часу. До речі, силами громади нещодавно була зібрана суттєва допомога українським воїнам та передана на схід України. Захоплення викликав візит до гордості сучасної Куритиби – Арени Байшади. На 43-тисячній арені відбулись матчі чемпіонату світу 2014 року, її візитівкою є розсувний дах, який захищає гравців та вболівальників від дощу чи сонця. Поле синтетичне, останнього покоління, але з бразильською особливістю – до основи разом із гумовою крихтою внесена кокосова фібра. Була й нагода побачити тренування місцевої команди "Атлетико Паранененсе", що викликало особливе зацікавлення наших легенд, серед яких багато практикуючих тренерів.
Особливо урочистим вийшов прийом у губернатора штату Парана Бету Ріша. Він подякував за візит до Бразилії, відзначив величезний внесок українців в економічний та культурний розвиток Парани, значущу роль футболу в налагодженні зв’язків між обома країнами та прийняв запрошення від віце-президента ФФУ та організатора збірної Олега Собуцького щодо візиту-відповіді в Україну та проведення дружнього матчу вже на нашій землі. Особливе зацікавлення у губернатора викликала мета збірної щодо якнайшвидшого встановлення в Україні миру та вже зроблені кроки по її реалізації, в тому числі по підтримці військових. На згадку Анатолій Дем’яненко з Мироном Маркевичем подарували Бету Ріші футбольну атрибутику та всі разом зробили спільне фото.
Головною ж програмою візиту на південну півкулю став, безумовно, футбол! Коли збірна прибула на стадіон Куритиби, на матч проти збірної штату Парана, опинилася немов вдома – безліч українських прапорів, глядачі у вишиванках чи синьо-жовтих футболках. Навіть імениті бразильці здивувалися, бо такого певно не чекали. Гра України у виконанні справжніх майстрів виправдала найвищі сподівання. Тренер Анатолій Дем’яненко зібрав могутній склад, справжню гордість нашого футболу: Олег Собуцький, Мирон Маркевич, Віталій Рева, Сергій Нагорняк, Володимир Єзерський, В’ячеслав Шевчук, Владислав Ващук, Андрій Воронін, Сергій Назаренко, Богдан Шершун, Едуард Цихмейструк, В’ячеслав Свідерський, Андрій Воробей, Андрій Донець, Віталій Самойлов, Євген Левченко та Едмар Галовський.
Імениті виконавці були й у складі збірної Парани – чемпіон світу 2002 року воротар Маркос, переможець клубного чемпіонату світу та автор вирішального у ньому м’яча Адріано Габіру, чемпіони Бразилії 2001 року в складі "Атлетико Паранаенсе" Кокіто, Ігор Соарес, Флавіу, РоджеріуСоуза, Алессандро де Консейсао та інші.
Власне, цікава боротьба та чудова майстерність тримала у захваті глядачів весь матч. А завершився він впевненою перемогою України 5:1, у синьо-жовтих м’ячі а рахунку Андрія Воробея (двічі), Сергія Назаренка (двічі) та Андрія Вороніна. Мала гра і гуманітарну складову – всі зібрані за квитки гроші були передані шпиталю для дітей у місті Куритиба. Після матчу українських футболістів ще довго не відпускали діаспоряни, які навіть і не очікували, що за їхнього життя до бразильської глибинки завітають такі знані гравці з України. Варто відзначити і роль української громади в організації турне – у будь-який момент можна було покластися на надійних людей.
"Напружений матч, хоча рахунок розгромний, суперник був дуже гідний, – підсумував події на полі Анатолій Дем’яненко. – Наші хлопці справжні професіонали. Коли є майстерність та любов до футболу, навіть втома від далекої дороги не заважає їм радувати яскравою грою глядачів. Була і ще одна мотивація, за кілька годин по завершенню матчу організатору збірної Олегу Собуцькому виповнилося 46 років. Знаючи, як він відноситься до команди і щиро за нас переживає, намагалися перемогти і піднести йому такий символічний подарунок".
Запам’ятавши красу Куритиби з оглядової вежі заввишки 100 метрів і зробивши на згадку спільне фото, збірна вирушила на узбережжя Атлантики, до відомого на весь світ завдяки футбольному клубу "Сантос" однойменного міста. У тому, що клуб найкращого гравця ХХ сторіччя Пеле та його сучасника Неймара є візитівкою міста, українці відчули вже на в’їзді до нього. Тож нашвидкуруч розквартирувавшись у готелі вирушили на стадіон "Віла Белміро" та до розташованого у ньому музею. У клубі пишаються своєю історією, шанують кожного, хто зробив бодай найменший внесок у завоювання трофеїв. Звісно, окреме місце відводиться 1091 голу Едсона Арантиса ду Насименту із загальних клубних 12436, які спеціальний лічильник ретельно відраховує.
Команда ветеранів у "Сантосі" є важливою складовою клубу, опікуються нею на найвищому рівні, віддаючи належне справді легендарним виконавцям. На затишному стадіоні у самому центрі міста нашу збірну зустріли добрі друзі – колишній гравець "Шахтаря" і збірної Бразилії Елано та київський динамівець Жуніор Мораес. Він нині має незначне ушкодження, отримавши дозвіл від клубу проводити у січні реабілітацію у рідній Бразилії. До речі, Жуніор разом зі своїм батьком Алоізіо (футболіст, у 80-х роках виступав за "Сантос") дуже допомогли збірній в організації перебування в Сантосі. На згадку в колекції Алоізіо Мораешу тепер є синьо-жовта футболка з автографами гравців, а Мирон Маркевич від імені команди побажав Жуніору якнайшвидше відновитися та забити за "Динамо" кілька м’ячів у ворота АЕКа.
Наші знаменитості багато чого на футбольному шляху побачили, але грати в 35-градусну спеку за майже абсолютної вологості доводилося не кожному. Такі особливості бразильської "зими", на адаптацію до якої знадобився певний час. Бразильські чарівники м’яча швидко рахунок відкрили, але, певно, недооцінили українців, пропустивши тричі поспіль. Двічі результативними були удари В’ячеслава Шевчука та один від Андрія Вороніна. Але наприкінці гри аби не розчаровувати своїх палких уболівальників, відомі знаменитим Джованні (грав у "Сантосі", "Барселоні", "Олімпіакосі", віце-чемпіон світу 1998 року) зібралися та зуміли рахунок зрівняти – 3:3. Останній у грі м’яч на рахунку ще однієї "зірки" – Рікардіньо.
Таким вийшла вкрай цікава та насичена бразильська частина турне збірної ветеранів по Південній Америці. Попереду сусідня Аргентина та матч 28 січня зі знаменитою "Бока Хуніоорс". Також запланована зустріч у Буенос-Айресі з діаспорою та відвідання матчу чемпіонату Аргентини "Бока Хуніорс" – "Колон". Проміжні підсумки заокеанського вояжу підвів Олег Собуцький:
– Спершу хочу подякувати нашим знаменитим футболістами, які, до речі, з’їхалися на матчі з України, Німеччини, Голландії, США, де нині мешкають. Вони справжні патріоти, окрім закордону вирушають у зону АТО, підтримуючи наших військових, грають в інших регіонах України, виступаючи за мир та єднання на нашій землі. Дуже приємно, коли на іншому кінці земної кулі тебе зустрічають наче вдома, чекають та шанують. За допомогою футболу ми можемо об’єднати українців по всьому світу. Як у 2014 році наші фани не дивлячись на клубні симпатії оголосили перемир’я, виступивши єдиною силою заради збереження країни, так і ми хочемо згуртувати українців. Раніше відвідали США та Канаду, Угорщину і Іспанію, інші країни, де всюди наголошували, що Україна прагне миру, добробуту, аби завершилася ця неоголошена війна та ми знову змогли спокійно жити та працювати. Величезну допомогу в організації візиту в Бразилії нам надав Посол України в Бразилії Ростислав Троненко. І, звісно, діаспора, люди ані на крок не відходили від нас, прагнули хто чим може допомогти. Були на зустрічі в українському культурному центрі в Куритибі, де на власні очі побачили, з якою теплотою бережуть в Бразилії згадку про Україну, плекають наші традиції, мову, намагаються зберегти автентичність. У людей сльози були на очах, коли приймали наш презент – привезений з зони АТО прапор, на якому залишили побажання та розписалися наші Герої – військові 8-го окремого полку спецпризначення. Лише заради цього варто було їхати і зустрічатися з нашими співвітчизниками. Справжнє задоволення отримали від ігор з чарівниками м’яча, перевірили свій клас і переконалися, що українці грають анітрохи не гірше за п’ятиразових чемпіонів світу. Тепер сподіваємося гідно представити Україну в Аргентині. Бразильці нас дуже просили перемогти, ось такі тут стосунки між сусідами (посміхається)".
