Бонус 10 000 грн У рамках святкування 25-річчя проведення першого матчу національної збірної України, в Ужгороді відбулася товариська зустріч національних збірних ветеранів України та Угорщини. На стадіоні «Авангард», як і чверть століття тому, на поле вийшли футболісти збірних того часу, компанію яким склали молодші колеги. Тисячі уболівальників стали свідками справжнього свята футболу, настрій підняла і красива перемога збірної України з символічним рахунком 3:1!
Столиця закарпатського краю чудово підготувалася до проведення такого визначного для вітчизняного футболу заходу, провівши його на найвищому рівні. Перед початком зустрічі при вході на стадіон «Авангард», на колонаді, було урочисто відкрито меморіальну дошку, присвячену матчу збірних України та Угорщини, який відбувся 29 квітня 1992 року і поклав початок славетного шляху нашої збірної. Президенти футбольних федерацій двох країн Андрій Павелко та Шандор Чані, керівники Закарпатської області та міста Ужгород під оплески шанувальників футболу презентували пам'ятний знак, який відтепер стане ще однією визначною пам'яткою міста. «На цьому стадіоні розпочався шлях до перемог національної збірної України з футболу», - свідчить напис на ній.
Близько восьми тисяч глядачів, такої значної аудиторії «Авангард» не збирав вже довгі роки, оплесками зустрічали вийшовших під національні мелодії футболістів України та Угорщини. У складі господарів цього вечора зіграли відразу дев'ятеро гравців, які потрапили в заявку тренера Віктора Прокопенка в 1992 році: Ігор Кутєпов, Віктор Гришко. Юрій Сак, Сергій Беженар, Андрій Анненков, Юрій Шелепницький, Сергій Ковалець, Сергій Гусєв та Іван Гецко. Як і тоді, з капітанською пов'язкою збірну на поле вивів Шелепницький.
Перед початком зустрічі до присутніх звернувся президент ФФУ Андрій Павелко: «За двадцять п'ять років головна команда країни пройшла нелегкий шлях становлення, була змушена практично заново завойовувати собі міжнародний авторитет, і по праву стала однією з найвідоміших збірних світу. Мені дуже приємно, що цей поважний ювілей ми відзначаємо саме там, звідки починалася майбутня історія «синьо-жовтої» команди - в Ужгороді! Нехай ця пам'ятна зустріч нагадає нам про славетну історію збірної України і надихне майбутні покоління футболістів із ще більшим натхненням прославляти головну команду країни».
Був багатим на гарні слова на адресу двох країн голава Угорської футбольної асоціації, авторитетний в європейському та світовому футболі діяч Шандор Чані: «Сьогодні головні герої того часу, а також ключові гравці українського і угорського футболу 90-х років знову зустрінуться на ужгородському стадіоні. Гра має символічне значення з кількох причин. Ми відзначаємо першу чверть століття української збірної, яка вже встигла взяти участь у Кубку світу та чемпіонаті Європи, а також, що дві країни і дві футбольні асоціації мають дружні стосунки. Упевнений, Ужгород з такою ж любов'ю і турботою буде приймати угорську делегацію, як і 25 років тому». Відзначив керівник угорського футболу і активну роботу України з розвитку ветеранського руху: «Дізнався, що ветеранська збірна України проводить в рік по сорок матчів, це дуже серйозний рівень. Наша команда на гру в Ужгороді в такому складі зібралася вперше, так що ще до свистка арбітра перевага буде на вашому боці».
Керівник угорського футболу, до речі, найбагатша людина країни, власник великої банківської групи, немов у воду дивився. Українці активно почали гру, захист угорців терзали невтомні Андрій Воробей та Сергій Нагорняк, немов у молоді роки диригував діями плеймейкер Сергій Ковалець. Рахунок у зустрічі відкрив Воробей, замкнувши передачу від Нагорняка. Не встигли угорці перевести подих, налаштуватися на атаку, як знову біля своїх воріт пролунав дзвоник. Щоразу на ударній позиції опинявся Іван Гецко. Як пізніше відзначив нападник, на стадіоні чи не пів сектору зайняла його група підтримки, рідні та друзі, адже Гецко виріс на Закарпатті, та й свою блискучу кар'єру починав в однойменному клубі. На 25-й хвилині Іван Михайлович отримавши м'яч від Воробея пробив без шансів для воротаря Йожефа, встановивши рахунок 2:0.
«Мені приємно були відзначитися в цій дружній грі, адже на стадіон прийшло стільки вболівальників, вийшло справжнє свято. – поділився враженнями після матчу Іван Гецко. - Як нападаючому, звичайно, приємно було забити і в цьому матчі, і в грі 25 років тому. Який з голів красивіший? Можу точно сказати, що той був важливішим, він став першим в історії нашої збірної. Взагалі добре, що вдалося зібрати нашу команду, велике за це спасибі організаторам. Знаю, що була ідея провести матч на 20-річчя, але тоді на носі було Євро-2012, не до святкувань. Зараз же все вийшло відмінно. Головне, що від футболу отримали задоволення вболівальники, адже, на жаль, вони зараз на Закарпатті не розпещені класним футболом»
У перерві зустрічі в своїй фізичній готовності вже змагалися глядачі. Якщо бути точнішим, в умінні першим зловити вибитий гравцями м'яч. Футболісти обох команд поставили автографи на 40 новеньких м'ячах, потім дружно вибивши їх на трибуни. Можна тільки позаздрити тим щасливчикам, в домашній колекції яких з'явився такий раритет.
У другому таймі гра стала більш рівною, варто віддати належне угорцям, які часом діяли на межі можливостей. З тренерської лави їх діями керував відомий тренер Емре Гелеі, а капітан команди - знаменита «десятка» Лайош Детарі - на полі заводив партнерів. На 47-й хвилині арбітр Ігор Хіблін призначив пенальті, який холоднокровно реалізував президент Асоціації ветеранів футболу України Олег Собуцький. Після цього моменту, а розгромний рахунок аж ніяк не входив у плани гостей, гаряче стало біля воріт Гришка. З гри угорцям забити не вдалося, а ось зі штрафного - ну просто дзеркальне відображення матчу 1992 року - так! Витонченому удару з 20-ти метрів від Чобо Фехера аплодував весь стадіон.
По закінченню зустрічі було багато слів подяки таі планів на майбутнє. Українські гравці презентували своїм угорським колегам футболки збірної з пам'ятною наліпкою про звітну зустріч, організатори матчу 1992 року через обох країн отримали нагороди від Федерації футболу України.
Разом з Федераціями футболу України та Угорщини, Закарпатською ОДА, Закарпатською обласною радою, Ужгородською міською радою, Закарпатською федерацією футболу, відомим футбольним агентом Шандоров Варгою, одним із організаторів матчу виступила Асоціація ветеранів футболу України. Її президент Олег Собуцький підвів підсумки дружньої зустрічі і святкування пам'ятної дати для всього українського футболу: «Я вважаю, все пройшло на найвищому рівні, одна тільки кількість глядачів на трибунах багато про що говорить. Велика за це подяка всім організаторам свята, футболістам обох збірних. Федерація футболу України на чолі з Андрієм Павелком, його заступниками Вадимом Костюченком та Василем Орлецьким провели чудову роботу. На футбольному полі вдалося зібрати гравців, що виступали в 1992 році, так і їхніх молодших партнерів. Це був матч дружби між двома близькими народами, адже Україну та Угорщину дуже багато що об'єднує і в політиці, і в економіці, і в футболі. Українська збірна раніше вже провела два матчі в Угорщині і тепер дуже рада дружньому візиту-відповіді. Нам приємно було перемогти, бачив це за бажанням гравців, які хоч і символічно хотіли взяти реванш за 1992 рік. При такій підтримці з боку уболівальників інакше і бути не могло. Тим часом турне збірної ветеранів України триває, ми «закрили» насичену весну і вступаємо в не менше спекотний період - літо. 5 червня наша команда в Умані зіграє зі збірною ветеранів Ізраїлю».
Протокол (формат зустрічі - 2 тайми по 30 хвилин кожен)
30 травня 2017. м.Ужгород, стадіон «Авангард». 8000 глядачів.
Україна - Угорщина - 3:1 (2:0)
Україна (стартовий склад): Кутєпов, Єзерський, Сак, Беженар, Анненков, Шелепницький, Нагорняк, Ковалець, С.Гусєв, Воробей, Гецко.
На заміну виходили: Косовський, Донець, Оксимець, Свідерський, О.Венглинський, Собуцький, Гришко, Самойлов, Пінчук, С.Кузнєцов.
Тренери: Анатолій Дем'яненко, Володимир Лозинський
Угорщина (стартовий склад): Йожеф, Монош, Телек, Месоль, Чех, Мартон, Халмаї, Детарі, Домбі, Шаллої, Токолі.
На заміну виходили: Фехер, Вінце, Вебер, Гейза, Вальтнер, Шалаї, Єгер.
Тренер: Емре Гелеї.
М’ячі забивали: Воробей (19), Гецко (25), Собуцький (47, з пенальті) – Фехер (56).
