Бонус 10 000 грн 20 жовтня полтавська "Ворскла" вдома програла київському "Динамо". Через п’ять днів обидві команди здобули свої перемоги у Лізі Європи і змусили своїх вболівальників забути про це очне протистояння. Проте це стосується лише футболістів. Деякі вболівальники "Ворскли" не дали про себе забути. На трибунах стадіону "Ворскла" ім. О. Бутовського під час матчу з динамівцями яскраво виділялася група темношкірих вболівальників, які палко та гучно підтримували "Ворсклу". Вони виспівували назву команди і танцювали, при чому робили це так ритмічно і гучно, що їх було чути і видно навіть з далеких секторів. Іноді вони скандували прізвище 18-річного ганського футболіста Наджеба Якубу, який у тому матчі дебютував за "Ворсклу" на позиції правого атакувального півзахисника. Завдяки користувачу Telegram з ніком Igor, який з близької відстані зняв цих фанатів і опублікував відео у телеграм-чаті "Полтава", хлопці швидко стали популярними. За одну ніч відео набрало понад сто тисяч переглядів.
Нам вдалося розшукати цих вболівальників. Тринадцять ганців і один сомалієць зустрілися з журналістом "Полтавщини Спорт" і поспілкувалися про Гану, Україну та футболу. Майбутні лікарі, інженери та економісти, вони в хорошому сенсі божеволіють від гри мільйонів. Дехто з них мріє про професійну кар’єру.
Фурор на трибунах — фурор на вулиці
Хлопці почали збиратися біля магазину "Fan&Play". Всього їх прийшло одинадцять чоловік, і поки група збиралася, щоб не мерзнути, вони почали співати і танцювати. Для Полтави це екзотичне видовище, тож люди які випадково проходили повз, або знімали все на камеру, або підходили фотографуватися. Далі ми з ними рушили вулицею, і знову в дорозі вони здійняли танці і співи. Один молодий полтавець побачивши цю картину, підізвав журналіста до себе і напівшепотом запитав: "А що відбувається?". Для міста де базується бронзовий призер Чемпіонату України з футболу емоційне вболівання на вулицях — дивина. Втім знайомимося з хлопцями ближче.
Хто всі ці люди
Отож ці вболівальники — чотирнадцять студентів. Тринадцять з них — уродженці Гани, один — приїхав до Полтави з Сомалі. Четверо навчаються в Українській медичній стоматологічній академії і в майбутньому будуть лікарями. Восьмеро — студенти ПНТУ ім. Юрія Кондратюка і двоє — з ПУЕТ. До Полтави хлопці приїхали навчатися, але любов до футболу ніхто не відміняв, тож вони залюбки приходять на стадіон "Ворскла", щоб підтримати свою команду і свого земляка 18-річного Наджеба Якубу. Звісно, поспілкуватися зі всіма чотирнадцятьма вболівальниками було складно, але нам вдалося поставити хлопцям кілька запитань. Переважна більшість хлопців говорить англійською — основною мовою в Гані, І лише двоє впевнено говорять російською. Серед них вищезгаданий старший брат Наджеба Якубу — Клемент. Він, власне, і був нашим найактивнішим співрозмовником. Втім, на наші запитання хлопці відповідали охоче і дружно.
Про те, чому опинилися у Полтаві
"Вища освіта у Гані занадто важка і дорога. Тому всі, в кого є можливість виїжджають вчитися до Європи. В Україні вчитися дешевше і легше. У Полтавських вишів в цьому плані гарна репутація. Потім зі знаннями здобутими у Полтаві ми повернемося до Гани і будемо там корисними. Нам дуже потрібні лікарі, інженери, економісти.. словом, класні спеціалісти. Освіта в Україні дає нам можливість стати такими".
"Ми знаємо кілька побутових фраз українською: "Доброго дня", "Дякую", "Бувайте здорові". Коли треба бути ввічливим і відповісти українською, ми це можемо. Але коли треба обирати яку мову вивчати, всі обирають російську. Річ у тім, що працювати до Африки часто приїжджають спеціалісти з пострадянських країн, особливо лікарі. Всі вони спілкуються російською, тож для порозуміння зручніше використовувати саме її".
Про расизм в Україні
"Кажуть, що суспільство в Україні не надто виховане, особливо це стосується футбольних вболівальників. Але у Полтаві ми з цим ще не стикалися. Тут виховані і добрі люди. Дехто з нас тут вже третій рік, хтось першокурсник, але ще ніхто не скаржився на прояви расизму. Співвітчизники кажуть, що цьому плані найбільш невихований Китай".
Про футбол у Гані
"Футбол — спорт номер один у Гані і головна пристрасть всіх ганців. Особливо це стосується національної збірної. Кожен підтримує свою команду, а коли люди йдуть на стадіон, то це завжди великий натовп і незабутнє видовище. Вболівальники розмальовують себе в кольори національного прапора, співають пісень, танцюють. Те саме відбувається і на матчах чемпіонату. Після ЧС-2010, який проходив у ПАР, у нас на континенті зчинився справжній футбольний бум, який не вщухає і досі. Візитівкою Африки стали вувузели, і ми готові так само розмальованими і з вувузелами підтримувати "Ворсклу".
Про "Ворсклу" і український футбол
"У Гані звісно чули про Андрія Шевченка, а також слідкували за Лігою Чемпіонів, де періодично виступають ваші "Шахтар" та "Динамо". Проте зараз для нас найулюбленіша команда — "Ворскла". Вона недарма стала третьою у минулому сезоні. Це не просто так. Нам дуже подобається їх гра. Наш земляк Якубу, який дебютував у грі проти "Динамо" — дуже хороший гравець. І саме тому він зараз у "Ворсклі" і у свої 18 вже виходить у стартовому складі. У нас в Гані так, якщо ти граєш добре, тебе помічають і ти розвиваєшся, якщо ж ні — значить твій рівень не зросте. Крім Якубу вражають Владислав Кулач, В’ячеслав Шарпар та Павло Ребенок. Вони круті".
"У вас класна команда, хоч і програє в останніх матчах (розмова відбувалася до поєдинку з "Карабахом" авт.). "Ворскла" може грати краще, але їй необхідна палка підтримка вболівальників. Так само як і тренеру. Коли гравець викладається на полі і постійно чує "бра-бра-бра" на трибунах, це має його окриляти і додавати енергії. Це стосується всієї команди. А коли люди на трибунах просто тихо сидять, це погано. Команда не відчуває підтримки і грає гірше".
"У неділю "Ворскла" зіграє з "Олімпіком" і ми знову збираємося великою компанією на стадіон. Ми готові віддаватися на трибунах, приходити розмальованими, з атрибутикою і палко вболівати. Якщо не буде труднощів з квитками — дуже багато ганців готові підтримувати "Ворсклу" як рідну команду. Потрібно щоб полтавські вболівальники також не сиділи на місцях, а вболівали. Тоді і "Ворскла" буде грати краще. Це стосується, як ультрас, так і звичайних вболівальників. На стадіоні ми всі одна сім’я. Коли у Полтаві будуть класно вболівати, то і "Ворскла" буде радувати, як у чемпіонаті, так і у Єврокубках. Тож всі на стадіон!".
