Іван Балан: "Сімферополь не знає свого майбутнього"

Іван Балан: "Сімферополь не знає свого майбутнього"

119
Іван Балан: "Сімферополь не знає свого майбутнього"
Фото - Алексей Устюжанин, FootBoom.com

Сьогодні помічника наставника маріупольців од футболу часто відволікають «сторонні явища».

— Іване Дмитровичу, останній свій матч поточного сезону зіграєте проти команди, котра все ще може зостатись у прем’єр-лізі…

— Справді, ситуація у цьому плані проста: запоріжці вищі за кримчан на двоє очок, проте «Металург» уже відіграв своє, а «Таврія», у випадку, коли нас переможе, посяде необхідну 14-ту сходинку… Що ж, усе залежить од сімферопольців: виграють — на коні, програють — доб­рий день, перший дивізіоне… Для нас то не є особливий матч, готуємося до нього в звичайному ритмі. Незвичайне тільки те, що нині в наших футболістів посмішок явно менше: ви, безумовно, знаєте про події в Маріуполі минулого тижня. Коли у суботу їхали в Київ, усім було дуже складно психологічно, всі були знервовані.

— Зрозуміло… Яким складом гратимете?

— Тим, що й у столиці. Так, кілька виконавців — Федотов, Віценець, Полянський, Фомін — травмовані, вони, звісно, вже відпочивають. Натомість усі ті, хто в неділю виступав на НСК «Олімпійський», готуються. Попередньо бачимо їх у зустрічі проти «Таврії». Попередньо, наголошую, бо за такий тривалий час (розмова відбулась у понеділок. прим) хтозна, що може трапитися.

— Ви кажете про «звичний режим» футболістів «Ілічівця», однак уже по грі в Києві було вид­но, що більшість із них думками перебуває у відпустці…

— То у вас неправильна інтерпретація подій: я ж кажу, в якому настрої перебували мої хлопці наприкінці того тижня, а ви спробуйте уявити, чи легко було їм грати? Вони в Києві, а їхні сім’ї — батьки, дружини, діти, наречені — в Маріуполі, де танки й терористи… От я — дорослий чоловік, але впродовж поєдинку кілька разів ловив себе на думці, що розмірковую не про футбол, а про події в рідному місті… Сьогодні зранку прилетів, наче все нормально, спокійно, обстановка налагодилася. Дай, Боже, щоби так і надалі тривало!

Що тоді передбачаєте побачити у виконанні сімферопольців?

— Останні матчі, навіть програшні, вони провели дуже непогано. Особливо — з «Шахтарем», але так само можу згадати їхні поєдинки із «Севастополем», донецьким «Металургом»… У Костова молодий колектив, і вже тепер у нього поставлена гра. І я вважаю так: якщо ти наполегливо працюєш, результат обов’язково прийде, навіть коли для цього доведеться зачекати… Справді, їм сьогодні складно: пішли Калиниченко, Назаренко, Погорілий, однак, наскільки мені відомо, тренерський штаб «Таврії» ще взимку знав, що нинішні труднощі можуть мати місце, бо до них готувалися.

— Можливо, «Таврії» й рипатися не варто?

— За моїми даними, вони самі не знають свого майбутнього! Хоча, можливо, знають і щось приховують, але я у це не вірю… Поміркуймо: чи існує, навіть невелика, ймовірність того, що кримські клуби залишаться в Україні? Існує. Ми ж-бо не знаємо, чи відпустить їх ФФУ, чи прийме до себе РФС, як учинять ФІФА та УЄФА. Раптом усе буде нормально й «Таврія» залишиться частиною нашого футболу: гадаєте, вона захоче в першій лізі виступати? Тим паче, я уявляю, наскільки сьогодні їм хочеться грюкнути дверима! Бо сезон у них був — податковому інспектору не побажаєш! Іще повірте, як це прикро для футболістів і тренерів посідати останній рядок у таблиці.

Дякую, Іване Дмитровичу, й бажаю, щоби у вас там усе було спокійно!

— Ось за це — спасибі! Тільки хочу зауважити, що ВИ й МИ живемо в одній країні, тому правильно буде сказати, щоби всюди було спокійно…

Оцените
Поделитесь

Оставить комментарий на форуме Обновить

Рейтинг Букмекеров