Бонус 10 000 грн У поєдинку з "Шахтарем" у складі "Карпат" дебютував 20-річний Ярослав Деда. До зустрічі з "гірниками" Деда провів у цьому сезоні три гри за дубль і відзначився 7(!) забитими голами. В розмові з Інформаційним центром ФК "Карпати" футболіст акцентує увагу на топ-10 ключових аспектах своєї футбольної кар’єри.
ДЕБЮТ
Дуже радий, що нарешті здійснив цей крок у першу команду. Для мене даний момент мав велике значення і я хотів якнайшвидше дебютувати. Після трьох непоганих матчів за молодіжну команду тренерський штаб повірив у мене, тепер намагатимуся не підвести. Особливого хвилювання не було, адже я вже мав досвід виступів в УПЛ. Напередодні Роман Санжар зайшов у роздягальню "молодіжки" і повідомив мені, що я потрапив у заявку. Задоволений усім – прикро тільки, що поступилися у рідних стінах.
ПІДТРИМКА
До мене чудово ставляться усі хлопці в колективі. Вдячний їм за хороший прийом. Можливо, трохи більше спілкуюся з Кірилом Кіриленка – можемо прогулятися з ним по місту. Також важливу роль відіграють у моєму житті батьки та дівчина. Крім того, на матчі з "Шахтарем" було чимало моїх земляків, які приїхали спеціально для того, щоб підтримати мене. Дуже вдячний усім друзям за допомогу.
ДІМ
Я народився у селищі Івано-Франковому, що розташоване в Яворівському районі. Так трапилося, що саме там я зацікавився футболом і робив свої перші кроки. Крім футболу, мені також подобалися баскетбол та настільний теніс, щоправда, футбол виграв у них конкуренцію. Мої батьки займалися спортом на любительському рівні: мама – біатлоном, а батько хокеєм та футболом.
БРАТ
Ми з Мирославом є двійнятами. Він старший за мене – народився на 5 хвилин швидше. Відчуваю Мирослава на полі на підсвідомому рівні. Ми з ним дуже близькі, спілкуємося кожного дня. Зараз він виступає за єреванське "Торпедо". Кілька днів тому Мирослав забив гол в Кубку Вірменії, я радий за нього. У своїй дебютній грі за "Торпедо" він теж відзначився. На футбол ми записалися одночасно, у нас це відбулося синхронно. Спочатку разом ми поїхали у Володимир-Волинський у BRW-ВІК, а потім в Луцьк. Після "Волині" вирушили в "Карабах", однак в команду взяли лише мене – тоді ми вперше у кар’єрі розлучилися. До речі, у нас з Мирославом є дві старших сестри.
КВАРЦЯНИЙ
Віталій Володимирович дуже допоміг мені, умовно кажучи, відкрив очі на футбол. Його науку я добре запам’ятав. Головне правило – ніколи не здаватися. Особливо важливо для мене це мало значення під час важких періодів у житті. Звичайно, у нас з Кварцяним були конфлікти, але я згадую про тренера лише з позитивом. Віталій Володимирович посприяв моєму дебюту в Прем’єр-лізі, коли я ще навчався у школі. Зіграв я тоді не найкращим чином і тренер замінив мене ще в середині першого тайму. Мабуть, не був готовим до дебюту в стартовому складі.
ЗРІСТ
Він становить 174 сантиметри. Так, я не є гренадером і загалом не вписуюся в концепцію "Волині". Мені складно сказати, чим я сподобався Кварцяному. Мабуть, він звернув увагу на мій рух на полі, на мою швидкість. Напевно, це стало ключовим фактором. В футболі це теж має велике значення.
ТРАВМИ
Керувався правилом Кварцяного, коли двічі зазнавав перелому ніг. Так склалося, що я ламав обидві ноги, проте в одному і тому ж місці. Однак завдяки фізіології і шаленому бажанню повернутися на поле прощався з гіпсом на кілька тижнів раніше запланованого. Обидва переломи сталися в один день – 4 травня. З тією різницею, що перший перелом трапився у 2017-му році, а другий – у 2019-му.
СУПЕРНИКИ
Найцікавіше протистояти Валерію Бондарю. Мені подобалося грати проти цього захисника ще в юнацькій збірній України, а тепер зустрілися з ним у поєдинку з "Шахтарем". Ще один класний захисник грає в "Динамо" – маю на увазі Дениса Попова. Після гри на "Україні" з Бондарем перекинулися кількома словами. Першим запитанням від Валерія було: "Де ти пропадав?" (посміхається).
АЗЕРБАЙДЖАН
Ця поїздка дала мені дуже багато. Як тільки я почув про варіант з "Карабахом", то не задумувався ні на мить – виникла перспектива пограти в Лізі чемпіонів. Менталітет в Азербайджані різниться з нашим, хоча спочатку не відчував проблем – ми були в команді разом з братом. Коли Мирослав поїхав, то за два місяці я адаптувався і почував себе, ніби вдома. Мені справді пропонували змінити громадянство – у листопаді 2017-го. Я поїхав додому, порадився за батьками і відповів, що не пристану на цю пропозицію. Я – українець і хочу грати лише за збірну України.
ЮНАЦЬКА ЛІГА ЧЕМПІОНІВ
Так склалося, що я забив три голи у чотирьох матчах цього турніру. Нам пощастило з суперниками: "Рома", "Атлетіко" та "Челсі". Розуміли, що буде цікаво та нелегко. Втім "Карабаху" навіть вдалося здобути три очки в Іспанії. Ми перемогли "Атлетіко" 1:0, а я забив єдиний гол. Це був класний досвід і відмінний період.
