Олег Герасимюк: "Весь час годували обіцянками, але виявилося, що ніхто й не збирався розраховуватися"

Олег Герасимюк: "Весь час годували обіцянками, але виявилося, що ніхто й не збирався розраховуватися"

114
Олег Герасимюк: "Весь час годували обіцянками, але виявилося, що ніхто й не збирався розраховуватися"
Фото - fpl.ua
Дещо несподіваною стала звістка, що «Волинь» позбавили трьох залікових пунктів. Усе через конфлікт із футболістом Олегом Герасимюком. Але ситуація досі залишається невирішеною.

— Історія почалася десь півтора року тому, в кінці 2012-го, коли в мене ще діяв контракт із «Волинню». У той період луцький клуб не платив мені вісім місяців. Мене весь час годували обіцянками, але в підсумку виявилося, що зі мною просто ніхто й не збирався розраховуватися. Це й змусило мене звернутися в Палату з вирішення спорів.

— Ймовірно, ви читали лист Віталія Кварцяного до Анатолія Конькова, в якому тренер, зокрема, наголошує, що ваші претензії на виплату заборгованості — це шантаж. Як це сприйняли?

— Звичайно, я уважно прочитав цей лист, і нічого, крім усмішки, він у мене не викликав. Я добре знаю Віталія Володимировича, і сумніваюся, що саме головному тренеру належать ці слова. Упевнений, справжнім ініціатором цього листа є гендиректор клубу Євгенія Жуховицька, яка опікується цими питаннями.

Тобто ви абсолютно впевнені у своїй правоті?

— Інакше й бути не може. Не тільки Палата з вирішення спорів, а й КДК ФФУ повністю визнали мою правоту. Із рішеннями ознайомлені всі сторони. Луцький клуб попереджували усно, вже карали фінансово, дійшло до того, що позбавили трьох очок. І це ще не крапка — в подальшому можуть бути ще більш жорсткі санкції. Але «Волинь» ніяк не хоче виконувати рішення вищезгаданих органів, і робить усе можливе, щоби цього не зробити.

— Волиняни жодним чином не шукали з вами компромісу?

— Готовий був розглядати різні варіанти виходу із ситуації. Проте з їхнього боку ніяких кроків назустріч не було.

— Особисто не намагалися зв’язатися з Кварцяним, якось владнати питання?

— Не бачив у цьому сенсу. У клубі всіма подіб­ними справами керує Жуховицька, з якою спілкуватися не маю жодного бажання.

— Можете сказати, скільки «Волинь» вам заборгувала?

— Це інформація не для розголошення. Єдине: може, для клубу прем’єр-ліги це й невеликі гроші, але для мене це — серйозна сума, яку зовсім не хочеться втрачати. Тим більше, що маю на це всі підстави.

— У згаданому листі Кварцяного до Конькова тренер запитує, навіщо підтримувати нахлібників і нікчем, які просто спостерігають за футбольним дійством із лави запасних? Віталій Володимирович у приватних бесідах або під час тренувань мав до вас претензії?

— Бували різні ситуації, але я чесно й відповідально виконував свою роботу. А те, що не зав­жди потрапляв до складу, то це робочий процес. Відзначу, що вже давно можна було вирішити це питання, адже в моєму контракті з «Волинню» були чітко прописані всі моменти, тож клуб мав просто їх виконувати. Але чомусь вирішили: якщо я не пот­рапляю до складу, не вийшов на одну-дві гри, значить, мені й зарплатню не треба платити. Для чого тоді підписувати контракт? Щоби потім його не виконувати? Це ж не обласна чи аматорська команда, це — професіональний клуб, який підписує договір за обопільною згодою. Не я ж диктував умови… Контракт повинен виконуватися за будь-яких обставин, що довели всі органи нашого футболу. Я підписав контракт на три роки й збирався пов­ноцінно його відпрацювати. Якби були претензії, я би надовго там не затримався. А те, що в кінці трапилося, є розповсюдженим явищем у нашому футболі. Коли контракт закінчується, ти вже нікому не потрібний. Останні три-чотири місяці я просто догравав за дубль.

— Кажуть, у вашому нинішньому клубі — «Говерлі» — також не все гаразд із фінансами.

— Думаю, зараз не тільки в «Говерлі» подіб­ні проблеми, але клуб намагається вирішити ці питання. Нам обіцяють, що в майбутньому все буде нормально.

Чи маєте на «Волинь» якусь злість?

— До команди в мене немає жодних претензій. Просто хочеться, щоби клуб розрахувався зі мною по боргах. Ось і все. Узагалі виступав з ініціативою, щоби спокійно врегулювати це питання, щоби ніхто не знімав очок із клубу. Але не знайшов у цьому порозуміння. Чесно кажучи, з подібним раніше ніколи не стикався.

— Не думаєте, що з вами цілеспрямовано не розраховуються? Що в клубі у цьому можуть бути якось зацікавлені?

— Мені тяжко про це судити. Спитайте в пані Жуховицької, в неї має бути більше інформації. Але в клубі повинні розуміти, що зняттям очок справа не завершиться. Санкції можуть дуже сильно вдарити по клубу.

— Пам’ятаю, перед «Волинню» ви майже підписали договір із «Таврією», але несподівано вирішили продовжити кар’єру в Луцьку. Не шкодуєте, що тоді так сталося?

— Так, було діло. Але ні про що не жалію. Тоді Віталій Володимирович проявив велике бажання, щоби я виступав у «Волині». У Сімферополі також хотіли мене бачити, але справа не доходила до конкретики, кримський клуб узяв час на роздуми, а Кварцяний запропонував такі умови, які мене повністю влаштували. Та й не останню роль зіграло те, що Луцьк — рідне для мене місто. На жаль, розставання вийшло не найкращим, але я все одно дивлюся в майбутнє з оптимізмом. Думаю, коли все налагодиться в країні, все буде добре й у нашому футболі.

Оцените
Поделитесь

Оставить комментарий на форуме Обновить

Рейтинг Букмекеров