Експерти: "Відіграли до кінця, а це — головне"

Експерти: "Відіграли до кінця, а це — головне"

54
Експерти: "Відіграли до кінця, а це — головне"

Експерти «УФ» стисло аналізують результати 23-го сезону

1-е місце: «ШАХТАР»

Вадим Шаблій (В.Ш.), агент ФІФА: — Як можна називати чемпіонство «гірників» незаслуженим? Я вважаю, що з усіх дев’яти титулів донеччан останній був найскладнішим: напередодні сезону, влітку, сталася зміна поколінь, група важливих виконавців пішла, з’явилися інші, котрі не в усьому й не завжди були готові до тягаря буденності. Окрім того, на не зовсім яскравих виступах колективу з Донбасу позначилися й події, які вже впродовж кількох місяців відбуваються в нашому регіоні: якщо нам вони вкрай набридли, то уявіть, наскільки складно легіонерам!.. «Дніп­ро» — моральний чемпіон», адже двічі по ділу переграв «Шахтар»? Знаєте, суть же чемпіонату в тому, щоби вигравати в усіх — лідерів, середняків, аутсайдерів, то ж не Кубок, де можна лише кілька разів перемогти й узяти трофей. Дніпряни самі винні, що недобирали балів… Я насправді дуже радий за підопічних Рамоса, добре, що вони пробились у Лігу чемпіонів, бажаю їм робити висновки: як не втрачати очок там, де не заплановано, й як виїжджати вчасно на матчі.

2-е місце: «ДНІПРО»

Роман Максимюк (Р.М.), дитячий тренер: — Спочатку хотів би дещо сказати про увесь чемпіонат: нині, аналізуючи турнірну таблицю, доходжу висновку, що всі команди перебувають на своїх місцях. Ну, можливо, моя «Волинь» могла піднятися трохи вище… Загалом, чемпіонат був складний, цікавий, і, чесно кажучи, добре, що він відносно благополучно завершився… Вітаю дніпрян із здобуттям «срібла», пишаюся цією командою. Вона мог­ла б і краще виступити, за чемпіонство зачепитися, однак… Як кажуть, то було би занадто добре. Забрак­ло «блакитно-білим» стабільності, а ще — переможного характеру, чого хоч відбавляй у «Шахтаря». Іще хотів би зазначити, що дніпряни мали надзвичайно складний календар, особливо це стосується останньої третини змагань… Знаю багатьох у Дніпропетровську, зокрема, керівників, отож переконаний: на цьому клуб не зупиниться. Нині головна мета, як на мене, зберегти склад (очевидно, Коноплянка точно піде; незрозуміла ситуація з легіонерами), домовитись із Рамосом і продовжити рух уперед.

3-є місце: «МЕТАЛІСТ»

Олег Федорчук (О.Ф.), експерт: — Почнемо з кінця: я не чекав, що після зимових пертурбацій новому наставнику харків’ян удасться зупинити круте піке свого літака. Тому хочу похвалити Рахає­ва: він зумів об’єднати колектив, заспокоїти його, відтак останні сім матчів він не програвав… Я знаю Ігоря ще відтоді, як той із нуля створив команду «Арсенал» (Харків), яка згодом вийшла до вищої ліги. Це він свого часу знайшов Кучера, Фоміна, Корнєва, тобто Рахаєв справді хороший фахівець, якому без боязні можна довірити долю «жовто-синіх»… А починалось усе зі зміни керівництва, дискваліфікації й заборони участі у єврокубках і вкрай непрофесіональних дій керманичів клубу, які додумалися судитись із УЄФА. Ось і отримали рішення Лозанни, котре стало відправною точкою сезону. Після звільнення Маркевича, Соси та Девича у харків’ян настали складні часи, проте, повторюю, успішна робота молодого тренера повернула русло подій до позитиву, тому нинішнє третє місце слід інтерпретувати як успіх для «Металіста».

4-е місце: «ДИНАМО»

Ігор Кутєпов (І.К.), дитячий тренер: — Недавно в Інтернеті бачив статтю, де виступ «блакитно-білих» оцінювався одним-єдиним, але цілком правильним словом: «провал». У принципі, це й є об’єктивно-вичерпна характеристика того, чого кияни досягли в 23-му чемпіонаті. За таких обставин винною насамперед є конкретна особа — тренер, із якого й треба запитати. Із Блохіна «спитали», не давши допрацювати до кінця турніру. Та це, вважаю, правильно: в нього був карт-бланш, під нього купували виконавців, він міг узяти кого хотів, і брав! А що видавав? Відсутність гри, жахливі результати за рідкісних проблисків. Та й останні спалахували передусім завдяки окремим класним виконавцям… Безумовно, останні також винні, бо не виконували необхідних функцій, не були достатньо вмотивованими. Вони ж, не забуваймо про це, прийшли у великий клуб, а необхідної віддачі не демонструють. Утім, можливо, треба сказати «не демонстрували»: в останніх іграх під орудою нового наставника я побачив інше «Динамо».

5-е місце: «ЧОРНОМОРЕЦЬ»

Ігор Леонов (І.Л.), селекціонер: — Гадаю, посіли одесити саме той щабель, який їм і належить. Провели загалом рівний ігровий рік, моментами навіть стрибнувши вище голови. Щодо останнього, тут я, звичайно, маю на увазі події лютого-березня, коли Південну Пальміру залишила майже вся основа, утворена легіонерами. Й той факт, що команда все ж вистояла, навіть посівши місце, аналогічне торішньому, свідчить, як на мене, про одне: в них є добротний вибір виконавців, які не гірші (чи не набагато гірші) за тих, які пішли… Для «Чорноморця» в останньому сезоні було більше «плюсів», аніж «мінусів»: чудово показали себе в Європі, в Україні перемагали «Динамо» й «Дніпро», їхній тренер довів свою фахову придатність, малюнок гри в них нікуди не зникав. Я навіть упевнений: якби не той весняний демарш іноземців, саме одесити посіли би четверте місце, вони його заслужили. Отож, наголошую, виступили чудово, продемонструвавши: головне — мати толкового наставника, все інше додасться.

6-е місце: «МЕТАЛУРГ» Д

О.Ф.: — Визнаю: коли в Україні з’явився Ташуєв, перше, про що подумав: «А хто це?». Тим паче, рішення донецького клубу запросити до роботи росіянина здавалося непатріотичним. Утім, тепер мушу похвалити цього фахівця, котрий показав себе в нашій першості з найкращого боку. Бачите, в його колективі не було конфліктів, провалів, окрім того початкового відрізку часу, коли новий наставник щойно з’явився, відтак програв «Динамо» — 1:9. Росіянин навів у команді лад, вигнав вередливих примадонн (Димитрова, греків, кіп­ріотів), залучив до складу молодих, а з тими виконавцями, які були під рукою й мали бажання грати, знайшов контакт, тому багато з них досяг­ли прогресу (Морозюк, Мораес). І це — попри суттєві втрати (насамперед, Воловика, котрий був основ­ним центрбеком). Іще хотів би зауважити таке: запитання викликає хіба що робота Ташуєва з воротарями: на цій позиції, як на мене, бракувало стабільності… За умови збереження сьогоднішнього темпу, майбутнє «Металурга» бачу ясним.

7-е місце: «ЗОРЯ»

І.К.: — Якби мене попросили охарактеризувати луганців у вже минулому сезоні двома словами, вибрав би прикметник «хороший» та іменник «прогрес». Перше слово стосується як їхнього виступу загалом, так і гри, результату. Друге вказує на той шлях, що його «Зоря» пройшла порівняно із чемпіонатом-2012/2013: прогресували футболісти, удосконалювався фахово їхній наставник. Заслуга останнього в найуспішнішому чемпіонаті за кілька десятиріч — фундаментальна: Вернидуб став упевненішим, додав в умінні організувати підопічних, змусив їх грати продумано. Отож і діяли вони стабільно, без зривів, перемагаючи грандів — «Динамо», «Дніпро», чи на рівних змагаючись із «Металістом». Головне сьогодні — зберегти склад, що особливо актуально з приводу подій на Донбасі. Якщо таке станеться, ми майже напевно побачимо луганців основним претендентом на місце в Лізі Європи: мають вони добротний склад, ще й наставника кваліфікованого. Хоча, якщо їм пощастить, виступатимуть на континенті вже цьогоріч.

8-е місце: «ВОРСКЛА»

І.Л.: — Здивував колектив, здивував його наставник. Хоча… Знаєте, я неодноразово говорив, вашому виданню також, що однією з наявний є результат. Цей чемпіонат узагалі став бенефісом фахівців «без імені»: Сачко, Ребров, Рахаєв… Їм повірили, вони показали, в який бік треба рухатися… Сьогодні у «Ворскли» чудова, класна команда, можливо, найкраща з тих часів, коли вони брали «бронзу» першос­ті з Пожечевським на чолі (йдеться про сезон-1996/1997. — В.Б.). Вона вміє грати, причому сучасно. Тому не дивно, що Полтава до останнього туру претендувала на Лігу Європи: гадаю, якби не та нічия — 1:1 — із «Таврією», у підсумковій турнірній таблиці прем’єр-ліги сталися би серйозні зміни… І я відкидаю думку, мовляв, «то команда Павлова»: ага, там нині залишилися чотири футболісти, які застали Миколу Петровича. Ні, вся заслуга — Сачка, бо то його робота! Сподіваюся, це лише «квіточки»…

9-е місце: «ІЛЛІЧІВЕЦЬ»

Р.М.: — Будьмо відвертими: в позитивному плані маріупольці вразили лише наприкінці турніру, а ось його початок у них явно не пішов — насамперед через юність і незіграність більшості футболістів. Однак непоганий фінішний спурт змушує мене запам’ятати азовців у хорошому світлі. Кажуть, мовляв, у них немає турнірних завдань, тому «Іллічівець» бовтається у середині турнірки. Утім, тут інша специфіка: завдання цього колективу та його наставника — вирощувати молоді кадри, із цим він цілком успішно впорався. Зверніть увагу, скільки маріупольських виконавців виступають за різні наші збірні, а двоє — Худжамов і Ордець — уже отримали виклики до національної… Я чомусь переконаний: якби Миколі Петровичу дали час, років два-три, не більше, він із цими ж хлопцями побудував би команду, здатну боротися за Лігу Європи. Однак реальність показує, що навряд чи варто сподіватися на такий розвиток подій. Очевидно, вже цього літа чимало маріупольців опиняться на новому робочому місці.

10-е місце: «КАРПАТИ»

І.К.: — Дуже неоднозначне в мене враження! Мабуть, не було в УПЛ сезону-2013/2014 команди ще нестабільнішої: то сплеск у них, то провал. Львів’яни могли перемогти будь-кого — «Шахтар», «Дніпро», «Динамо», однак підтримати успіх, розвинути його в іграх із аутсайдерами-середняками не виходило. Причому, що найцікавіше, вони якраз перегравали грандів, переважали їх по грі! Найлегше пояснити це молодістю гравців: од цього аспекту й справді нікуди не подінешся… Усе-таки Севидов молодець: його підлеглі за рік подарували нам чимало емоційних хвилин, які запам’ятаються надовго. Він, до того ж, привніс у існування колективу певну стабільність, адже в попередні роки «Карпати» взагалі жили за принципом «гойдалок». Вид­но його руку, стиль — як і всюди, де він працював. Проблема в іншому: вже тепер говорять, що ледь не половина виконавців залишить Львів, бо клубний президент принципово не платить зарплатню більше певної межі. Має право. Тільки жаль, якщо футболісти розбіжаться.

11-е місце: «СЕВАСТОПОЛЬ»

Р.М.: — Кримський клуб чи не найсильніше сьогодні відображає те, що коїться в державі останні півроку. Тут і ситуація з півостровом, через що не зрозуміло, в якій лізі гратиме команда вже наступного сезону, й безліч пертурбацій, котрі довелося пережити за порівняно короткий термін часу. Згадаймо: початок змагань був для севастопольців цілком оптимістичним, вони мали чудове фінансування, класного тренера й амбіції ледь не на єврокубки. Утім, посередині першого кола з’явилися чутки про непростий фінансовий стан у клубі, Кононов утік, колектив прийняв Орбу, проте взимку він теж пішов. Тоді здавалося, що «синьо-білих» чекає сумна доля, проте прихід Червенкова стабілізував ситуацію, відтак кримський ФК завершив першість цілком гідно. Болгарин намагався змусити підопічних грати у цікавий технічний футбол, але, зваживши на відомі політичні обставини, виходило це в нього через раз. І, в принципі, жодної сенсації зі знаком «плюс» кримчани не піднес­ли. Тим не менше, не хочеться їх втрачати.

12-е місце: «ВОЛИНЬ»

В.Ш.: — Якщо не помиляюся, останні вісім зустрічей у першості вони програли, що стало для клубу антирекордом… Переконаний: біди лучан — через хворобу Кварцяного, бо саме такого наставника, котрий уміє тримати футболістів у жорсткій вуздечці, забракло «Волині». Та ще й не варто забувати про психологічний фактор: опісля двох-трьох поразок поспіль багатьом гравцям складно зібратися, зіграти через силу, щоби переломити невдалий розвиток подій… Мене клуб із Луцька завжди вражав: волиняни ж не тільки цього чемпіонату дивують нестабільністю. Згадайте, як десятиріччя тому «Волинь» була третьою за результатами першого кола, проте, в підсумку, вилетіла з вищої ліги. Кажуть, причина — відсутність серйозних турнірних зав­дань, через що виконавці не мають мотивації. Однак у такому випадку я не розумію, навіщо виходити на другу частину першості: коли восени забезпечив собі місце в УПЛ, тоді навесні відпочивай!.. Звісно, це — смішно. Мабуть, і справді треба ставити справжні цілі.

13-е місце: «ГОВЕРЛА»

В.Ш.: — Для початку повернемося до останнього туру: багато фахівців звинуватили ужгородців у негарному вчинку. Утім, я ось що думаю: навіщо їхати через усю країну кількома видами транспорту, долаючи неприємний митний контроль із вороже налаштованими солдатами, заради матчу, котрий ні для тебе, ні для суперника не має турнірного значення?.. Про власне сезон: найголовніше пам’ятати, що це — дебютний рік роботи Грозного, тренера сильного, сучасного. Окремі матчі його «Говерли» мені дуже сподобалися: за змістом гри, її організацією, виконавським рівнем. У закарпатців спостерігався стабільний прогрес од туру до туру, вони завчасно забезпечили собі «прописку» в прем’єр-лізі… Знаю особисто як В’ячеслава Вік­торовича, так і Олександра Нес­торовича (Шуфрича. — В.Б.): це люди, які звикли ставити перед собою завдання. Причому вагомі, тож 13-та сходинка не є межею. Утім, як і у випадку з рештою ФК УПЛ, багато залежить од політичної обстановки в Україні: головне, щоби безлад швидко закінчився.

14-е місце: «МЕТАЛУРГ» Зп

І.Л.: — І в цьому випадку труднощі почалися з того, що керівники конкретного ФК не знайшли у собі сили та мужності довіритися фахівцеві без досвіду. Ну, чомусь мені здається, якби торік, улітку, тодішній тренер Зайцев отримав продов­ження контракту, в нинішній першості запоріжці виступили б явно краще. А так… Призначили Пучкова, минуло небагато часу — вигнали. Поставили Тарана — результату немає, проте його залишили. Те ж відбувалося з гравцями: групи приходили, групи відходили. Багато питань до тамтешнього керівництва… Якщо щиро, то в окремих поєдинках «Металург» мав настільки розбалансований вигляд, що такого не було навіть попереднього сезону, котрий багатьма сприймався під кутом зору: «гірше — нікуди». Показова зустріч із «Севастополем»: оті 0:5 справді «фантастичні». При цьому, наскільки мені відомо, в них немає проблем із грошима — принаймні зарплатню там отримують завчасно. По суті, якби не слабкість «Таврії», саме «Металург» тепер прощався б із прем’єр-лігою.

15-е місце: «ТАВРІЯ»

О.Ф.: — Загалом, висновок має бути такий: на долі сімферопольців треба вчитися, робити висновки. Ось найочевидніший із них: до клубу, в якого серйозні фінансові проб­леми, в жодному разі не можна запрошувати іноземців. Ані гравців, ані тренерів. Адже вони, зіткнувшись із труднощами, за першої нагоди залишать команду, натомість наші працюватимуть надалі: шукатимуть стимули, гризтимуть землю, боротимуться з несприятливими обставинами. Ну, це ж так просто! Які легіонери потрібні? Із досвідом — міжнародних матчів, ліг, різних стилів. Досвідом, із яким вони можуть поділитися, чогось нас навчити. А навіщо Христопулос, Костов? Тому й вийшов колапс. Причому настільки глибокий, жахливий, що сталося найстрашніше: «Таврія» майже цілком позбулася своєї публіки. А ще з’ясувалося, що в Криму немає людини, готової підставити плече одному зі своїх символів. Я ж, чесне слово, іншого сподівався… Що буде далі? Гадаю, сімферопольцям не світить ні УПЛ, ані РПЛ, максимум — першість півострова.

P. S. Ми вирішили за недоцільне зупинятися на темі «Арсеналу», тим паче, торік у відповідному матеріа­лі розглядали виступ «канонірів» у 23-й першості прем’єр-ліги.

Оцените
Поделитесь
Прогнозы
Перейти ко всем прогнозам

Оставить комментарий на форумеОбновить

Лучшие букмекеры