Максим Шацьких: "Я — українець, і легіонером у прем’єр-лізі не вважатимуся"

Максим Шацьких: "Я — українець, і легіонером у прем’єр-лізі не вважатимуся"

88
Максим Шацьких: "Я — українець, і легіонером у прем’єр-лізі не вважатимуся"
Фото - sport-xl.net

Щацьких та Старгородський задоволені методиками підготовки від Григорчука


Новачки «Чорноморця», що донедавна представляли «Арсенал», відповіли на однаковий набір запитань. Щоправда, Максим Шацьких мав більш розширену програму…

— У вашій кар’єрі було багато зборів, можливо, пригадаєте, який із них найнезвичніший?

Максим Шацьких: — Збори, вони, певне, для того й існують, що нічого дивного чи незвичного на них не відбувається (усміхається). Звісно, кожен наставник бачить їх по-своєму, але в цілому картина ідентична.

Артем Старгородський: — Збори, насамперед, складаються з робочих моментів, тому відразу й не пригадаю чогось незвичного або потішного.

— Із ким із попередніх наставників порівняєте Романа Григорчука?

М. Ш.: — Ні з ким і з усіма одночасно. Деякі елементи схожі, деякі були в арсеналі іншого тренера. Багато працювали з м’ячем, відпрацьовували удари. Усе було вкупі, і я вважаю, що так, як треба.

А. С.: — У нього свій, унікальний, на моїй пам’яті, підхід. Перший збір усі зазвичай роблять «біговим». Тут так само не обійшлося без бігової роботи, але акцент, перш за все, робився на роботу з м’ячами. Через такі вправи йшло основне навантаження. Для футболістів, звісно, такий підхід є приємним, адже можна і підготовку провести, і розважитися. А щодо порівнянь — у кожного наставника своя манера побудови тренувального процесу, тому й співставити Романа Йосиповича із кимось складно.

— Чимало з команд скаржилися на погодні умови в Туреччині. Вас, розумію, ця участь не оминула?

М. Ш.: — Було-було… І вітер, і град, і злива. До того, як я з’явився в розташуванні «Чорноморця», команді навіть довелося ховатися від негоди в тренажерному залі. Справа в тому, що я під’їхав до Туреччини на два дні пізніше, відразу після підписання контракту. Але такого, щоби не можна було працювати, не було. У цілому, вдалося виконати весь обсяг запланованого.

А. С.: — Одне тренувальне заняття навіть довелося перенести, бо пішов такий сильний град, що практично все поле, можна сказати, білим покривалом замело (сміється). Погода була дуже мінливою: зранку дме сильний вітер з опадами та градом, а за дві години вже світить сонце. Також у цьому плані відзначу зустріч із «Віс­лою», яка відбувалася так само не за найфутбольнішої погоди.

— На зборі здобули дві перемоги. В якому функціональному стані команди виходили на поле?

М. Ш.: — Не сказав би, що нас навантажували-навантажували, а потім на тлі втоми доводилося виходити на поле. Ні, все робилося з розумом. Звісно, грали не свіжими, бо ж це, перш за все, збори, але такими, що можна було демонструвати пристойний рівень.

А. С.: — Навантаження навантаженнями, але Роман Йосипович підводив команду так, щоби до зустрічей перебували, звісно, не в оптимальних, але цілком прийнятних кондиціях. Це було зроблено для того, щоби безпосередньо в грі мали змогу продемонструвати ті напрацювання, які готуємо на тренуваннях. А потім провести корекцію.

— Проти кого з двох суперників (російський «Амкар» та польська «Вісла») сподобалося діяти найбільше?

М. Ш.: — Команди дуже різні. Але «Амкар» був організованішим та зібранішим, тому це протистояння було більше схоже на офіційну зустріч.

А.С: — Більше виокремлю «Амкар», гра з яким була цікавішою. Як з нашого боку, так і з боку росіян. Плюс не останнім фактором була погода, адже в грі з «Віслою» багато речей не вдавалося виконати через сильний вітер.

— На якій позиції награвалися? Що вимагав на полі Роман Григорчук?

М. Ш.: — Другого форварда, трохи відтягнутого. Діяв переважно в центральній зоні. Але, зрозуміло, була взаємозамінність. Якщо хтось зміщався до центра, тоді закривав необхідний простір на фланзі.

А. С.: — Логічно, що діяв у центрі поля. Від мене вимагався контроль м’яча, відбувалися певні перестановки для розуміння схем Романа Йосиповича. Плюс підключення до атаки та відбір — спектр роботи центрального півоборонця.
Індивідуальна програма

— При трансфері в «Чорноморець» уперше було оголошено, що ви переходите туди як українець…

М. Ш.: — Часові рамки, коли отримав паспорт, не мають ніякого значення. Так, я — українець, і легіонером у прем’єр-лізі не вважатимуся.

— Термін дії трудової угоди — 2,5 року. Це ви наполягли на таких термінах або ж клуб запропонував свої умови?

М. Ш.:— Ну, як я можу наполягти, якщо люди, які пропонують угоду, не зацікавлені в певних пунктах контра­кту? Сіли з керівництвом «Чорноморця», переговорили і, зрештою, ухвалили таке рішення.

Оцените
Поделитесь
Прогнозы
Перейти ко всем прогнозам
Оставили комментарии на форуме: 4
  • Максу респектище!

    0+ 0- 0
    +-
    SL001
  • ..правильний мужик..

    0+ 0- 0
    +-
    sapalay
  • Нормальное приобретение в команду!

    Успехов мужики!

    0+ 0- 0
    +-
    Василич
  • респект

    0+ 0- 0
    +-
    umka
  • Оставить комментарий на форумеОбновить

    Лучшие букмекеры