Гостем прес-служби ФК «Олександрія» був один із кращих гравців «Поліграфтехніки» другої половини 90-х років Володимир Мельниченко, який був запрошений Ю.Ковалем на початку сезону 1997/1998р.р. і відразу завоював собі місце в основному складі команди. У складі «Поліграфтехніки» (1997-2001р.р.) провів в Чемпіонатах України серед команд першої ліги 118 матчів, в яких забив 21 м’яч. В Кубку України зіграв 4 матчі, забив 2 м’ячі. Ще 13 голів Володимир провів у ворота суперників в міжнародних та товариських матчах.
- Володимире, які спогади залишилися у Вас від виступів у складі «Поліграфтехніки»?
- Залишилися тільки що не є найприємніші. Пам’ятаю в тому ж році відбулося відкриття прекрасного стадіону «Ніка». Зараз, дивлячись на всю клубу інфраструктуру, я просто в захваті, адже не кожен клуб, навіть, Прем’єр-ліги має таку забезпеченість.
- У складі нашої команди Ви провели 122 офіційні матчі, хоча бар’єр в 100 ігор підкорився лише 29-ти гравцям «Олександрії» за всю її історію. Який із матчів запам’ятався Вам найбільше?
- Було дуже багато пам’ятних матчів. Але найбільше запам’ятався матч з «Динамо-2» на стадіоні «Ніка». В тій зустрічі я відзначився голом.
- Ви виступали під керівництвом 4-х головних тренерів «Поліграфтехніки»: Ю.Коваля, С.Марусіна, А.Раденка та Р.Покори. З ким з тренерів у Вас склалися найкращі стосунки?
Читайте также: Лига Пари-Матч: и дома, и в гостях - двоевластие
- Я сам з Одеси. Звідти мене забрав в «Поліграфтехніку» Ю.Коваль. Це були мої перші кроки в «Олександрії». А так, кожен з тренерів вніс свою лепту у встановлення мене, як професійного гравця. Було приємно працювати з такими наставниками.
- 14 квітня 2007 року, виступаючи у складі охтирського «Нафтовика», в Олександрії Ви забили один із голів у ворота господарів поля. До речі, в цьому матчі гості здобули перемогу 3:2. Пам’ятаєте той матч?
- Чесно кажучи, не хотілося сильно радіти тій перемозі. Я пам’ятаю, навіть, що гол забив, знаходячись у штрафному майданчику в падінні, у ворота, що поряд з табло.
- Після Охтирки Ви виступали у складі ФК «Полтава» у другій лізі, а як склалася Ваша доля після завершення футбольної кар’єри?
- В принципі, як і всі гравці, що завершують професіональну футбольну кар’єру, грав за ветеранів. Зараз треную дітей в Одесі в спортивній школі, а також працюю в Одеському порту.
- Як часто Ви приїздите в Олександрію?
- Вчора я зустрівся з колишнім одноклубником Вадимом Чернишенко (нині тренер ФК «Олександрія») і так під час розмови підрахували – в Олександрії не був 11 років.
- Чи спостерігаєте за виступами ФК «Олександрія»?
- Завжди намагаюся переглядати матчі за участю «Олександрії». У команді зібрані футболісти хорошого рівня. Відразу видно, що тренерський штаб на чолі з Володимиром Шараном – це професіонали своєї справи, вони знають що і як правильно подати гравцям, а футболісти добре виконують ці установки.
- Ваше ім’я добре відоме олександрійським вболівальникам не лише зі стажем. Що Ви їм побажаєте в новому році?
- В першу чергу хочеться побажати міцного здоров’я, сімейного щастя, терпіння та наснаги. Команді та керівництву бажаю побільше перемог, а гравцям якомога менше травм, сухих матчів та побільше забитих голів. Ми слідкуємо за вами, переживаємо. З Новим роком!