Віце-президент УПЛ про "договірняки", "ноу-хау" зі "Львовом" та стартові форс-мажори
^

Віце-президент УПЛ про "договірняки", "ноу-хау" зі "Львовом" та стартові форс-мажори

950

Віце-президент УПЛ про "договірняки", "ноу-хау" зі "Львовом" та стартові форс-мажори
Футбол24

Віце-президент Прем’єр-ліги Маркіян Ключковський дав велике інтерв’ю, в якому розповів, з якими проблемами довелося мати справу на старті сезону.

"Вакансію ФК Полтава заповнили за рішенням членів УПЛ та Виконкому ФФУ"

— Розпочався новий сезон, ви пережили стартові тури, що вже дає певний досвід та теми для аналізу, тому таке запитання: чи були у вас якісь здивування у роботі УПЛ? Що вас вразило з хорошої сторони, а що з поганої? Чого ви чекали від УПЛ, а чого не чекали?

— Коли починаєш роботу в новій сфері — завжди багато нового. Це стосується і моєї роботи в УПЛ, попри те, що я так чи інакше дотичний до українського футболу не один рік. Внутрішня "кухня", організація чемпіонату, взаємодія між Лігою та клубами, нюанси комерційного механізму українського професіонального футболу — це все було для мене новим. З іншого боку, напрямки роботи, які в перші місяці були пріоритетними — механізми взаємодії в футболі, Регламент змагань, інші юридичні інструменти — це знайомі мені речі, в цю роботу легко було включитись з першого ж дня. Ну а проблеми та сюрпризи — це речі, які виникають в будь-якій роботі, і з ними один за одним ми з командою УПЛ розбиралися по мірі їх виникнення.

— Якщо вже ми сказали про проблеми, то які форс-мажори найбільше надокучали УПЛ напередодні сезону і можливо вже по ходу?

— Всі найскладніші моменти пов’язані із так званими позаштатними ситуаціями. Головна з них, найяскравіша в міжсезоння, це ситуація із ФК Полтава. З нею треба було розбиратися терміново, тому що новий сезон уже був не за горами і нам потрібно було реалізувати наше головне завдання — це зберегти цілісність наших змагань. Щоб УПЛ була, скажімо так, наповнена: і її змагання, і набір учасників відповідав регламенту.

— Ми з вами говоримо про регламент, тим не менш, він зазнав останніми роками багатьох прецедентів — це по-перше, а по-друге, багатьох позаштатних ситуацій, які довелося урегульовувати, скажімо так, методом "стоп-крану" під назвою "виконком федерації". У чому тут причина? Це настільки недосконалі наші регламентні документи, чи наскільки не підпадає наше буття під декларацію і записані регламентні норми?

— Проблема не в регламентних нормах, тому що, як фаховий юрист, я знаю напевне, що не буває жодного документу, регламенту чи закону, який би передбачив абсолютно усі ситуації, які можуть виникнути.

Ситуація, яка склалася із Полтавою, не є нормальною за визначенням і тому я абсолютно не здивований, що вона в принципі регламентом ніяк не передбачена. Такі на сьогодні реалії футбольного життя: у країні складна ситуація, у футболі складна ситуація. Якісь речі можна пояснити раціонально, інші складніше, тому ми в першу чергу виходили із того, щоб знову-таки зберегти цілісність УПЛ і вийти із ситуації, яка склалася з Полтавою, скажімо так, з найменшими втратами.

"Зірка письмово підтверджувала готовність лишатися в УПЛ"

— Зрозуміло, що у цій ситуації могло бути відразу кілька варіантів, передбачених, знову-таки, регламентом: або стиковий матч між тим, хто мав вилетіти з УПЛ з тим, хто мав піднятися з Першої ліги, або якийсь вихід відносно турнірної таблиці попереднього сезону, або вольове рішення виконкому. Чому дійшло до Чорноморця як учасника УПЛ 2018/19, хоча він на той момент уже вилетів, до того ж, із нижчого місця, аніж Зірка?

— У цій ситуації ми діяли максимально близько до букви регламенту, як воно було прописано. Регламент адресував два сценарії: перший — коли команда знімається по ходу сезону, другий — коли команда відмовляється від підвищення в класі.

У нас ситуація була третя: команда піднялася у класі і вона пройшла процедуру атестації і була включена до складу учасників УПЛ, а потім до початку змагань вона вирішила знятися. В принципі, це означало, що регламент не дає нам ніяких відповідей, тому вступили в силу положення про те, що такі ситуації, не передбачені регламентом, вирішуються виконкомом Федерації футболу за пропозицією УПЛ.

Тому ми керувалися дуже простими, логічними принципами, розглядаючи тих, хто міг би претендувати на те, щоб зайняти місце в УПЛ на цей сезон. По-перше, це була Зірка — команда, яка зайняла десяте місце, тобто найвище із тих, які вилетіли, по-друге — це Чорноморець, який програв у плей-офф безпосередньо Полтаві, по-третє, це Інгулець, який був на найвищому місці в Першій лізі в минулому сезоні серед тих команд, які не піднялися до УПЛ.

Ми наполягали на тому, щоби команда, яка бере участь у змаганнях УПЛ, відповідала всім нашим критеріям, тобто, пройшла атестацію. У цьому плані Інгулець і Сталь, яка також на той момент ще висловлювала бажання, таким критеріям не відповідали. Зокрема, Інгулець не мав команд U-19 і U-21, про що вони прямо сказали. І залишилися дві команди: Зірка та Чорноморець. Іншого прийняття рішень в таких ситуаціях, ніж голосування учасників УПЛ немає, тому що всі питання членства в УПЛ вирішуються загальними зборами учасників. Далі кожен з клубів керувався своїми міркуваннями. У результаті було прийнято рішення про Чорноморець і відповідну рекомендацію УПЛ передала виконкому ФФУ, який і затвердив Чорноморець остаточно учасником УПЛ.

— Усе це пройшло дуже тихо — не було ніякого скандалу, хоча, здавалося, розігрується не багато, ні мало — місце в УПЛ. Здалося, й сама Зірка не особливо оголошувала свою позицію. Що вони вам говорили, як власники найвищого рейтингового місця?

— Те, що не було скандалу, якогось великого публічного збурення — це, власне, була одна із наших цілей, тому що ми хотіли, щоб все відбулося якомога швидше, якомога більш регламентовано, і в цьому сенсі ми дякуємо усім учасникам процесу: і клубам, і федерації футболу. Усі працювали у робочому режимі, були на зв’язку і тут був постійний діалог між всіма учасниками.

Що стосується Зірки, то вона, в принципі, підтвердила свою готовність брати участь у змаганнях УПЛ. Бажання це ми почули усно і в спілкуванні із президентом Зірки, і письмово — вони прислали відповідний лист. Те саме стосувалось і Чорноморця. Тому саме ці дві команди мають бути винесені на голосування.

Після рішення членів УПЛ та виконкому ФФУ ніяких особливих подій не було. Зірка продовжила готуватись до сезону у Першій лізі. Сподіваюся, цей самобутній клуб повернеться у найвищий дивізіон.

"Розробляємо програму розвитку футбольної інфраструктури в Україні"

— Демарш ФК Полтава — не перший в історії подібний випадок. Ще в 90-х відмовлялося від місця у Вищій лізі Торпедо (Запоріжжя), пізніше — Сталь (Алчевськ). Але розумні люди роблять висновки з подібних прецедентів. Які висновки зробили ви? Можливо, введете якийсь штраф для таких відмовників або ще якийсь вид, скажімо так, серйозного, жорсткого і зрозумілого громадянам покарання?

— У першу чергу ми хочемо, щоб усі учасники футбольного дійства в Україні зрозуміли, що підвищення у класі і вступ до УПЛ — це не просто якийсь привілей, це ще й відповідальність. Тому що від кожного клубу — учасника УПЛ залежить успішність усього змагання, всієї організації і кожного з дванадцяти клубів. Тому ми в цій історії з Полтавою крапки, поки що, не ставимо.

Я не буду забігати наперед з приводу тих кроків, які ми будемо робити щодо безпосередньо цієї ситуації. Але, враховуючи те, що ситуація із Полтавою, наскільки ми розуміємо, виникла в першу чергу через стадіон (те, що Полтава хотіла грати на стадіоні "Локомотив", який ніяким чином вимогам УПЛ та Федерації футболу для матчів вищого рівня не відповідав), ми будемо займатися тим, щоб команди, які претендують на вихід до УПЛ за результатами наступного сезону, наперед готували свої стадіони. А якщо їхні стадіони не готові, щоб вони мали якийсь альтернативний варіант, де проводити матчі УПЛ. Це так само актуальне питання в контексті історії про можливе розширення УПЛ до шістнадцяти команд.

Але ключовий момент в тому, що УПЛ разом з Федерацією футболу і ПФЛ буде уже зараз, починаючи зі старту сезону, працювати зі всіма, хто хоче підвищуватись у класі, над тим, щоб стадіони відповідали найвищому рівню. Щоб таких питань більше не виникало…

— Залишимо причини зняття ФК Полтава на совісті тих, хто знімав цей клуб. Але загалом у мене от ця ситуація викликає таку асоціацію: на дорозі можуть їхати мерседеси, позашляховики, вантажівки, запорожці, а якщо виходити із того, що турнірна таблиця не має пріоритетного значення — до цього додаються ще додаткові, не стільки спортивні вимоги, це схоже на те, що ми на хайвей випускаємо тільки машини певного класу. Скажіть, як виходити із цього протиріччя? Коли у нас турнірна таблиця не є абсолютом відносно підвищення в класі?

— Почну з того, що ваш приклад із хайвеями є дуже коректним, тому що є транспортні засоби, яким на хайвей не можна виїжджати. Це транспортні засоби, які не можуть так швидко їхати — настільки швидко, щоб це не створювало небезпеки. Тому тут аналогія цілком коректна, на мій погляд.

Турнірна таблиця є свята святих усього — це основа футбольної піраміди і принцип обміну між лігами. Але ми також розуміємо, що футбол повинен функціонувати, виходячи із комерційних принципів. Тож наше завдання, у тому числі, як УПЛ забезпечити те, щоб наш продукт був комерційно привабливим. Щоб наші клуби могли футболом заробляти, для початку, якийсь мінімальний рівень на підтримання своєї життєдіяльності і не залежати від інвестора, який сьогодні є, а завтра — немає. Це комплекс факторів, над якими ми працюємор. Серед них і наявність нормальної інфраструктури — хоча би мінімально допустимого рівня.

Ми розуміємо, що сьогодні вимоги УПЛ до стадіонів не є суворими. Сьогодні у нашій лізі команди грають іноді і на старих стадіонах, які не є найкращими для комерційної історії. Але це той мінімум, який ми повинні забезпечити. Ми не те що знижуємо вимоги до цих стадіонів, ми кожного разу, кожного року будемо їх підвищувати. Тому що привабливість стадіонів — це і кількість вболівальників на трибунах та їхній комфорт, і красива телевізійна картинка, і, відповідно, збільшення вартості комерційного продукту, яким є УПЛ і футбол.

— А чи знайдеться достатня кількість клубів, здатна під підвищення вимоги налаштувати свою клубну роботу?

— Ми над цим будемо працювати. Мова не йде про якийсь різкий стрибок. Ми все це будемо робити поступово, крок за кроком. Окрім цього, розробляємо програму розвитку футбольної інфраструктури в Україні в цілому. Сподіваємося, скоро зможемо презентувати її, щоб не тільки привести існуючі спортивні арени під мінімальні вимоги, а і побудувати нові стадіони, які б відповідали не тільки вимогам УПЛ, а і могли приймати матчі міжнародного рівня під егідою ФІФА та УЄФА.

— Чи існують інші "кишені", окрім держбюджету чи програм УЄФА, з яких можливо було б це фінансувати?

— Звичайно. Є величезний європейський досвід, який говорить про те, що однією з найефективніших моделей розбудови спортивної інфраструктури є взаємодія державних, приватних та муніципальних інтересів в якійсь із комбінацій. Коли створюються умови для того, щоб приватних інвестор міг збудувати арену, та якимось чином на ній заробляти, її монетизувати. Чи це в поєднанні з торговими центрами, кінотеатрами, готелями, офісами. Може бути все, що завгодно. Для цього потрібні певні умови.

"Чому концерти та церкви збирають на стадіонах більше фанів, ніж футбол? Не так і багато артистів можуть зібрати повний стадіон…"

— Ви сказали про те використання стадіону, проти якого сьогодні протестують європейські ультрас, об’єднані гаслом against modern football. У них дослівно ця мантра звучить приблизно так: "стадіони перетворилися на супермаркети". Якщо вони на це скаржаться, то у нас цього ще нема в принципі. Чи був в Україні хоч один стадіон, відвідавши який ви б сказали: "Так, це приблизно та бізнес-структура і використання арени, яку я можу уявити у цивілізованому футбольному світі"?

— Мабуть, експлуатації футбольних споруд у такому масштабі, як у Європі у нас ще немає, але ми бачимо той же стадіон "Чорноморець" в Одесі, який поєднує в собі і саму спортивну арену, і готель, і бізнес-центр. Тобто, потенційно генерує кошти, за які можна утримувати сам стадіон. Подібний потенціал є у стадіону "Металіст" у Харкові. Зараз ми будемо намагатись створити умови, щоб більше і більше подібного роду стадіонів було в Україні, тому що ми розуміємо, що окремо взяту чашу "футбольний стадіон" окупити дуже складно, навіть якщо там є команда, яка регулярно проводить матчі. Потрібні якісь додаткові кошти для того, щоб стадіон функціонував і не був тягарем на шиї у власника.

— Наразі у футболу на футбольних стадіонах є два потужних конкуренти: один — це концерти зірок естради, другий — це зібрання релігійних церков. І, на жаль, напевно, для вас, футбол програє по всіх статтях за відвідуваністю умовному Олегу Виннику чи Церкві свідків Єгови. Чому так? Війна впливає, економічна ситуація, байдужість, рівень футболу?

— Це, знову-таки, поєднання факторів: звичайно, війна, звичайно, економіка, звичайно, інтерес — сам рівень футболу також змінився. Ми пам’ятаємо 11-й, 12-й, 13-ий роки, коли в Україні за найвищі місця практично на рівних боролися чотири клуби, вони всі мали фантастичний підбір футболістів, на них ходили вболівальники і відвідуваність матчів була в рази вища, ніж зараз. І бюджети цих клубів, по сьогоднішніх мірках, були величезні. І інші клуби старались за ними тягнутися.

Але коли почалися труднощі в економіці і в політиці, почалася війна — запустився ланцюжок, який не сприяв розвитку футболу. Зменшились бюджети клубів, зарплата футболістів, кількість якісних футболістів-легіонерів, почався відтік футболістів з України. З одної сторони, можливо, це добре, тому що молодь отримала шанс, з іншої сторони — можна сказати спортивний рівень матчів дещо впав.

У двох конкретних випадках це взагалі привело до катастрофи — до, фактично, зникнення Металіста та Дніпра, які ще недавно були серед флагманів українського футболу. Така комбінація факторів призвела до того, що інтерес до футболу істотно зменшивсь. А інші події — концерти, чи ще щось, у кожного з них своє джерело. Насправді не так багато в Україні тих же музикантів, які можуть зібрати повну арену, але коли вони її збирають це, зрозуміло, стає подією.

"Судді зможуть переривати матчі для "профілактичної" бесіди, якщо буде підозра на нечесну гру"

— Ми з вами говорили про багато проблем українського футболу, але, як не дивно, не прозвучала проблема матч-фіксингу. Особливо у зв’язку з травневими обшуками і тим, що навіть уже вголос говорили про багато-багато матчів, величезний перелік, які викликали сумніви. УПЛ цього сезону потрапляла на радар пану Баранці, чи було обговорення якихось сумнівних моментів?

— Жоден матч УПЛ ні в цьому, ні в попередньому сезонах не знаходиться під підозрою в тому, що він був договірним. Абсолютно жоден — ця цифра нуль. Стосовно інших змагань — зрозуміло, проблема є. Ми її знаємо і від комітету з етикету чесної гри, ми її знаємо і від Національної поліції.

УПЛ усіма можливими силами, доступними для нас інструментами, цю боротьбу з договірними матчами підтримує, тому що це є чесність футболу. Його непередбачуваність є фундамент усього. Якщо цей фундамент буде, скажімо так, тріснутим, то вся футбольна конструкція раніше чи пізніше звалиться. Тому ми окрім того, що взаємодіємо та допомагаємо всіма своїми силами і Франческо, і Національній поліції у розслідуванні існуючих ситуацій, ще й вживаємо кроки для того, щоб не допустити подібних ситуацій у майбутньому.

Як приклад, ми спільно із комітетом етики та чесної гри, комітетом арбітрів Федерації футболу розробили механізм швидкого реагування на наявність інформації про договірні матчі у змаганнях команд U-19 і U-21. Спрощено кажучи, якщо до Франческо Баранки, чи його команди надходить інформація про підозрілий матч, то є можливість через офіційних осіб, делегата і четвертого арбітра, звернутися до рефері і зупинити матч, прямо на полі повідомити футболістам про те, що цей матч знаходиться під моніторингом комітету з етики та чесної гри і йому буде надана експертна оцінка по його закінченні з дуже прямим, конкретним підтекстом: "Хлопці, якщо є якась інформація, то обережно, тому що ваша кар’єра може закінчитись прямо в цьому матчі".

Це було рішення, яке дозволить прямо впливати на ситуацію, якщо є інформація про якісь незаконні ставки, нехарактерний рух коефіцієнтів, але з іншої сторони не дозволить переривати, зупинити сам матч і внести якусь плутанину в календар змагання. Так само ми працюємо з комітетами Федерації футболу над тим, щоб внести у регламент з атестації футбольних клубів умову, щоб кожен клуб мав у своєму складі так званого офіцера з етики, який би був відповідальним за роботу, спрямовану на протидію договірним матчам.

Комітет з етики та чесної гри буде проводити семінари для клубів. У першу чергу для того, щоб інформувати футболістів і молодь, перш за все, про ті ризики, які несе для них навіть одноразова участь у подібних речах. Тобто ми працюємо і над розслідуванням того, що сталося в минулому, і над тим, щоби не допустити подібних речей у майбутньому. Це для нас безумовний пріоритет.

— Коли ви востаннє бачились із паном Баранкою?

— Зовсім недавно, позаминулої п’ятниці. На тій зустрічі також був присутній наш президент — Томас Грімм. Ми обмінялися інформацією, планами, у нас повне взаєморозуміння і спільний рух вперед.

Читайте также: "Без цензури" - Олексій Хахльов про ситуацію і фінансування "Вереса" (Відео)

"Відповіді УЄФА на запит ФФУ щодо перейменування Вереса на ФК Львів все ще немає"

— Від сумної теми договірних матчів пропоную перескочити до теми веселої — цього літа у нас відбулось, як це описав президент футбольного клубу Верес Олексій Хахльов, футбольне ноу-хау. Це ноу-хау, наскільки я знаю, змусило наші органи консультуватись з УЄФА. Одночасне перейменування двох футбольних клубів, вихід одного з них, так би мовити із Другої ліги відразу у УПЛ — як це все нам назвати, щоб це було політично і юридично коректно? Що це взагалі було?

— В першу чергу, наскільки ми розуміємо, мова йде не стільки про якусь ротацію, а формальна сторона питання полягає у перейменуванні клубу, який був учасником УПЛ. Це був футбольний клуб Верес — він перейменувався у футбольний клуб Львів. Головне питання — проходження атестації та допуск до змагань цього футбольного клубу — все-таки, було не у нашій компетенції, а у компетенції комітету Федерації футболу України з питань атестації.

Комітет підтвердив видачу атестату цьому клубу і відповідно на підставі цього загальними зборами учасників УПЛ ФК Львів був підтверджений учасником змагань у цьому сезоні. При цьому, якраз на червневих загальних зборах, комітет з питань ліцензування Федерації футболу повідомив, що консультується з УЄФА. Тобто Федерація футболу, запитувала, наскільки з точки зору УЄФА усі критерії та правила витримані у такому перейменуванні.

ФК Львів був прийнятий до УПЛ на цей сезон, але прийнятий під умовою — якщо УЄФА визнає таке перейменування незаконним, то клуб буде змушений привести ситуацію у відповідність до регламентних норм. Іншими словами, "відмотати" все назад.

— Тобто він муситиме знову стати Вересом?

— Формально кажучи, так. Поки що ми ніякої відповіді від УЄФА чи комітету з атестації не отримували, тому виходимо з того, що Львів на сьогодні є учасником УПЛ.

"Скільки клубів буде в УПЛ сезону 2018/2019, маємо визначити до 31 березня"

— Звичайно напевно вам би хотілося, щоби було більше і більше клубів, які б могли реально претендувати на прем’єрліговий рівень і наразі йдуть розмови про повернення до колишнього числа учасників. Якщо ви, можливо, стежили за змаганнями Першої ліги, чи бачите ви там претендентів на УПЛ за спортивним, інфраструктурним, іншими показниками?

— Скажімо так, претенденти є завжди. Наскільки клуби, які отримують право на підвищення в класі за спортивним принципом, будуть відповідати іншим критеріям участі у УПЛ — над цим питанням треба, безумовно, працювати. Я вже казав, що за підбором учасників Перша ліга у цьому сезоні дуже іменита — СК Дніпро-1, Металіст-1925, Зірка, Волинь, Оболонь-Бровар. Є клуби, які не були раніше у УПЛ, але голосно заявляють про свої амбіції — Інгулець, Агробізнес, Колос, Рух, інші. Тобто, ми говоримо про те, що конкуренція за вихід в УПЛ є.

З іншого боку, певний інтерес до розширення також є, тому що ми хочемо, щоб УПЛ була представлена якомога ширше. І 16 команд цікавіше звучить, ніж 12. Але ми повинні забезпечити щоб команди, які підіймаються до нас у УПЛ, відповідали ряду критеріїв. В першу чергу, безумовно, це інфраструктурні критерії. Повинен бути нормальний стадіон, який відповідає вимогам УПЛ, вимогам Федерації футболу, щоб не повторилася ситуація із Полтавою. Щоби команда мала де грати комфортно і впевнено. Дивлячись на Першу лігу — в Дніпрі та Харкові, можливо, з цим проблем менше, ніж у інших командах. Саме тому ми зразу з початку сезону починаємо спільну роботу для того, щоби разом покращувати інфраструктуру, вирішувати проблеми, щоби в коротке літнє міжсезоння клуби спокійно готувались до змагань УПЛ, не переживаючи про фундаментальні речі, такі як стадіон.

Наступне питання — це фінансова стабільність. Тут ми багато в чому покладаємося на наших колег з комітету атестації — команди повинні пройти відповідні процедури і показати, що вони мають достатньо ресурсу для того, щоби стабільно брати участь у змаганнях УПЛ.

Третій критерій — він є не таким конкретним, але ми повинні загалом забезпечити, щоби спортивний рівень УПЛ не знизився. Тут нема якихось чітких показників, на які можна опертися, але хочеться, щоби футбол у УПЛ був футболом найвищого рівня.

І четвертий критерій — він, напевно, є чи не найголовнішим — це те, як можливе розширення УПЛ до 16 команд вплине на комерційну привабливість УПЛ. Справа в тому, що в наступному сезоні вперше УПЛ буде реалізовувати так званий пул комерційних прав. І ми повинні зрозуміти, а що для УПЛ та її клубів краще: умовно, продавати змагання з 12 чи з 16 команд. Змагання з 32 ігрових тижнів — 192 матчі, чи змагання з 30 ігрових тижнів — 240 матчів. Є різниця, на скільки команд ці гроші ділити: на 12 чи 16.

Є критерій цілком конкретний — в одному форматі матч Динамо — Шахтар чотири рази на рік, в іншому форматі лише два рази на рік в чемпіонаті і це далеко не таке однозначне питання як може здатись.

Тобто, це речі, про які ми повинні разом думати з нашими партнерами, як буде краще. Важлива річ, про яку сьогодні говорять менше — це що буде не в наступному сезоні, а через один. Нехай ми знайдемо п’ять команд, які готові будуть піднятися у УПЛ за усіма цими критеріями. А через рік ще дві такі команди буде? Які будуть мати стадіони та все інше. От це ті речі, над якими ми думаємо. У нас є поки що трохи часу для того, щоб це рішення прийняти. Працюємо.

— Насправді ситуація абсурдна абсолютно. Сезон розпочався, а ми не знаємо скільки команд виходять із Першої ліги, скільки вилітає у вас. Яким чином відбудеться релігація, чи заплановано це переведення з наступного року чи воно не заплановане. В кінці кінців, я чую дуже багато про комерційні переваги, розширення регіонів. Все це передбачає, звичайно, вихід клубів великих обласних центрів. А раптом Дніпро-1 або Металіст 1925 займуть місця дуже далеко від лідерів, а серед тих, хто вийде в УПЛ, буде, умовно, райцентр із півторатисячним стадіоном радянського зразка. Чи тоді у вас буде бажання до відкочуватися до 16 команд чи влітку прямо і відмовитесь?

— Питання про розширення УПЛ буде прийнято не влітку. Воно буде прийнято значно раніше. У регламенті встановлений дедлайн — це 31 березня. Насправді, нам це потрібно буде зробити значно раніше. На цей сезон готуються зміни у порядок атестації для того, щоб почати і завершити процедуру атестації для клубів Першої ліги раніше. Ми хочемо не пізніше початку весняної частини сезону — а в ідеалі до кінця 2018 року — мати якщо не рішення, то чітке розуміння, скільки команд у наступному сезоні буде в УПЛ і відповідно як буде відбуватись обмін між УПЛ та Першою лігою.

Ситуація не ідеальна, але до неї готові всі учасники процесу. Ми розуміємо, що, в першу чергу, мова йде про, власне, комерційну складову, враховуючи, що сезон 19/20 — це сезон початку комерційних продажів УПЛ як цілісного продукту. Це важливий фактор, який не треба применшувати. Якщо ж будуть претендувати на вихід до УПЛ команди з неготовою інфраструктурою, то зрозуміло, такого рішення прийнято не буде. Але будь-які роздуми зараз — вони є суто абстрактними. Прийде час — буде рішення.

Читайте также: Встречают по одежке: в какой форме играют клубы УПЛ?

Оцените
Поделитесь
Источник:

Оставили комментарии на форуме: loading


Оставить комментарий на форуме