FootBoom ⚽ Турниры Украинские Favbet Лига Заурі Махарадзе: "В "Зорі" у мене було менше ігрової практики, ніж в "Олімпіку"
^

Заурі Махарадзе: "В "Зорі" у мене було менше ігрової практики, ніж в "Олімпіку"

419
Заурі Махарадзе: "В "Зорі" у мене було менше ігрової практики, ніж в "Олімпіку"
Официальный сайт "Днепра-1"

Голкіпер "Дніпра-1" Заурі Махарадзе в інтерв’ю пресслужбі клубу поділився враженнями від переходу до команди та збору в Туреччині.

— Заурі, чи вдалося вже призвичаїтися до нової команди за майже тиждень?

— Так, адаптувався достатньо швидко. І у спілкуванні з хлопцями, і у тренувальний процес увійшов. Проблем ніяких немає. Тижня якраз вистачило, щоб призвичаїтися.

— Які враження від тренувань, навантажень? Що нового та цікавого для тебе?

— Мені дуже подобається, як проходять тренування. Не дивлячись на те, що перший збір зазвичай є часом великих навантажень, тренування цікаві, і я розумію, що вони є плідними.

— Наскільки швидкій адаптації сприяла церемонія посвяти, на якій ти себе яскраво проявив?

— (сміється) Гадаю, це теж допомогло. Та й взагалі, колектив є досить дружним. Мене дуже добре прийняли, хлопці допомогли на першій стадії.

— Пісню, яку заспівав, одразу обрав?

— Часу не було обирати. Що перше прийшло до голови, те й заспівав.

— Це комусь сигнал був?

— (посміхається) Та ні… Її Леван Арвеладзе добре знає, тому нехай це буде для нього сигнал.

— Співати взагалі полюбляєш? Які ще є захоплення?

— Співати не дуже люблю. Хіба що на посвятах, та й те не дуже. А з приводу захоплень… Тренування, сон, вийти прогулятись, сходити до кіно.

Читайте также: Махарадзе пройшов церемонію посвяти у "Дніпрі-1" (Відео)

— У дитинстві ти займався не лише футболом, а й баскетболом. Любов до футболу вийшла сильнішою за гени матері, яка працює тренером з баскетболу?

— Напевно, так. Я ходив до обох секцій, і мама якось сказала, що потрібно обирати, аби щось виходило по-справжньому. Мій вибір був на користь футболу. Так вирішив на той момент, і упевнений, що це було правильно. Ні про що не шкодую.

— Як вийшло, що хлопець з Одеської області у 12 років поїхав до Донецька?

— Тоді хлопці з таких маленьких міст, як наше, їздили або до найближчих великих міст, або до Києва. Мені, напевно, пощастило. Першу групу хлопців повезли до "Шахтаря", але сказали спробувати ще в "Олімпіку". І коли вони повернулись, я поїхав вже з другою групою на перегляд до "Олімпіка". Так і потрапив туди.

— У 17 років ти дебютував за "Олімпік" у другій лізі і пройшов з командою весь шлях нагору…

— Так, це був дуже цікавий період. По-перше, це стало для мене першим досвідом у великому футболі. І одразу була поставлена задача вийти до першої ліги. Це вдалося і надало гарний поштовх кар’єрі.

— У цьому клубі ти загалом провів 13 років, був капітаном, символом команди. Чому цю сторінку було перегорнуто?

— Кожна історія завершується. При цьому я не можу сказати, що моя історія з "Олімпіком" остаточно завершена. Це футбол, і ми не знаємо, де опинимося завтра. На той момент сторінку перегорнули. Але в нас теплі стосунки з керівництвом і з хлопцями. "Олімпік" — мій футбольний дім. За нього завжди переживаю та буду підтримувати.

— 2018 рік взагалі вийшов для тебе роком змін – інший клуб і навіть інша збірна. Це був важкий період для тебе після багаторічної стабільності?

— Так, вийшов із зони комфорту, і одразу був емоційний струс: все нове, потрібно адаптуватися до всього. Це було важко, але приємно, тому що було кроком вперед. Отримуєш новий досвід. Коли кожен день тривалий час перебував в "Олімпіку" навіть не помічав, як щось змінювалося, а тут дивишся на все з іншого боку. Було цікаво.

— Які фактори спричинили зміну громадянства та виклик до збірної Грузії?

— В мене ж батько грузин, грузинська кров. Надійшла пропозиція, і я погодився. Не кажу, що змінив батьківщину. Я однаково люблю Україну і Грузію. Я тут народився і завжди переживатиму за Україну. Це так само є моєю батьківщиною. Коли викликали до юнацьких збірних України, завжди приїздив та із задоволенням грав.

— Вже проаналізував причини, чому не склалося у "Зорі"?

— В мене було менше ігрової практики, ніж в "Олімпіку". Це стовідсотково моя провина. Виходить, не показав себе у тренувальних та ігрових моментах. Але не можу сказати, що це погано на мені відбилося. Навпаки, це гарний досвід, який почав мені допомагати, ще коли я був у "Зорі". Я пройшов цей момент.

— У "Зорі" було три вправні голкіпери, те ж саме зараз у "Дніпрі-1", ще й молоді воротарі є перспективні. Як сприймаєш таку багаточисельну конкуренцію?

— Це абсолютно нормально. Ми всі зростаємо, а тренер обирає, кого поставити у ворота. Конкуренція лише допомагає ставати кращим та приносити користь команді.

— Багато хто говорить, що "Дніпро-1" перебуває не на своєму місці. Навряд чи ти будеш з цим сперечатися. Що робити?

— Вигравати. Перемагати – і все буде добре.

— За останні роки в твоєму житті змінилося багато, а чи залишились в улюбленцях Касільяс, "Реал" та "МЮ"?

— Ні, залишились. Але з тим, як стаєш дорослішим, кумирів стає менше. Просто дивишся і намагаєшся щось для себе перейняти. У молодості, дивлячись на матчі Касільяса, Буффона, Діди просто захоплювався, а зараз погляд вже більш професійний.

— І наостанок, що побажаєш вболівальникам "Дніпра-1"?

— Перш за все, здоров’я, яке завжди є актуальним, а зараз особливо. Щоб якомога швидше вони повернулись на трибуни, адже без них грати набагато складніше. А ми будемо робити все залежне від себе, щоб їх тішити, і вони навіть біля телевізору отримували задоволення від гри та результатів.

Читайте нас в мессенджерах

Оцените
Поделитесь
Оставили комментарии на форуме: loading
Оставить комментарий на форуме

Статьи

Все статьи
Здравствуйте!
Мы заметили что вы используете блокировщик рекламы. Очень просим отключить его для footboom.com Реклама основной источник дохода для нас. Без нее мы не сможем оплатить работу журналистов.
Добавить в исключения