Бонус 10 000 грн Альберто Еспаріс – іспанський селекціонер, методист, аналітик, який дуже багато уваги приділяє сучасним технологіям. В Іспанії він працював з такими командами як "Ов’єдо", "Тенеріфе", "Сельта" та "Валенсія". Останній час співпрацював із агентами, агенціями, академіями і т.д. На рівні Іспанії це не топ-спеціаліст, але доволі відома та успішна людина у футболі.
Буквально тиждень тому "Карпати" оголосили про підписання контракту з іспанським фахівцем Еспарісом, який очолив селекційну службу клубу. На жаль, ця інформація не здобула особливого розголосу в українських спортивних медіа. Провідні ресурси обмежилися лише сухими повідомленнями про підписання контракту, хоча запрошення Еспаріса до "Карпат" може стати ключовим у розвитку та майбутньому львівського клубу.
Методист
"Карпати" мають власну школу, мають молодіжні команди, мають представництво на рівні найсильніших команд у чемпіонаті України. Але спільного (окрім форми) у цих команд не має. Кожен живе своїм життям та своїми цілями. Багато писати не потрібно, варто тільки сказати, що спочатку придбали Кортеджано та взяли в оренду Османа на позицію лівого захисника, а вже потім виявили, що у системі команди є власний молодий гравець Лебеденко на ту ж позицію. Потрібна філософія, яка об’єднає всі команди у одне ціле, тобто, всі команди починаючи від наймолодших повинні грати за одною схемою. Приблизно так, як це відбувається у "Аяксі" із схемою гри 4-3-3 для всіх команд.
Потрібно визначитися в яких футбол буде грати команда, щоб це не залежало від тренера. Бо виходить так, що із приходом нового тренера все кардинально міняється. Так, Дулуб будував свій футбол тактично гнучкий, де дуже багато приділялося уваги сильним та слабким сторонам суперника. Наварро намагався домінувати на футбольному полі, тримати м’яч та атакувати. А Зайцев зараз грає через насичену оборону та швидкий вихід в атаку, де ключову роль відграє індивідуальна майстерність гравців. Виходить, що за півтора роки "Карпати" пережили три вектори бачення футболу та три кадрових підходи. В такій ситуації дуже важко розраховувати на успіх. Кожен тренер будує гру під своє бачення, підбирає гравців. Повинна бути єдина філософія розвитку та гри "Карпат" незалежно від того, яку у тренера прізвище.
Яким має бути цей футбол? Напевно, що в першу чергу варто відштовхуватися від тих реалії, які зараз є, традицій та цілей клубу. За останні роки найбільш успішними були часи, коли команду тренував Ігор Йовічевіч (за ери Кононова у клубу були абсолютно інші фінансові можливості). В той час був хоч якийсь результат, гра, прогрес футболістів та довіра до молоді. Саме на побудові якісної гри та залученні більшої кількості власних вихованців та якісних гравців із інших клубів має зосередитися Еспаріс у Львові.
Не менш важлива робота із молоддю. В один час у першій команді з’явилися Чачуа, Кльоц, Підківка, Лобай, Кравець, Швед, Костевич. А потім це все припинилося так само раптово, як і розпочавшись. Причини? Таланти не перевелися, просто такої довіри та роботи, яка була при Севідові та Йовічевічі із молодими гравцями не мав більше жоден тренер. Молоді гравці – це не ті футболісти, що із перших матчів показують все на що здатні (принаймні так в Україні), а потребують індивідуального підходу, роботи та довіри. Думаю, що досвід Еспаріса тут теж повинен пригодитися.
Селекціонер
Цього літа до "Карпат" прийшла велика кількість гравців. Більшість із них по мірках сучасного українського футболу були доволі бойовими одиницями. Але майже ні в кого не вийшло. Чому? Я думаю, що в першу чергу брали гравців, а вже потім думали, як їх використовувати. Наприклад, Рібас є доволі кваліфікованим форвардом. Це зараз він доводить в Аргентині. Але у Львові він опинився відрізаний від передач, а це гравець штрафного та навіть воротарського майданчика. Чи Тіссоне, який може якісно вести гру, але для цього потрібно, щоб партнери відривалися, бігли, щоб було кому ці передачі віддавати, а не "впиратися" у суперника чи віддавати назад. Таких прикладів насправді дуже багато.
Сучасні успішні команди – це команди, які проводять селекцію не тільки сильних футболістів, але і гравців, які підходять під модель гри команди. Тобто, де сильні сторони футболіста будуть максимально використовуватися на користь команди.
Те саме має відбуватися і в академії "Карпат". Свого часу, коли в Україні тренери з Нідерландів працювали тільки у академії "Шахтаря" , вони проводили відбір до юнацьких команд , де головними футбольними чеснотами для молодих футболістів були швидкість та техніка. Таку ж команду бажали бачити у майбутньому. У тій команді "Шахтаря", що дійшла до фіналу Юнацької Ліги чемпіонів ці риси були якраз домінуючими для майже всіх гравців. Так і в академію "Карпат" потрібно брати не просто талановитих молодих гравців, а футболістів із конкретними чеснотами. Мені здається, це мають бути техніка, швидкість та характер, якими у кращі часи завжди славилися "Карпати".
У мене особисто дуже великі сподівання на Еспаріса у "Карпатах". Я дуже сподіваюся, що він зможе розібратися, що до чого. Потрібного досвіду та навиків у нього вистачає.
Міняються тренери, міняються гравці, а справи " Карпат" не міняються в кращу сторону. Це означає, що тут проблема не у футболістах, чи тренерах, а всередині клубу. Потрібно віддати належне керівникам "Карпат", які зрозуміли, що потрібно міняти щось всередині. Альберто Еспаріс – це шанс для "Карпат" на позитивні зміни.
Сергій Тищенко, спеціально для FootBoom
