На ранковому тренуванні Ніколай Костов та усі гравці привітали Неделчо Матушева – відомого болгарського фахівця, який вніс чимало інноваційних рішень в місцевий футбол і ставку робив на молодих гравців.
– Тренере, в Україні дні народження звикли святкувати досить масштабно і бурхливо. А як в Болгарії?
– У нас так само, як і у вас, от тільки вже багато років мій день народження доводиться святкувати на зборах. Тому бурхливо відзначити не вдається.
– 14 лютого чимало молоді святкує також день закоханих...
– В Болгарії також це свято досить популярне. Але у нас ще є національне свято Трифона Зарезана, це день, коли господарі підрізають виноград. А словенці, наприклад, 14 лютого починають працювати на полях.
– В Болгарії вас називали тренером-іноватором. У чому полягали ваші експерименти?
– Справді, я люблю ризикувати і експериментувати. Коли закінчив кар’єру гравця і став тренером, то першим почав застосовувати схему 4-4-2, хоч в болгарському чемпіонаті так ще ніхто не грав. Тоді ще були ліберо і стоппери. Я впровадив цю схему в «Нафтохіміку» з Бургаса. Крім того я завжди давав шанс молодим гравцям, дозволяв їм грати в основі. Бувало й таке, що вірив вже у списаних футболістів, запрошував їх до молодіжної збірної. Зараз дехто з них грає вже в національній збірній, а Івелін Попов є капітаном команди.
– Завійського саме ви помітили?
- Ніколай Костов завжди мені доручає дивитися за матчами молодіжки і юніорів. Хто сподобається – того беремо до себе. В діях Тараса ми побачили перспективу. Йому треба себе показати, думати про футбол і багато працювати.
– Все ж йому лише 17 рокв. Не надто рано в основу?
– Якщо якості і вміння є, то чому рано? Месі починав грати теж в 16-17 років. У футболі нема поняття «рано». Є поняття «можеш» або «не можеш». Ми подивилися на якого якості і даємо хлопцю шанс. Він має інтелект, швидкість, техніку. Зараз подивиться на Худоб’яка, інших старших партнерів. Він отримає користь і буде розвиватися. Є ще багато талановитих хлопців. Але спробувати ми вирішили з Тараса. Він підходить під ігрову філософію Костова.
– Свого часу ви очолювали болгарську молодіжку. Любите працювати з молодими?
-Після того, як я залишив «Нафтохімік» звільнилася тренерська лава у молодіжці, де пропрацював 4 роки. Крім того я допомагав Хрісто Стоічкову, який був головним тренером збірної Болгарії. Наприклад, їздив дивитися на матчі наших суперників. Але моєю головною роботою була підготовка молоді.
– Коли «Карпати» грали проти «Літекса», то Стоічков справив враження зірки...
– Насправді він дуже проста людина і працювати з ним легко. Він чесний і відвертий.
– А Ніколая Костова ви давно знаєте?
– Досить давно. Ми з ним ще у Вірменії працювали, в «Бананці». Він мене туди запросив, але потім поїхав в «Металург», а я залишився. На деякий час наші дороги розійшлися. Мені треба було повертатися в Болгарію через сімейні справи і я практично рік не працював. Коли усе минулося, пригадую, що це була неділя, а я був на пляжі, мені задзвонив Ніколай Костов і запросив в «Карпати». Я відразу ж погодився. Ми з ним ще раніше хотіли десь за кордоном працювати. В Болгарії нема таких умов, нема такої бази, яка є в «Карпатах».
– Якось Хрісто Стоічков також говорив, що в Болгарії тренувати не буде. А вже за рік очолив «Літекс»...
– От, власне, в «Літексі» є умови. А ще там є президент, який дуже любить футбол, і сильна академія. Зараз семеро гравців, які закінчили академію, виступають в основі. Стоічков дуже любить молодих футболістів. Він вважає, що з ними можна підняти болгарський футбол.
– Вам комфортно у Львові?
– Дуже. Тут і місто гарне, і команда славна. А головне те, що є надзвичайні фани. Їх багато і вони дуже люблять команду. Тому в «Карпат» є всі перспективи для розвитку і росту.
– Як вам з Костовим працювати?
– Ми добре розуміємо один одного. Так, він тренер жорсткий, вимогливий, але він вимагає ті речі, без яких не буває команди: дисципліну, повагу, концентрацію. В усіх командах, де він був, він це вимагав.