Форма "Карпат": крізь призму років. Частина 2-га

На початку 2017 року львівські «Карпати» презентують своїм уболівальникам три абсолютно нові, креативні та ексклюзивні комплекти ігрової форми. Дизайнерські рішення спільного проекту ФК «Карпати» та TM Joma наразі тримаються в таємниці, відомо лише, що нічим подібним не може похизуватися жоден інший клуб. А поки визначається час представлення форми, Інформаційний центр пропонує уболівальникам пригадати, у яких футболках, шортах, гетрах, светрах і навіть головних уборах, карпатівці грали колись...

Наприкінці 60-их у клубі відбулися зміни. В епохальному розіграші Кубка СРСР 1969-го команда грала у формі різних кольорів. Фотографій чи відео, що передавали б кольорову гаму, на жаль, не має. Свідчення ж очевидців є суперечливими. Найбільш ймовірно, що у фіналі на «Лужниках» львів’яни грали у білій формі, а вже через кілька днів презентували Кубок львівській публіці у червоних футболках (у яких виходили на поле в матчах попередніх стадій). «Насправді якогось стандарту форми у нас на той час не було, – згадує легендарний карпатівець Іван ГЕРЕГ. – Жодних логотипів і спонсорів. Максимум – це значок телевізорного заводу «Електрон» у вигляді телевізора. Могли трафарет нанести з написом «Карпати». Футболки були звиклими, вони продавалися у загальнодоступних місцях».

Видатний захисник розповідає цікаву історію про 1969-ий рік. «Коли їхали у Москву на матч з ростовським СКА, то виходили з того, що ця форма була фартовою на попередніх стадіях, тому одягнули її і на фінал. То була проста звичайна матерія, однак та футболка з фіналу – найдорожча, яка у мене тільки була», – каже Іван Дмитрович.

Ветерани розповідають, що у ті часи ніхто футболками не обмінювався. Якби хтось віддав свою, то у нього могли виникнути б проблеми, адже з цим був справжній дефіцит. Закріплених за кожним футболістом номерів не було, тому, наприклад, гравець під номером «7» у випадку втрати футболки не мав іншого виходу, ніж брати, як тоді казали «запасовий номер». Коли команда почала їздити у закордонні турне, наприклад, Італію, Францію чи Польщу, адміністратори могли взяти запасний комплект.

Після повернення до Львова «Карпати» організували представлення трофею і нової форми – футболки із горизонтальними зелено-білими смугами, білі шорти і червоні гетри. Зрештою, у схожій амуніції «леви» вже виступали роком раніше – у тій самій фінальній пульці, за результатами якої команда не змогла піднятися у класі через умисні суддівські огріхи.

У 70-их загалом концепція форми не змінилася – зелені футболки і білі шорти (хоча варіантів її було безліч і команда часто змінювала забарвлення амуніції). «Леви» вийшли до вищої ліги СРСР і екіпірування почали замовляти на Львівській трикотажній фабриці. «Карпати» мали спецзамовлення – на фабриці для команди було розроблено власні лекала. 1977-го, коли СДЮСШОР «Карпати» очолив Іван Герег, то він навів контакти з керівником підприємства і започаткував співпрацю. За словами екс-футболіста карпатівська школа тоді одягалася найкраще.