Бонус 10 000 грн Уругвайський хавбек Кевін Мендес в коментарі ресурсу Salimo.yu, який цитує прес-служба клубу, розповів про адаптацію в "Карпатах" та українському футболі. У вступі до свого матеріалу уругвайські журналісти зазначили: "У свої 22 роки Мендес пройшов тривалий шлях. Виблискував у молодіжній збірній, перейшов до "Роми", зараз намагається проявити себе в українському футболі".
- Насправді я з 11 років вже фактично жив сам, коли грав за "Пеньяроль". Різні були періоди, зокрема, й депресивні, коли у мене не було грошей, щоб поїхати до рідного міста, відвідати родичів. Траплялося й таке, що я місяцями не міг виїхати з Монтевідео. Мені необхідна була сім'я, підтримка, з кимось поговорити, щоб хтось мене вислухав. Бо що таке сім'я? Це наш духовний фундамент. А мені банально бракувало зрілості. Наприклад, я мріяв про те, щоб купити найдорожчу машину. Але ці часи вже в минулому. Я навчився адаптовуватися в різних країнах. Зараз все вже виглядає простіше та легше і скоро я сам стану батьком.
Уся моя сім'я уболіває за "Пеньяроль" – це вже передається генетично. Саме тому я б ніколи не перейшов у "Насьйональ" або інший клуб. Нехай мені вдалося зіграти за "Пеньяроль" лише один раз – то був товариський матч проти "Олімпії" з Парагваю. Зате на чемпіонаті світу U-20 було весело. Дивитися на мене приїхали скаути "Барселони", "Ліверпуля", "Роми" та "Фіорентини". Нічого подібного я й уявити не міг. Тоді практично всі грали в молодіжних збірних заради задоволення.
Читайте также: Денис Мірошніченко: "У Львові зовсім інша культура, думаю, я суттєво змінився"Чого мені бракувало в "Ромі"? Я б сказав, що мав певний клопіт із тактикою. Ну, були і певні проблеми мовного характеру. Є певні слова в іспанській та італійській мові, що звучать однаково, а смисл то різний! І от мені тренер кричить на тренуванні одне, а я розумію зовсім інше. Мене тоді ледь живцем не з'їли. Потім ходив-питався що сталося і чому така реакція. Пригадую, що мій співвітчизник Гільєрмо Джакомацці, який багато років провів в Італії, пояснив причини.
Правда, в оренді також було не все гладко. Постійно доводилося призвичаюватися до чогось нового. Найкраще, мабуть, було в Швейцарії, коли я грав за "Лозанну". Нашим тренером став іспанець, який любив грати низом. Правда, уболівальники там холодні, ну, принаймні, порівняно до того, до чого я звик. Ми програли 4 рази і... нічого не сталося.
"Карпати"? До Львова я міг переїхати ще в січні. Скажу, що чемпіонат тут доволі пристойний, команди рівні, за винятком хіба двох грандів. Звісно, переді мною є мовний бар'єр, тут доволі складно розібратися в письмі. Можливо, саме тому українці здаються мені закритими та неговіркими. Сам Львів – місто туристичне, тут все під рукою.
В Україні довелося повністю змінити раціон. Сьогодні сиджу на дієті, жодного грама шкідливої їжі. У нас штрафують, коли є зайва вага, а заміри проводяться щодня. Правда, я ніколи не набивав кілограмів, щоб не їв. Пригадую, мені заздрили колишні партнери, у яких було все навпаки (сміється).
Ми робимо серйозний акцент на фізичній витривалості – в Україні без цього нікуди. А щодо моделі гри, то наш тренер ставить контроль м'яча та впевнений його рух із найменшою кількістю дотиків. Ми маємо грати "хорошою ногою.
Моя роль в команді? Наразі я намагаюся скористатися тими шансами, які мені дає Жозе Мораіш. Він бачить мене на фланзі атаки. І, звичайно, я мрію про збірну Уругваю. Можливо, ще не сьогодні, але час у мене є, – підсумував Кевін Мендес.
