Ігор Чайковський: "Хочеться швидше забути про травму"

Ігор Чайковський: "Хочеться швидше забути про травму"

143
Ігор Чайковський: "Хочеться швидше забути про травму"

Нинішній сезон для Чайковського — вже четвертий у складі «чорно-білих», проте перший — у ролі «справжнього» гравця «Зорі». Раніше він в якості орендного гравця з «Шахтаря» приїздив до Луганська, а минулого року влітку таки заслужив на повноцінний контракт із тутешнім ФК. Сезон Ігор розпочинав гравцем основи, однак після травми посеред першості йому довелося раніше закінчити рік виступів у прем’єр-лізі.

— Ігоре, минулий рік для вас був неоднозначним: черговий перехід у «Зорю», підписання довготривалого контракту та травма в матчі з «Шахтарем». На вашу думку, його можна занести до свого активу?

— Попри все негативне, що відбувалось упродовж року, не можу назвати рік невдалим — навпаки. Передусім, відштовхуватимемось од того, що добре виступила команда та посіли високе місце. Спробуємо цьогоріч грати не гірше, ніж раніше. Щоправда, бажано, щоби травми оминули наш колектив і мене, в тому числі.

— Травма була головною причиною, чому після гри з «гірниками» жодного разу не виходили на поле? Чи, може, не встигли відновитись за короткий час?

— Ні, те ушкодження завадило мені 2013 року зіграти бодай ще в одному матчі. Довелось довго відновлюватись через таку затяжну травму. Виходить, матч з донеччанами завершив моє ігрове друге півріччя.

— А з чим саме у вас були проблеми?

— Задня поверхня стегна. Краще не нагадуйте мені про травму… Хочеться швидше забути про неї.

— Відпустку проводили в рідних Чернівцях чи відвідували теплі країни?

— Ні, я не шанувальник відпусток за кордоном. Тому поїхав до столиці Буковини. Тим паче, мені було не до відпочинку. Як можна думати про відпочинок, коли стільки часу був осторонь футболу? Увесь час перебував удома, поруч із батьками. Водночас намагався набирати форму, щоби в Луганську не починати все з нуля.

— Футболісти, здебільшого, за час відпустки починають сумувати за футболом, у вас цього запитувати, певно, навіть не потрібно…

— Авжеж! Як можна за ним не скучити? Мені три тижні без футболу з головою вистачає, а тут — три місяці… Що ще тут скажеш?

— У команді вам дали особ­ливу програму на час відпустки?

— Ні, отримав звичайний курс, як і решта футболістів. Усі ми — професіонали, відтак й без цього знаємо, що потрібно постійно та систематично займатись, аби тримати себе в формі. Зрозуміло, що виконав усю програму від «А» до «Я», тому нарікань на мою готовність ні в кого не виникло.

— Тобто після повернення до розташування команди на перших тренуваннях відчували, що набрали потрібних кондицій та можете бути нарівні зі своїми партнерами?

— Узагалі-то, думаю, що ніхто ще не набрав потрібних кондицій. Лише завершилося перше зіб­рання, лише почали повертатись до звичної фізичної форми. Всі збори ще попереду, в Туреччині й закладатиметься фундамент на весь рік. За тиждень це навряд чи кому вдасться зробити. Щодо себе, то розумію: мені потрібно ще багато працювати, щоби повернутись до того рівня гри, що я демонстрував восени. До того ж, уважаю, що мені це до снаги, тому з хорошим настроєм та налаштуванням завтра полечу з командою на перший виїзний збір.

— У Туреччині додадуться спаринги та, вочевидь, буде більше роботи з м’ячем. Такий режим тренувань вам більше до вподоби?

— Як сказати… Всі ми прекрасно розуміємо, що ця біганина також потрібна. В моєму випадку навіть отримую задоволення від цього, тому що відчуваю, як поступово набираю форму: з часом усе легше та простіше дається. Звичайно, що приємніше працювати з м’ячем, набирати кондиції за допомогою спарингів.

— Після тренувань залишатиметеся, аби пришвидшити процес відновлення?

— Я думаю… ні, знаю, що після тренувань у всіх гравців буде час, щоби зайнятись потрібним. Комусь хочеться зайвий раз сходити до тренувального залу, хтось відпрацьовує удари зі штрафних та пенальті, чи навіть кидання аутів, бо це також потребує тренувань.

— Ну а конкретно вам, що потрібно?

— Мені? Все й одразу потрібно тренувати.

— Помітно, що серйозно налаштовані на те, щоби повернутись в основний склад.

— Звісно. Футболісти ж не просто так потрапляють до числа 11 кращих. Потрібно постійно працювати над собою, відтак доводити, що саме ти заслуговуєш на місце в старті. Тобто цей збір не стане для мене особливим, я зажди викладаюся на максимум. Тренер собі ж не ворог, хто в кращій формі, той і гратиме.

— З колегами по колективу нині розмірковуєте про можливий вихід до Ліги Європи?

— Ми перед собою одразу поставили завдання: здобути, по можливості, якомога кращий результат. Переконую вас, що кожен гравець «Зорі» хоче досягти найбільших висот. Нерозумно після успішного першого кола робити крок назад.

— У цьому році чого очікуєте?

— На мою думку, попереду дуже цікавий рік. Усі команди лише зростають у виконавській майстерності, тобто український футбол не стоїть на місці. Відповідно, стає все цікавіше грати. Сподіваюсь, що «Зоря» також продовжить додавати, й за результатами цього розіграшу прем’єр-ліги ми потрапимо до омріяних єврокубків.

Оцените
Поделитесь
Прогнозы
Перейти ко всем прогнозам

Оставить комментарий на форумеОбновить

Лучшие букмекеры