Клубна прес-служба "Ворскли" поспілкувалась з капітаном команди Володимиром Чеснаковим, який у колі своїх найрідніших зараз, як і багато українських футболістів, відпочиває в Туреччині.
- Володю, вибач, що відволікаємо від релаксу. То ж, якщо вже додзвонилися, то поцупимо в тебе кілька хвилин дорогоцінного часу. Відпочинок проходить за планом?
- Найголовніше, мабуть, не де, а з ким. Всі мої найрідніші поруч: дружина Ірина і троє наших діток. Я такий щасливий у ці моменти. Час летить, тільки встигаю в календар зазирати, щоб не прогавити зворотній літак.
- Зимова відпустка у вас з дружиною була сповнена приємними клопотами, пов’язаними з народженням донечки. Тож, виходить, відбиваєте відразу дві відпустки?
- Та взимку мені й не хотілося нікуди їхати. Чекали на появу на світ нашої маленької принцеси, тому вдома було чим зайняти себе, повірте (сміється).
- Зараз Вірочці півроку, і вона вперше побачила море, яка в неї була реакція?
- Важко вгадати, що вона собі там міркує, але шум моря її заспокоює і вона й зараз сидить у мене на руках, навіть не ворухнеться, слухаючи нашу бесіду.
- Які активності знайшли в місцевості, куди поїхали?
- По-перше, хочу сказати, що ми змінили точку дислокації – замість звичної Анталії полетіли в Бодрум. Я, здавалось, багато яких готелів бачив, але тут нас дивують щодня, все дуже добре влаштовано. Ідеально чисте Егейське море, в готелі жодних проблем. У мене відпочинок більш активний – ходжу до зали на TRX, займаюсь тренуваннями з табати. Намагаюсь тримати себе в хорошій формі. Ірина тут мені зараз підказує, що також займається фітнесом, коли забирає в мене Віру, аби приколисати на руках (сміється).
- З весни команда заграла в кардинально інакший футбол. Що змінилося?
- Прийшли тренери зі своїм баченням футболу, чимало змінилося в підході навіть до організації побуту футболістів і самого тренувального процесу. Це не про те, що хтось кращий, чи хтось гірший – так говорити буде не коректно. Та результат будь-якої роботи завжди перевіряється лише на полі під час офіційних зустрічей. Мені подобається те, як ми зараз почали грати, у цьому є перспектива – так вам скажу. Головне було після цілої низки провальних матчів повернути віру в свої сили. Так було раніше, коли "Ворскла" перегравала собі рівних, не задумуючись, а з лідерами боролася на рівних, часто перемагаючи всупереч усім прогнозам. Нам потрібно прагнути до цього. У нас дуже хороший колектив.
- Понад десять років тому ти сам у статусі молодого і перспективного турував собі шлях до основного складу "Біло-зелених". Молоді, близької до головної команди як ніколи багато, це позитив?
- Однозначно! У нас є, умовно кажучи, 14-15 виконавців із досвідом, решта – молодь, якій випав наразі унікальний шанс наблизити себе до основи семимильними кроками – лише працюй та показуй все, на що здатний. Талант видно відразу, і, хочу сказати, в нас дуже багато перспективних юнаків. А поки довіра головного тренера – їх найперший стимул.
- Хтось із телевізійних експертів нещодавно відзначив, що "Ворскла", нарешті, повернула собі статус грози авторитетів. Продовжуючи думку, хочеться запитати, чи не час повернути полтавській команді не просто статус "грози авторитетів", а своє авторитетне ім’я, до якого всі звикли?
- Це слушна думка. Взимку під час тренувальних зборів Вільйович мене якось ненароком запитав: "Вова, ну як же так, для мене "Ворскла" завжди асоціювалася з місцями в турнірці близькими до лідерів. Чому це сталося? Потрібно повертати втрачені позиції". Я відказав, що буду дуже щасливим, коли ми почнемо крок за кроком повертатися до своєї звичної стихії.
- Насамкінець про прийдешній сезон в УПЛ: як тобі повернення до класичної системи проведення змагань у два кола, та ще й із плюс двома клубами?
- Мені дуже подобався наш чемпіонат минулих часів, коли ми грали з 16-ма командами в два кола. Все максимально зрозуміло, без зайвих ігор, які нічого не вирішують. Ви мене, думаю, розумієте. Сподіваюсь, в недалекому майбутньому наш елітний дивізіон розшириться, тоді це матиме ще більш привабливий вигляд.