Игорь Кутепов: "Удары Саленко с пенальти не мог отразить ни один вратарь"

Игорь Кутепов: "Удары Саленко с пенальти не мог отразить ни один вратарь"

113
Игорь Кутепов: "Удары Саленко с пенальти не мог отразить ни один вратарь"
Фото - metalist.ua

Тренер воротарів молодіжної збірної України Ігор Кутєпов пояснив, за рахунок чого досягається значний відсоток у відбитті пенальті.

— Ігоре Миколайовичу, минулого туру в поєдинку між донецьким «Металургом» і «Ворсклою» Юрій Паньків відбив восьмий пенальті із шістнадцяти, й у відсотковому відношенні став найкращим фахівцем у цій справі. За рахунок чого досягаються такі високі показники?

— Насамперед, за рахунок добре розвиненої реакції, інтуїції та, певне, якогось відчуття. Адже певним чином голкіперам щастить, що вони реагують на удар із одинадцяти метрів.

— Відомо, що деякі кіпери, намагаючись відбити пенальті, починають гадати, й падають до удару. А дехто, навпаки, чекає, поки футболіст проб’є, й тільки тоді починає реагувати. Отож, як правильно діяти: реагувати в момент удару чи до нього?

— Здебільшого це залежить од тих, хто пробиває. Можу сказати, що в такого футболіста, як Саленко, жоден воротар не вгадав, куди саме він битиме. На моїй пам’яті він не забив лише один пенальті, коли ми грали з московським «Локомотивом». Та й то, тоді він перехитрив Овчинникова, але влучив у стійку. Загалом, по-різному можна бити пенальті. Хтось пробиває, витримавши паузу та вклавши голкіпера на газон, хтось б’є на силу, а комусь удаються удари на техніку. Тому тут потрібно враховувати, хто б’є.

— Себто можна сказати, що високий відсоток відбивання одинадцятиметрових Паньківим і Шовковським заключається в тому, що вони добре вивчають штатних пенальтистів у складах суперників?

— Цілком можливо. Справді, в кожної команди є штатний пенальтист, і воротарі вивчають кожного окремо: як вони б’ють, у який кут, їхню техніку удару. Наприклад, я, коли ще грав, вів статистику пенальтистів. Хто коли забив, як саме реалізував або не реалізував одинадцятиметровий. Зрештою, мені це дуже допомагало. Тобто вивчення суперника однозначно має місце. І хто до цього ставиться відповідальніше та серйозніше, в підсумку отримує дивіденди.

— Чи є різниця, коли пробиває шульга або правша?

— За великим рахунком, мабуть, ні. Просто шульзі легше бити в лівий від себе кут, а правші — в правий. Але все залежить від вивчення, адже декому взагалі байдуже, куди саме пробивати. Вони володіють хорошою технікою удару, й можуть спрямувати «сферу» будь-куди.

— Чи буває, коли голкіпер своєю впевненістю ще до пробиття одинадцятиметрового виходить переможцем із дуелі?

— Буває й таке. Воротарі не стоять на місці, «качають» по різних кутах, плутаючи таким чином гравця. Тоді пробивник починає вагатися, й нерідко завдає удару в той кут, куди падає кіпер.

— Загалом, чи дуже багато вправ, котрі би шліфували вміння парирувати пенальті?

— Конкретних вправ для цього немає. Воротар шліфує свою майстерність у комплексі, й учиться парирувати пенальті як під час тренувань, так і після них.

— Існує думка, що в голкіпера перед пенальтистом є психологічна перевага. Мовляв, стражу воріт утрачати нічого, чого не скажеш про гравця, котрому свою можливість іще потрібно реалізувати?

— Ні, я би так не сказав. Можливо, хтось так і вважає, але в плані психології й голкіпер, і гравець перебувають у однакових умовах, адже на обох лягає тягар відповідальності.

Роман Кирієнко

Оцените
Поделитесь
Источник:

Оставить комментарий на форумеОбновить

Лучшие букмекеры