Бонус 10 000 грн Двобій з "Олімпіком" став для 19-річного Ростислава Ляха лише третім у головній команді. Уродженець Мукачева міг вчора відзначитися дебютним голом, втім на заваді став каркас воріт. Про свої враження від зустрічі з донеччанами карпатівець розповів у інтерв’ю Інформаційному центру "зелено-білого" клубу.
– Хоч вже минуло трохи часу після вчорашньої гри, однак все одно важко все це сприймати, – зізнається Ростислав. – Емоції негативні, адже ми дуже хотіли перемогти і наблизитися до першої шістки. З самого старту діяли агресивно, у нас все вдавалося, забили швидкий гол. Не думали зупинятися, проте пропустили вперше, а потім ще раз під кінець тайму. Це сильно нас надломило. По перерві прагнули відігратися, втім не склалося. Ми всі дуже розчаровані.
– Твоя заміна на Олексія Гуцуляка у перерві – це бажання тренерського штабу внести корективи у гру?
– Так, Роман Миколайович подякував за роботу на полі. Тренери намагалися змінити хід гри, підсилити команду в другому таймі.
– Вчорашня поява у стартовому складі "Карпат" була для тебе другою, однак проти "Олімпіка" ти провів свій прем’єрний матч з перших хвилин у рідних стінах.
– Це моя дитяча мрія! З того часу, як сім років тому я потрапив у клубну структуру, я завжди прагнув зіграти на "Україні" у зелено-білій футболці. Для мене це дуже важлива річ, адже я часто відвідував матчі і уявляв, як одного дня вийду на поле львівського стадіону. Вчора було дуже холодно, однак "Карпати" прийшли підтримати віддані вболівальники. Радий, що моя мрія здійснилася. Тепер залишається ще наполегливіше працювати.
Читайте также: "Карпати" - "Олімпік": післяматчева прес-конференція Вісенте Гомеса– На матчах юнацької та дублюючої команд у тебе завжди була персональна підтримка. Вчорашній поєдинок не став винятком?
– Так, на трибунах були присутні мої батьки, сестра і дідусь. Вони щиро раділи за мене, я по-особливому відчував цю підтримку. Прикро тільки, що в підсумку "Карпати" не перемогли.
– Поява у старті не стала для тебе несподіванкою?
– Протягом всього тижня ми багато працювали в тактичному плані, награвали склад. Розумів, що матиму шанс зіграти з перших хвилин. Хоча остаточно про все дізнався тільки тоді, коли у день гри тренер назвав основний склад.
– Не менш важливий і знаковий матч був для Андрія Артима, якого ти знаєш багато років.
– Тренерський штаб і партнери максимально намагалися підтримати Андрія, всі розуміли, що це його перша гра і уникнути хвилювання нереально. Кожен розумів, що йому потрібна підтримка. Думаю, він непогано впорався.
– Гол Єгора Назарини став приємною несподіванкою. Коли ти віддавав передачу на партнера, то очікував, що він одразу проб’є?
– Як тільки віддав пас на Єгора, то кричав йому, щоб він бив по воротах. По-перше, у нього була хороша позиція. По-друге, його ніхто не встигав зустрічати. Та й всі ми знаємо, що у Єгора чудовий удар. На щастя, все склалося.
– Забити міг і ти, однак м’яч влучив у поперечку. Цей епізод не снився тобі?
– Ой, я не перестаю думати про нього... Постійно прокручую в голові свій удар в поперечку. Хлопці неодноразово запитували про це. Намагаюся спрогнозувати, яким чином склалася б гра, якби я зумів забити. Сам все розумію... Я дотягувався до м’яча і, мабуть, трохи зросту не вистачило. Якби спіймав м’яч на ногу краще, то відповідно і удар вийшов би точнішим.
– На протистояння з "Олімпіком" львів’яни вийшли з великою кількістю молоді у старті. Ти, як наймолодший гравець, не відчував потреби у підказках чи підтримці від досвідченіших партнерів?
– У нас справді чудовий колектив, відмінна атмосфера. В кожній команді мають бути футболісти, які ведуть за собою. Можливо, вчора був саме такий матч, коли необхідні досвід і знання. Здавалося, що треба просто дотиснути суперника, використати досвід. Нинішні "Карпати" мають потенціал, напевно, просто потрібен час.
