Бонус 10 000 грн 22-річний центрбек «Шахтаря» поділився враженнями від підготовчих зборів, розповів про завдання на Лігу Європи, відтак проаналізував ситуацію, що склалася напередодні відновлення сезону.
— Офіційними матчами з «Вікторією» в Лізі Європи «Шахтар» відкрив для себе сезон. І все-таки, який слід залишили навчально-тренувальні збори, як вони склалися особисто для вас?
— У зв’язку з тим, що в лютому на нас чекали матчі в Лізі Європи, підготовка пройшла досить інтенсивно, якщо так можна висловитися, компактно, як і торік. Перший збір був спрямований переважно на «фізику», а другий і третій — ігрові, на яких відпрацьовували тактичні схеми, награвали склад. У цілому, серйозних відмінностей порівняно з минулими роками я не помітив. «Шахтар» давно працює за налагодженою системою.
— Із 13 матчів, проведених на зборах, «Шахтар» у 12-ти здобув перемоги й лише один раз поступився, не зігравши жодного разу внічию. Ці цифри вам про щось говорять?
— Для мене — ні. На зборах результатам особливого значення ніхто не надає. Ми грали в різних поєднаннях, Містер переглядав футболістів на різних позиціях, аналізував. Перша наша контрольна гра була з німецьким «Айнтрахтом». Із суперником перебували явно не в рівних умовах: у нас — початок підготовки, а вони вже практично виїжджали проводити офіційні зустрічі. Та, повторюся, результат поєдинків на зборах не можна брати за основу.
— І все ж перемога в Об’єднаному Суперкубку додала команді позитиву?
— Так, справді. Не заперечуватиму: коли виходиш переможцем навіть у товариських матчах, настрій поліпшується, відновлювальний процес проходить швидше. Турнір у Ізраїлі був дуже добре організований. Із сильними суперниками ми проявили себе гідно.
— А футболісти впродовж підготовчого періоду відчувають, на кого потім тренер робитиме ставку?
— На заключному, третьому, зборі певний склад уже награється. Нехай не на всі, що залишилися у чемпіонаті ігри й матчі в Лізі Європи, але, хто почне сезон (маю на увазі перші дві-три гри), визначити можна. А потім уже буде ротація складу, тим більше, що зараз у «Шахтарі» багато гравців «висять» на жовтих картках, так що в будь-якому випадку потрібно буде когось нового вводити, пробувати інші поєднання.
— Мірча Луческу вже висловлювався, що ті новобранці, хто прийшов минулого літа, після цього, першого для них, підготовчого періоду у «Шахтарі», більше стали розуміти принципи ведення гри команди, тож процес їхньої інтеграції серйозно просунувся. Наскільки, на ваш погляд, хлопці вже освоїлися в команді?
— Думаю, що хлопці, про яких ви говорите (Фред, Бернард, Фернандо, Феррейра, Ісмаїлі, Нем) уже відсотків на 90 зрозуміли модель гри, яку прищеплює команді Містер. У зв’язку із цим сьогодні вони вже можуть яскравіше розкрити індивідуальні якості. Надалі, переконаний, гравці ще додадуть, а, значить, командна гра в нас посилиться.
— Недавно тренерський штаб «Шахтаря» поповнився хорватським фахівцем Томиславом Рогичем, який відповідатиме за підготовку воротарів першої команди. Ви вже якесь враження про нього склали?
— Для мене він просто хороший хлопець, адже з ним я не працюю. А якщо серйозно, то, судячи з реакції наших воротарів, Томислав їм дуже сподобався. Хлопці розповідали, що тренування в них стали цікавішими. Є надія, що з кожним новим тижнем наші воротарі будуть все більше додавати в майстерності. Поки від Рогича в донецьких воротарів тільки позитивні враження. Далі буде видно…
— Де вас застала звістка про трагічну загибель Майкона? Як команда пережила цю трагедію?
— На спортивно-тренувальній базі «Кірша». Того дня в нас за планом повинні були бути два тренування. Уранці ми вже хотіли йти до тренажерного залу, але раптом Містер зібрав всю команду й повідомив про трагедію. Ми були шоковані. Мірча Луческу, розуміючи наш стан, дав можливість самим визначати — тренуватися чи ні. У те, що трапилося з Майконом, і що його вже немає з нами, я досі не можу повірити.
— Ви добре знали Майкона?
— Так, ми ж із ним у команді працювали разом. Хлопець він був дуже веселий і чуйний. Як же так сталося?.. Напевне, доля в людини така…
— Наскільки поєдинки й результат у матчах із чеською «Вікторією» важливі в психологічному плані при підготовці до українського класико з «Динамо»?
— Дуже важливі. Адже перед нами в Лізі Європи стоїть максимальне завдання, тож у разі проходження «Вікторії» (розмова відбулася у середу, 26 лютого, до звістки про перенесення початку весняної частини змагань) ми ще більше піднімемо свій моральний та емоційний стан на зустріч із «Динамо». Ще хотілося, аби наша очікувана перемога над «Вікторією», взагалі вдалий виступ на міжнародній арені допомогли нашій країні в нинішній нелегкий час вистояти й бути єдиною.
— Як у команді реагують на події, що відбуваються у Києві? Немає побоювань їхати грати у столицю України з «Динамо»?
— Не буду кривити душею, певні побоювання, звичайно, є. Думаю, що футбол повинен бути поза політикою. У тому, що в країні склалася така ситуація, не винні ні тренери, ні футболісти, ні керівництво команди…
— Зустріч «Динамо» — «Шахтар» може багато чого, якщо не все, визначити в плані боротьби за «золото»?
— Так, звичайно. Од результату залежить, чи відірвемося, чи динамівці до нас наблизяться, тож боротьба за чемпіонство загостриться. Але навіть не це головне. Українське класико завжди проходило й проходить у принциповому суперництві, незалежно від того, хто із суперників і на якому місці перебуває. Майбутній матч не стане винятком.
— Виникли проблеми в «Металісті», й, як наслідок, відставка Мирона Маркевича. Це, на ваш погляд, виключає харківський клуб із числа претендентів на золоті медалі?
— Складно сказати. Спілкуючись із хлопцями з «Металіста» ще на турнірі в Ізраїлі, я знав про їхні фінансові труднощі. Вони розповідали, що їм упродовж трьох місяців не виплачують зарплатню. Може, в клуб повернеться Олександр Ярославський… Чутки ходять різні.
— Яка зустріч із «Динамо» є найпам’ятнішою?
— Напевно, коли ми в Донецьку виграли з рахунком 4:1. Після гри Дмитро Анатолійович Шутков зайшов у роздягальню і сказав, що вперше у нашій історії «Динамо» програло з різницею в три м’ячі.
— Матчі з «Валенсією» для «Динамо» можуть мати якісь наслідки?
— Поживемо — побачимо. Зрозуміло одне: киянам не позаздриш, суперник у них дуже сильний. Враховуючи всі «за» й «проти», думаю, що гравці «Динамо» більше сконцентруються на матчах чемпіонату України. Адже, щоби перервати гегемонію «Шахтаря», з боку керівництва клубу було зроблено стільки зусиль, вкладено стільки коштів…
— І все-таки, політична криза в країні може негативно вплинути на результати «Шахтаря»?
— Сподіваюся, що взаємозв’язку тут ніякого не буде. Так, не приховую, ми із хлопцями з газет, телебачення, Інтернету постійно дізнаємося новини, обговорюємо ті події, які відбуваються зараз в Україні. Раніше, переглядаючи події у Єгипті та Лівії, чесно кажучи, ніколи навіть уявити собі не міг, що в нас теж може статися щось подібне… На краще це чи на гірше — покаже час. Щодо футболу, то, сподіваюся, він допоможе у цій ситуації. Хотілося, щоби вболівальники, ультрас якось об’єдналися й показали приклад усьому народу.
