Ростислав Ящишин: "Карпатам" необхідно отримати територію стадіону "Україна" в оренду для масштабного проекту"

Виконавчий директор ФК "Карпати" Ростислав Ящишин в інтерв’ю газеті "Експрес", яке цитує пресс-служба клубу, розповів про фінансовий стан клубу, єдиний реальний шанс створити фундамент для розвитку, і доленосне голосування депутатів міста.

– Історія з передачею в оренду земельної ділянки стадіону "Україна" триває вже 13 років. Чому саме зараз виникла ситуація "бути чи не бути "Карпатам"?

– Це питання насправді більш масштабне та глобальне. У "Карпат" є бачення власного розвитку, наразі воно єдине реальне, і реалізація саме цього бачення має дозволити клубу стати міцним та впевнено дивитися в майбутнє. Що потрібно? Нам необхідно отримати від міста територію стадіону "Україна" в довготривалу оренду на пільгових умовах для створення масштабного інвестиційного проекту – реконструкції стадіону та спорудження спортивно-відпочинкового комплексу. Цей проект вимагає вкладення солідних інвестицій. Але про яку перспективу може йти мова, коли мер особисто гарантує передачу клубу земельної ділянки, натомість досі не виконав обіцяного?

Тут нерви не витримають, мабуть, у кожного, хто весь цей час фактично закопував немалі кошти у завідомо збитковий проект. І якщо раніше, до 2014 року, рівень чемпіонату хоч так-сяк дозволяв наповнювати дохідну частину бюджету, то за теперішніх умов, без суттєвих інвестицій, клуб апріорі не може бути успішним, і не факт, що він в принципі може існувати.

Ми вже втомилися від жалюгідних результатів протягом останніх років. І ми не хочемо продовжувати нидіти в болоті турнірної таблиці. Це не шлях "Карпат". Наш шлях – отримати нарешті обіцяну можливість розвиватися, відповідати вимогам фінансового фейр-плей (витрачати не більше заробленого), зробити клуб незалежним від настрою будь-якого інвестора і ставити найвищі завдання, а саме – боротися за медалі та регулярно виступати в єврокубках. Зробити це без розбудови інфраструктури, що має забезпечити не лише власне футбольні потреби, але і створити фінансовий фундамент для розвитку, на наш погляд, нереально. Але! Якщо хтось з можновладців чи бізнесменів має інший рецепт розвитку клубу – будь ласка, пропозиція придбати "Карпати" за символічну гривню залишається у силі.

– Якщо ділянку передадуть, то звідки є впевненість, що одразу з’являться інвестори клубу? Чи вже є певні домовленості і з ким?

– Впевненість є, інакше клуб не пов’язував би свою стратегію розвитку з розбудовою інфраструктури на домашньому стадіоні. Говорити ж конкретні речі і називати прізвища, не маючи формального права користування земельною ділянкою, передчасно і несерйозно. Точно знаю одне: втіливши проект "Карпат" у життя, у виграші залишаться абсолютно всі – клуб стане конкурентоспроможним, бізнес отримає чудовий майданчик для розвитку, місто – додаткові надходження у бюджет і робочі місця, львів’яни – сучасний осередок для оздоровлення і дозвілля.

Смішно читати думки чи коментарі тих, хто переконаний, що ця земля потрібна Димінському. Та не йому вона потрібна ! Ця земля потрібна клубу і саме клуб має мати можливість вести мову про реконструкцію стадіону з будівництвом комерційних площ, заробляти з цього комплексу. Отримуючи дохід від порядку двадцяти тисяч квадратних метрів комерційної нерухомості клуб зможе впевненіше дивитись у майбутнє, запрошувати якісніших виконавців, ставити солідніші завдання. І не важливо прізвище президента чи директора...

– Хочеться більше почути про нинішній фінансовий стан клубу... Скільки часу власник клубу не виділяє на команду грошей і за рахунок чого нині виживають "Карпати"?

– Скільки часу? Власник утримує "Карпати" з початку нульових, і точно на 10 років більше, ніж мали би бути завершені всі формальні процедури. Яка це сума? На реконструкцію точно вистачило б. Зараз ми наново пройшли весь бюрократичний шлях для оформлення документів. Цей процес тривав майже два роки. Сподіваюся, що в кінці грудня депутати міської ради зможуть ухвалити необхідні рішення. Якщо ж до Нового року з якихось причин хтось щось не встигне, не зможе чи не захоче, і питання оренди землі не почне вирішуватись (спочатку – чаша стадіону, потім "верхні", потім – "нижні" тренувальні поля), після свят їм, в компанії з мером, цілком ймовірно, доведеться розглядати питання збереження "Карпат" для Львова.

Нинішній фінансовий стан клубу, м’яко кажучи, бажає кращого. Так, "Карпати" навчилися заробляти кошти і без зайвої скромності скажу, що роблять вони це доволі успішно. Напевно, якщо порівняти співвідношення заробітків і витрат доброї половини клубів УПЛ та "Карпат", то різниця на користь "Карпат" буде істотною. На чому ми заробляємо? Продаж трансферних прав на гравців, відсотки від трансферів, права на телетрансляцію, спонсори і партнери, реклама та оренди. Інше питання – чи вистачає зароблених коштів для того, аби ставити перед командою серйозні задачі? Ні, не вистачає. Бо "Карпати" - це не просто команда з трьома людьми в одному кабінеті. "Карпати" – це два стадіони, десяток полів, дві тренувальні бази, три професійні команди Прем’єр ліги, юнацькі команди різних вікових груп ДЮФЛ, дитячі команди (загалом – більше восьми сотень вихованців), жіночі команди, півсотні тренерів, кілька сотень працівників.

І футбольний клуб – це ж не лише футболісти чи працівники, яким треба платити зарплату. Це ж і різноманітні турніри, пальне, квитки на потяги та літаки, організація закордонних тренувальних зборів, ремонти, закупівля техніки, рахунки за світло, зокрема – підігрів поля (а лише це - кілька мільйонів гривень за сезон), воду та газ; штрафи за поведінку уболівальників (це, до речі, також повна катастрофа: минулий сезон – більше мільйона гривень, позаминулий сезон – майже півмільйона, цей сезон – уже більше трьохсот тисяч!); закупівля форми, м’ячів та інвентарю і ще сотні позицій, які потребують щоденного контролю та аналізу. Тому клубу, який хоче не просто животіти і існувати, а розвиватися та прогресувати, необхідні додаткові джерела прибутків, причому легальні, такі, що відповідали б критеріям фінансового фейр-плей.

Не знаю, як усе виглядає в інших клубах, але в "Карпат" нема такого, щоб президент приніс кілька мішків з грошима і поклав їх під ялинку. Ні, ми маємо заробити на себе самі. Звичайно, це в біса складно, але стимулює до саморозвитку і ощадливості.