Екс-гендиректор "Карпат" Юрій Дячук-Ставицький в ефірі програми "Великий футбол" на каналі "Футбол 1" розказав про своє насичене футбольне життя, яке нерозривно пов’язане з "Карпатами".
На заслуженому відпочинку Юрій Дячук-Ставицький так само активно стежить за футбольним життям, приймає гостей і розповідає цікаві історії зі своєї насиченої кар’єри. У львівських "Карпатах" він ніколи грав, зате відпрацював тут майже півжиття. Саме з його благословення створювались дитяча школа та академія.
— Я у "Карпатах" працював 42 роки з перервами. Чесно кажучи, якщо б я був поганим менеджером, тренером і фахівцем, то мене б 7 чи 8 разів у "Карпати" не вертали. Я йшов, а мене знову запрошували назад.
Ті, хто пережив футбольні 90-ті, добре пам’ятають нерозривний футбольний дует Мирона Маркевича та його асистента Юрія Дячука-Ставицького. Цей тандем провів 10 найуспішніших років.
— Ми біля 12 років з Мироном були разом. Працювали і в Луцьку, і в Запоріжжі, і в Махачкалі. У "Карпати" декілька раз приходили-уходили. Маркевич був людиною замкнутою. У нас була зв’язка: він мало говорив, а я — багато. Він менше говорив, а більше думав. Завжди шукав щось нове в тактичних варіантах, любив технічний футбол. Було цікаво з ним працювати.
Розійшлись ми, бо він раз пішов з "Карпат", а мені сказав лишатись. Маркевич пішов відпочивати, десь біля року не працював, а я став головним тренером "Карпат".
Читайте также: "Спортивка": Зайцева заменит Друди
За два роки біла керма Дячук-Ставицький зміг повернути львів’ян до футбольної еліти та водночас наробити галасу в Кубку України. На своєму шляху "Карпати" здолали опір "Чорноморця", "Ворскли" і "Шахтаря". Зупинити їх у півфіналі спромоглося лише київське "Динамо".
— Ми тоді не купували футболістів, вони приходили безкоштовно. Працювали зовсім по-іншому. Я навіть ходив у клуби і до другої ночі сидів там, щоб забрати своїх футболістів, бо знав, що вони прийдуть. Я ходив по квартирах, дивився, що вони роблять вечорами.
Та найбільше Дячук-Ставицький запам’ятався сучасним уболівальникам як гендиректор.
— Раз 5 виконував обов’язки головного тренера, коли команда була у критичній ситуації. А взагалі у "Карпатах" я працював на 10 посадах. І головним тренером, і тренером, і начальником команди, і віце-президентом, і спортивним директором, і генеральним директором.
У жовтні він подав заяву на звільнення. Тепер уже колишній гендиректор львівського клубу зізнається, що то була його власна ініціатива.
— Колись треба закінчувати, мені вже 71 рік. Казати, що мене вигнали — ніхто не повірить. Бо я стільки років пропрацював, що це було б нелогічно і непорядно. Я чотири рази звертався з тим, що хочу піти на відпочинок. В один прекрасний момент Димінський сказав, що я можу йти, як так хочу.
Однак не поспішайте прощатись з Юрієм Михайловичем: він має цілком серйозний намір повернутися до "Карпат".
— Чесно вам скажу, я ще можу повернутися працювати, але не генеральним директором. Я можу працювати над дитячим футболом або іншими справами. Але генеральний директор — це дуже велике навантаження. То і фінанси, і команди, і школи, і база. Все може бути, відпочину місяць-два і подивимось.
Влітку "Карпати" несподівано обрали іспанський вектор. Фактично друга людина у клубі — гендиректор — втратила контроль над комплектуванням команди. До керівництва приєдналось тріо: Друді, Смолярчук і Наварро.
— Я не брав у цьому участь, тому що казав, що футболістів треба підбирати під кожне амплуа і так далі. Проте цим питанням займались Друді і Смолярчук. Я не ліз туди, але допомагав чим міг. Я створив їм умови: збори, машини, квартири, харчування. Клуб усе фінансував і у них були прекрасні умови.
Про футбол Юрій Михайлович може говорити годинами. Особливо, про брак кваліфікованих коучів. Їх потрібно плекати, довіряти їм. Дячук-Ставицький переконаний, що найменший син Михайло, який з літа працює у тренерському штабі "Карпат", це майбутнє львівського клубу. Спершу, той допомагав іспанцю Наварро, тепер українцеві Зайцеву.
— Мене запросив Петро Петрович і сказав, що іспанці хочуть взяти мого сина. Чесно кажучи, мій син не хотів іти з дубля, боявся. Чому взяли Мішу? Мені сказали, що він наймолодший тренер у "Карпатах", що він грав у футбол, має дві освіти, знає іноземні мови та має тренерські ліцензії.
Я хотів би дожити до того, коли Михайло Дячук-Ставицький буде тренувати "Карпати", або якусь серйозну команду. Це моя мрія.