Ярослав Богунов: "Завжди хотів спробувати сили в УПЛ - у мене все вийде у "Львові"
^

Ярослав Богунов: "Завжди хотів спробувати сили в УПЛ - у мене все вийде у "Львові"

601
Ярослав Богунов: "Завжди хотів спробувати сили в УПЛ - у мене все вийде у "Львові"
Официальный сайт "Львова"

Новачок "Львова" Ярослав Богунов в коментарі прес-службі клубу розповів про підготовку до нового сезону.

– Ярославе, вітаємо тебе в ПФК "Львів"! Як тебе прийняв колектив? Що скажеш про свої перші відчуття у новому клубі?

– Дякую! Все добре: і тренувальний процес, і колектив. У перші дні відчувався мовний бар’єр, але поступово налагоджую спілкування з хлопцями. Допомагають взаємодії на полі, адже футбольна мова – проста. Будь-якому футболісту потрібен час, щоб звикнути до нового місця. Без сім’ї трохи складно, поки ще не перевіз її до Львова. А так, все нормально, йде процес підготовки до нового сезону. Відчуваю, що ще повинен фізично набрати форму. Те, що головний тренер хоче і вимагає, мені все зрозуміло. Головне – втілювати це на полі у матчах.

– Ти – родом з Луганська, але при цьому практично не грав у дорослому футболі в Україні. Чому так склалася твоя кар’єра?

– Я рано виїхав з України. Мені було 18 років, а в харківському "Металісті" була досить серйозна конкуренція. З’явився варіант поїхати у Вищу лігу Білорусі. Навіть не роздумував щодо вибору: грати в такому юному віці в елітному дивізіоні Білорусі або сидіти в дублі "Металіста". Поїхав туди, так і засмоктало (посміхається).

Читайте также: Офіційно: Ярослав Богунов - гравець ФК "Львів"

– Як тобі період, проведений в білоруському футболі? У тебе був досвід тривалих виступів у "Белшині", "Нафтані", "Крумкачи"…

– Спочатку було важкувато. Потрапив в команду, де було багато досвідчених футболістів, досить високий віковий контингент. Але був хороший тренер – Олександр Сергійович Седньов. Про нього тільки хороше можу сказати, він мені дуже сильно допоміг. При ньому етап переходу з дитячого футболу до дорослого пройшов безболісно. Тому емоції від виступів в Білорусі залишилися лише позитивні. У мене і дочка народилася там.

– Чому ти тоді прийняв рішення знову повернутися в Україну і перейти в ПФК "Львів"?

– Надійшла хороша пропозиція. Я завжди хотів грати вдома, спробувати свої сили в Прем’єр-лізі України. Хочеться сповна скористатися цим шансом. Упевнений, що у мене все вийде у "Львові".

Чому ти обрав саме 93-й номер в команді? На честь року народження? Чи номер щасливий?

– Просто усі цікаві номери у "Львові" вже зайняті (посміхається). У Білорусі у всіх клубах грав під номером 10. Крім моменту, коли тільки перейшов у "Белшину". Тоді "десятка" теж була зайнята, тому взяв 93-й. А через рік і весь наступний час одягав футболку з десятим номером. У Білорусі є така тенденція: щороку команди оновлюються, футболісти підписують контракти на рік. Сезон відіграли, а потім рухаються по країні. Тільки у мене з усього колективу був довгостроковий контракт з "Белшиною", оскільки був ще зовсім молодий. Я, до речі, не забобонна людина, так що не бачу різниці, в футболці з яким номером грати.

Читайте также: Ярослав Богунов переходит в ФК "Львов"

– Чому саме номер 10? Це твій улюблений?

– Подобається він мені, плюс мій найулюбленіший футболіст грав під цим номером – Франческо Тотті. Легенда "Роми".

– Ти асоціюєш себе з Тотті? Намагається рівнятися на нього?

– Не асоціюю себе з ним, бо де Тотті, а де я (сміється). У плані футболу, звичайно, намагаюся його наслідувати. У плані самовіддачі, у плані роботи з м’ячем. Це топовий рівень. Я за "Рому" вболіваю з п’яти років, і все життя Тотті був моїм кумиром. На жаль, зараз він вже не є частиною римського клубу. Неприємно те, як з ним попрощалися. Подякували наостанок і "бувай здоровий".

– І за який клуб ти тепер вболіваєш? Чи "Рома" все-таки назавжди в твоєму серці з топ-клубів Європи?

– Я, напевно, більше вболівав за ту "Рому", коли в ній грали Монтелла, Батістута, Дельвеккіо, Томмазі, Тотті, Кафу, Антоніолі. Той самий період, коли Шевченко феєрив в чемпіонаті Італії. А по телеканалу СТБ кожні вихідні показували наживо по два матчі Серії А – о 15:55 і 21:55.

– Ти зіграв уже два матчі в складі "синьо-золотих левів". У спарингу з "Прикарпаттям" тебе використовували на фланзі, а в поєдинку з "Волинню" ти вийшов відтягнутим нападником. Де тобі зручніше грати?

– Я на всіх позиціях грав: і зліва, і справа, і під нападником, і форвардом. Все залежало від схем, яку тренери вибирали на матчі. Що від мене вимагалося в певному матчі, те й робив. Виходили від суперника, а мені без різниці, де приносити користь команді. В центрі подобається грати, і на фланзі – комфортно. Але на бровці ти обмежений у своїх діях, прив’язаний до позиції. А в центрі – більше варіативності, ти постійно стежиш за грою і більше працюєш без м’яча. Сподіваюся принести чимало користі команді, куди б мене не ставив головний тренер.

Читайте также: "Львів" вирушає до Польщі: з Алваро та Бруно у складі

– Що від тебе вимагає Богдан Блавацький на тренуваннях і в матчах? Які задачі він перед тобою ставить на полі?

– Ми на тренуваннях виконуємо тактичні вправи, усі прив’язані до тої побудови гри, яку бачить тренерський штаб. Володіння м’ячем, швидкий вихід в атаку, менше "бий-біжи", більше футболу. Думаю, будь-якому футболісту подобається грати в такий футбол. Просто треба ж ще, щоб команда вміла в нього грати.

– Чи відрізняється нинішній український футбол від білоруського, в якому ти провів шість останніх років?

– Так, звісно. Інтенсивністю. Тут менше браку, футболісти краще оснащені технічно. Немає таких помилок, які зустрічалися там. У Вищій лізі Білорусі людина може таке зробити під час гри, що стоїш і думаєш: "Хлопець, з якої ти секції?" А тут просто вищий рівень. Чим вище рівень футболіста, тим легше з ним грати. Рівень футболу в Україні набагато вищий, ніж в Білорусі.

– Говорячи про мовний бар’єр, ти маєш на увазі партнерів по команді з Бразилії?

– Так. На полі все відбувається в лічені секунди. Ти приймаєш м’яч, хочеш віддати передачу, відкриваєшся і намагаєшся підказати партнеру, хто у нього за спиною. Поки для мене це важко. Але це більше стосується тренувального процесу, на грі команди це не позначалося. Зараз, поки живу на базі, є можливість більше комунікувати з бразильцями, спробувати краще порозумітися між собою.

Читайте также: "Львів" проведе спаринг з ізраїльською командою "Бней-Єгуда"

– Одноклубники вже показували тобі Львів? Була можливість подивитися на місто?

– Ще поки не було можливості. Я у Львові тільки проїздом був, коли ще грав в дитячій школі. А так, щоб усвідомлено походити і подивитися місто, то поки не доводилося. Але неодноразово чув, як тут гарно. У Львові живуть мої друзі, з якими я грав в "Металісті". Вони обіцяли показати місто. Але поки всі мої думки про те, як би добре почати чемпіонат. Тільки про футбол треба думати перед стартом сезону.

– Як ти оцінюєш свій внесок в гру команди в перших матчах за "Львів" у міжсезоння?

– Поки нічого надприродного. Я ще не показав того, що можу. Існує ряд факторів. Про головне я вже говорив: потрібно набирати фізичні кондиції. Але впевнений, що ще покажу. Була можливість забити "Волині" в дебюті товариської гри. Якби забив – вже по-іншому б розмовляли (посміхається). Фізично я з кожним днем ​​почуваю себе все краще і краще. Тому й всі 90 хвилин спарингу в Луцьку провів на полі. Я впевнений, що все буде добре і у команди, і у мене зокрема. "Львів" при грамотній роботі протягом сезону досягне поставлених цілей.

– ПФК "Львів" чекає непростий старт в Прем’єр-лізі в сезоні 2019/2020 – домашні протистояння з "Динамо" і "Шахтарем" в перших чотирьох турах. Наскільки, на твою думку, команда готова до старту сезону?

Читайте также: Богдан Блавацкий: "Бруно, скорее всего, покинет "Львов"

– Перші тури, думаю, не відрізняються в усіх країнах. Це максимальна концентрація. Десь на секунду проґавив епізод – і можеш потім не зібратися. Але якщо ти фізично підготовлений, то можеш спокійно грати в футбол. Все ж тільки від нас залежить. Потрібно виходити на поле, грати і обігравати суперників. І від матчу до матчу йти до своєї мети. Не важливо, з ким грати. Потрібно показувати добротний футбол, і результат не змусить себе чекати.

– А що скажеш про майбутніх суперників "містян" в перших турах чемпіонату?

– Я всі ці роки постійно стежив за чемпіонатом України, тому прекрасно усвідомлюю, з ким нам належить зустрітися. Складно буде і з "Динамо", і з "Шахтарем". Яка з цих команд сильніша? Мені більше імпонує "Шахтар". У Лізі чемпіонів вони грають нічим не гірше багатьох топ-команд Європи, а десь навіть і краще. "Динамо" ж на євроарені не демонструє такий якісний футбол. В Україні – так, другі місця щосезону займають.

– Чи доводилося тобі грати на стадіонах калібру "Арени Львів"?

– У Борисові – дуже хороший стадіон. У Гомелі – непогана арена. Англійський стиль, трибуни знаходяться близько. У Мінську "Динамо" побудував сучасний стадіон. Буде дуже цікаво відчути атмосферу "Арени Львів".

– Яким ти хочеш запам’ятатися в очах уболівальників ПФК "Львів"?

– Хочу запам’ятатися красивою і яскравою грою. А вболівальники вже вирішуватимуть, що їм більше буде до вподоби.

Оцените
Поделитесь

Оставили комментарии на форуме: loading


Оставить комментарий на форуме