Ексгравець львівських "Карпат", а тепер півзахисник луцької "Волині" поспілкувався з Інформаційним центром клубу та поділився враженнями від галицько-волинського дербі.
– Ця гра була напруженою для обох команд. Водночас, вона була цікавою для вболівальників, бо це було дербі. Ціна цього матчу була дуже висока, адже на кону вихід до Прем’єр-ліги. Тож така гра у виконанні обох команд, в принципі, була очікуваною.
– Забити гол у Львові було дуже важливим завданням для "Волині". Ви по-особливому на це налаштовувались?
– Звичайно, ми налаштовувались на те, щоб забити на виїзді, але не вийшло. У цьому десь є наша провина, але й "Карпати" зіграли досить добре і не дали нам реалізувати наші моменти. Та головне, що в нас ці моменти були. "Карпати" теж мали свої нагоди, якими вони не скористались. Тож тепер все вирішиться 8-го червня у Луцьку.
– Якщо підсумувати, чи погоджуєтесь, що матч був нічийним і рахунок на табло відповідав грі?
– Можна й так сказати. Повторюсь, що ціна помилки була дуже великою, тому ніхто особливо не ризикував. Обережно грали і ми, і "Карпати".
– Ви цілий сезон провели в Першій лізі. Якщо порівнювати тамтешніх суперників з "Карпатами", чи відчувалась різниця?
– У Першій лізі команди діють агресивніше. У нас були такі матчі, де суперники самі не грали і нам не давали. З "Карпатами" все було навпаки. Приємно, коли обидві команди хочуть грати у футбол. Для футболіста це приємні відчуття, коли ти не тільки б’єшся, обороняєшся та борешся. Все таки це футбол і тут потрібно грати, а не боротись.
– По приїзді до Львова, не нахлинули спогади про те, як колись грали на цьому стадіоні у футболці "Карпат"?
– Звичайно! У мене багато хороших спогадів про час, що я провів у "Карпатах". І коли виходили на поле та звучав гімн, то в середині у мене вирували емоції. Мені було дуже приємно. Я завжди з радістю повертаюсь до Львова. І хотів би також подякувати нашим вболівальникам, які приїхали нас підтримати.