Юрій Сивуха: "Наші найкращі воротарі — ті, які застали радянську школу"

Юрій Сивуха: "Наші найкращі воротарі — ті, які застали радянську школу"

236
Юрій Сивуха: "Наші найкращі воротарі — ті, які застали радянську школу"
Фото - photo.qip.ru

Новий тренер воротарів головної команди країни Юрій Сивуха сповнений оптимізму щодо ситуації у відбірковій групі ЧС-2014

— Юрію Петровичу, пропозицію працювати з національною збірною України вам озвучив особисто Михайло Фоменко чи, скажімо, Анатолій Коньков?

— Зателефонував Михайло Іванович, запропонувавши приїхати в Київ на переговори. Ми зустрілися, все обговорили, відтак я вирішив пристати на його пропозицію.

— Під час отієї зустрічі Фоменко озвучував якісь концептуальні підходи до справи?

— Вимога лише одна — якісно готувати збірну до офіційних матчів у відборі на мундіаль у Бразилії. Ну й, звісно, домогтися позитивного результату.

— Ви, так розумію, не поділяєте песимістичні погляди громадськості, яка вважає, що свій шанс у цій кваліфікації ми вже втратили?

— …Ніколи не кажи ніколи. І, повірте, наша команда боротиметься до останнього. Зрештою, коли є мета, то не може такого бути, щоби йти в атаку з думками про невиграш. Сподіваюся, ви мене зрозуміли.

— Ближче до вашого безпосереднього фаху. Кажуть, вітчизняна школа воротарів, по-перше, найсильніша серед усіх інших ланок, а по-друге, може претендувати на звання однієї з найкращих у Європі. Погодитеся?

— На мій погляд, наші найкращі воротарі — ті, які ще застали радянську школу. Подивіться, приміром, на Олександра Горяїнова чи його тезку з Києва — Шовковського. Плюс Андрій Дикань… Для нас зараз найголовнішим завданням є те, щоби традиції не переривалися. Тоді, думаю, виховаємо не одного здібного голкіпера.

— Конкретизуймо: «матеріал», з яким доведеться працювати, влаштовує?

— Так. Скажу більше: всі воротарі, які виступають у прем’єр-лізі, — кандидати до національної збірної.

— До речі, рішення щодо виклику П’ятова, Бандури й Худжамова ухвалювали саме ви?

— Зараз гра з Норвегією є лише першим знайомством із командою… Щодо вашого запитання, то — ні, не я запрошував цих хлопців.

— Як бути з невикликом Коваля, який, якщо не зраджує пам’ять, був основним у київському «Динамо»?

— По-перше, Максима вважаю одним із найкращих у своєму амплуа. Ну а невиклик… У кожного тренера своя думка з цього приводу, зрештою, йому ж дорогу в збірну ніхто не перекривав (і нікому вона не закрита!). В Іспанії переглянемо інших кандидатів, на офіційні ж матчі, можливо, вноситимуться й корективи.

— Яка ваша роль у штабі нац­збірної при виборі кандидатів?

— Я рекомендую футболістів, рішення ж ухвалюється колегіально. Це абсолютно нормальна практика.

— Юрію Петровичу, трохи «лірики»: знайомлячись із вашою біографією на інтернет-енциклопедії «Вікіпедія», не міг оминути того факту, що ви багато працювали в дитячо-юнацькому футболі. Чого він вас навчив?

— Терпінню.

— Чи готові терпіти?

— Авжеж. Зрештою, робота з національною командою — одна з вершин професійної діяльності для кожного тренера. Чи для мене це — найбільший успіх? Складно сказати… Радше, одна зі сходинок у житті.

Оцените
Поделитесь

Оставить комментарий на форуме Обновить

Рейтинг Букмекеров