Євген Смирний: "Кожного разу грати за "Динамо" – це велика честь для мене"
^

Євген Смирний: "Кожного разу грати за "Динамо" – це велика честь для мене"

1531
Євген Смирний: "Кожного разу грати за "Динамо" – це велика честь для мене"
Фото - Золотой талант

Киянин Євген Смирний – один із лідерів молодіжної команди "Динамо". У вересні 20-річний півзахисник уперше зіграв за основний склад у чемпіонаті України. Ми поговорили з Євгеном про конкуренцію за місце у складі, про виступи за команду U-21 та про мрії на майбутнє.

- Євгене, у вересні ви зіграли за головну команду клубу вперше в нинішньому сезоні. Як гадаєте, вам удалося показати себе з хорошого боку?

- Про це краще запитати в тренерів. Я лише скажу, що був щасливий вийти на поле й намагався показати себе якнайкраще. Добре розумів відповідальність, тож поставився до цього максимально серйозно. Хочеться вірити, що не розчарував тренерів та вболівальників. Емоції були просто шалені! Виступити за "Динамо" в чемпіонаті – моя мрія з дитинства! Тренер сказав грати на команду. Дав установку допомагати в захисті, але разом із тим просив мене не хвилюватися й не забувати про атаку. Після матчу я говорив із батьками, вони привітали мене й порадили працювати ще більше. Сказали, щоб я не зупинявся.

- А хлопці в роздягальні якось привітали з дебютом після гри?

- Партнери пораділи за мене, але вже таких привітань не було, як тоді, коли я вперше зіграв за команду в Кубку України. Цього разу, скоріше, ми всі один одного привітали з перемогою. Загалом мені дуже подобається мікроклімат у головній команді. Приємно, що лідери колективу підтримують молодь.

- Ви якось аналізували свою гру в тому матчі? Передивлялися в записі?

- Ні, відверто кажучи, не переглядаю минулі матчі особисто. Тільки на загальних заняттях із командою, якщо тренерський штаб вважає це за необхідне. Переконаний, що краще концентруватися на майбутньому, на наступних суперниках. Це принесе більше користі, ніж ще раз переглядати свої помилки.

- Завжди нелегко балансувати між першою командою та резервним складом, усе-таки це різні команди. Відчуваєте певні труднощі?

- Головне – правильно себе налаштувати, оскільки різниця, справді, є. Проте я б не сказав, що стиль команд Юрія Мороза та Олександра Хацкевича дуже відрізняються. Усе ж таки це один клуб. До того ж я проходив збори з першою командою і з багатьма хлопцями грав за молодіжку. Зрештою, футболісти U-21 й основний склад регулярно тренуються разом.

- Вірите, що ще вийдете на поле цього сезону?

- Вірю, дуже хотілося б. У будь-якому турнірі. Кожного разу грати за "Динамо" – це велика честь для мене.

- Зараз багато говорять про ваших нещодавніх партнерів по молодіжці - Шапаренка та Миколенка. Як вважаєте, за рахунок чого їм вдалося так додати останнім часом?

- За рахунок роботи над собою передусім. Їх успіх – не випадковість, вони обидва дуже старанно працювали, щоб здобути собі місце в "Динамо". Проте це не просто старанні футболісти, але ще й дуже талановиті.

- Усі відзначають, що в першій команді "Динамо" дуже багато півзахисників. Доводилося читати думки вболівальників, що така ситуація, цілком можливо, демотивує вас та інших лідерів молодіжки. Скажіть чесно: перспектива настільки серйозної конкуренції не лякає?

- Скажу очевидну річ: конкуренція завжди мотивує кожного футболіста бути кращим. Футбол сам по собі дуже конкурентний спорт, тут завжди доводиться боротися. Якщо хочу грати в першій команді "Динамо", то боятися не можна. А я дуже цього хочу.

- У процесі адаптації молоді в основі клубу важливо те, наскільки серйозним є контакт тренера з футболістами дубля. Ви з Олександром Хацкевичем часто спілкуєтеся?

- Як я вже казав, ми часто тренуємося разом із першою командою. Тож достатньо спілкувався і з тренерами, і з гравцями основи.

- До речі, як ви оціните першу частину сезону з молодіжною командою? Відрив від "Олександрії" в першості U-21 можна вважати комфортним?

- Загалом оцінюю добре, адже команда працювала непогано. З негативних моментів можна згадати хіба що ігри в Одесі проти "Чорноморця" та зустріч з "Олександрією". А щодо відриву, уся боротьба ще попереду, тим більше формат чемпіонату доволі специфічний. Нам треба дограти друге коло, а вже потім побачимо, як усе складеться в першій шістці. Але зрозуміло, що ми налаштовані лише на перше місце!

- Наскільки ви зараз задоволені своєю грою в сезоні?

- Знову таки, краще, щоб про мою гру говорили тренери та експерти. Але, в цілому, як на мене, я виконую десь таку саму роль, як і в минулому сезоні. Схожі функції, схожі завдання.

- Як вважаєте, у чому вам передусім слід додати?

- Мені точно є над чим працювати, скажу так. Намагаюся щоразу тренуватися на повну, щоб стати сильнішим.

- Уже в листопаді ви зробили величезний відрив від дубля "Шахтаря". Вас це тішить чи на рівні U-21 зараз суперництво не таке гостре?

- Ні, "Шахтар" – дуже принциповий суперник для нас. Але ми не дуже звертаємо увагу на донеччан та інші команди, якщо чесно. Від матчу до матчу граємо на перемогу, зважаючи насамперед на власні дії. Проблеми "Шахтаря" – це проблеми "Шахтаря".

- Ви забили "Шахтарю" в серпні та ще й двічі, а 2 листопада знову відзначилися в їхніх воротах. Вас уже можна називати фахівцем із голів у ворота донеччан?

- Думаю, це дуже пафосно сказано. Але забивати "Шахтарю" завжди приємно, це правда. Проте ми ж усі розуміємо, що у футболі голи – це завжди результат роботи команди.

- Минулого сезону ви забили 10 разів у 23 іграх, а станом на середину листопада на вашому рахунку 5 м’ячів у 14 матчах! Як гадаєте, чи зможете перевершити результат минулого сезону?

- Працюю над цим! Буду старатися реалізовувати всі моменти, які для мене створюватимуть партнери. Проте буває, що коли не забиваєш, то насправді приносиш значно більше користі. А буває й навпаки…

- До речі, з кого берете приклад серед світових футбольних знаменитостей?

- Мені дуже подобається Кріштіану Роналду. Імпонує те, що він завжди максимально заряджений на гол.

- Розкажіть трошки про себе поза футбольним полем. Які місця в Києві могли б назвати своїми улюбленими?

- Люблю гуляти дніпровською набережною. Вихідні намагаюся провести з родиною, адже багато часу й так перебуваю на виїздах або на базі. Власне, як й інші футболісти…

- Чим би зайнялись у вільний час, якби раптово дали вихідний?

- Дуже люблю з батьком рибалити. Тому, мабуть, з’їздили б на риболовлю! Це перше, що спадає на думку.

- У Євгена Смирного є мрія?

- Звичайно! Оскільки нещодавно здійснилася моя мрія зіграти в основному складі "Динамо", то тепер дивлюся далі й мрію виграти Лігу чемпіонів!

Оцените
Поделитесь

Оставили комментарии на форуме: loading


Оставить комментарий на форуме