Ігор Дедишин: "Шахтар" винен нам мільйон гривень, ФФУ – 75 тисяч франків"

Ігор Дедишин: "Шахтар" винен нам мільйон гривень, ФФУ – 75 тисяч франків"

147
25ноября14:00Мариуполь2.40Х3.20Ворскла Полтава3.1125ноября15:30Тосно2.37Х3.13Арсенал Тула3.6224ноября16:30Амкар Пермь2.40Х2.90Динамо Москва3.9024ноября21:30Гент Гент1.31Х5.90Мускрон11.5025ноября14:00Айнтрахт Брауншвейг2.49Х3.38Нюрнберг3.0724ноября19:30Унион1.63Х4.10Дармштадт6.0024ноября19:30Зандхаузен2.40Х3.30Хайденхайм3.3025ноября14:00Хольштайн2.33Х3.52Ингольштадт3.2425ноября14:00Ян Регенсбург2.59Х3.40Дуйсбург2.9124ноября21:00Аяччо2.86Х3.14Реймс2.8224ноября21:00Осер2.61Х3.00Нанси3.2624ноября21:00Брест2.26Х3.40Сошо3.4824ноября21:00Ним1.41Х5.20Бург-ан-Бресс8.3024ноября21:00Ньор2.12Х3.38Шатору3.9224ноября21:00Орлеан2.84Х3.26Клермон Фут2.7524ноября21:00Тур2.58Х3.20Газелек (Аяччо)3.1024ноября21:00Валансьен4.78Х3.62Лорьян1.8625ноября14:30Барнсли2.72Х3.50Лидс2.7524ноября22:00Вест Хэм (Лондон)2.82Х3.40Лестер2.7524ноября21:45Сент-Этьен2.00Х3.54Страсбур4.2624ноября22:30Белененсеш2.30Х3.22Шавиш3.6024ноября21:00АЗ Алкмаар1.51Х4.94Твенте Энсхеде6.3525ноября13:00Гёзтепе2.50Х3.66Акхисар Беледиеспор2.8625ноября15:30Йени Малатьяспор5.55Х4.44Бешикташ Стамбул1.6224ноября19:00Османлиспор1.71Х4.04Генчлербирлиги5.3024ноября22:00Сельта Виго1.97Х3.44Леганес4.6625ноября14:00Алавес2.68Х3.10Эйбар3.1524ноября21:30Ганновер2.42Х3.44Штутгарт3.2425ноября16:00Болонья2.76Х3.40Сампдория Генуя2.8124ноября22:00Тенерифе2.33Х3.28Райо Вальекано Мадрид3.4625ноября16:00Асколи3.78Х3.36Кремонезе2.1724ноября21:30Эмполи2.25Х3.38Фрозиноне3.5424ноября22:00Банфилд2.70Х3.22Дефенса и Хустисия2.9225ноября00:15Чакарита Хуниорс3.14Х3.02Уракан2.6825ноября02:30Колон2.11Х3.24Тигре4.1624ноября00:15Велес Сарсфилд2.17Х3.28Годой Крус3.9024ноября10:50Мельбурн Сити1.50Х4.70Перт Глори7.0025ноября08:35Веллингтон Феникс1.96Х4.10Сентрал Кост Маринерс3.7225ноября10:50Сидней1.59Х4.44Брисбен Роар5.95
Після зустрічі засновників Прем’єр-ліги, що відбулася в четвер у Києві, генеральний директор «Карпат» Ігор Дедишин розповів про ключові моменти цієї події та поділився думками щодо теперішньої ситуації в клубі.
«ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ПРАВОСУДДЯ ЗАГРОЖУЄ НАШОМУ ФУТБОЛУ ЗНИКНЕННЯМ»
– Нещодавно керівники ФФУ заявляли про те, що з атестацією в «Карпат» можуть бути проблеми. Згодом заявили про позитивну динаміку розв’язання боргової ситуації. Про що йдеться?
– Поточних заборгованостей у нас нема і не буде, але було два рішення арбітражного суду в Лозані по справах Сергія Кузнецова і Павла Кучерова. Ще є чотири рішення палати вирішення спорів ФФУ по Крістобалю, Мартіну Богатінову, Ігорю Ощипку та Івану Мілошевічу. Є ще ряд спорів в провадженні на різних стадіях (в тому числі – справа Федецького у CAS, де судячи з існуючої тенденції, наші шанси також виглядають примарними). У цілому ці рішення ми вважаємо необґрунтованими, але рішення лозанського суду ми виконали і все заплатили. До речі, не скажу, що ми в захопленні від аргументації, наведеної в рішеннях CAS, скоріше – навпаки, але не в їх аргументах чи їх здатності до сприйняття справи: важко переконати арбітра про те, що «чорне» то таки «чорне», якщо національний орган футбольного правосуддя сказав, що то «біле». Тому, по рішеннях палати вирішення спорів ФФУ у нас є багато питань. Наразі ми домовилися проводити консультації, щоб не створювати вибухонебезпечної ситуації. Ці рішення, те, як вони трактують наші документи, контракти, самі по собі створили небезпечну ситуацію, в тому числі і не лише для нашого клубу. Зазначу, що це питання принципове, і ми його так не залишимо. Взагалі, діяльність органів нашого футбольного правосуддя з таким яскраво вираженим профспілковим підходом фактично загрожує українському футболу зникненням. І повірте, це не голосліна заява. Хочу, щоб усі зрозуміли: ані клуби, ані власники клубів – не дійні корови, їх не потрібно доїти. На зборах засновників Ігор Коломойський піднімав це питання. Він говорив про корупцію в цих органах і про те, що відбувається прийняття рішень кулуарно, за домовленостями, і, йомвірно, за гроші. Таку систему необхідно змінювати. Власник «Дніпра» запропонував ліквідувати інститут агентів і змінити систему правосуддя. Ми таке рішення повністю підтримуємо.
– Чи можуть «Карпати» надати фінансові гарантії, про які активно говорили на зібранні власників клубів?
– Відповідно до нашої принципової позиції, така вимога є абсурдною. Ми не маємо наміру надавати гарантій у тій формі, в якій це пропонує зробити Віталій Данілов. Мені здається, що він сам не розуміє, про що йдеться. Данілов мав на увазі банківські гарантії. Коли я двічі намагався з’ясувати, що в їхньому розумінні банківські гарантії, ніхто так і не дав мені відповіді. Якщо звернутися до визначення, що таке банківська гарантія, то виходить, що це дуже серйозний документ. Саме отримання її коштує доволі дорого і я сумніваюся, що більшість клубів здатна отримати її згідно з усіма нормами і вимогами. Пропонували надати гарантії у вигляді 10 чи 5 мільйонів. Нестор Шуфрич сказав, що в «Говерли» бюджет 7 мільйонів. А хтось інший сказав, що бюджет 4 мільйони. Як це можна вимагати? Гарантія є, коли клуб проходить ліцензування ФФУ згідно зі всіма вимогами. Гарантії дають компанії-засновники, власники клубів. Є бюджет, який приймається на загальних зборах. Там визначається сума дефіциту бюджету і підписують спеціальну декларацію, де гарантують безперешкодне виконання бюджету.
– Чи братимуть «Карпати» участь в новому сезоні Прем’єр-ліги? Які можуть виникнути перешкоди?
– Ми задекларували свою згоду, не відмовлялися від участі в Прем’єр-лізі. Наразі в новому чемпіонаті готові взяти участь 15 клубів. За інформацією голови атестаційного комітету ФФУ Ігоря Гатауліна, видано атестати 17-ьом клубам: 14-ьом з Прем’єр-ліги і трьом з першої ліги: «Олімпіку», «Олександрії» та алчевській «Сталі». Двоє останніх команд відмовилися від виходу до Прем’єр-ліги, тому була пропозиція залучити ще одну команду із першої ліги, аби був повноцінний чемпіонат. Цією командою може стати кіровоградська «Зірка». Вона отримала запрошення і має таке бажання.
– На засіданні був власник «Севастополя»...
– Вадим Новинський продемонстрував бажання і волю продовжувати виступи в українському чемпіонаті. Це хороше і правильне рішення, це принципова позиція. Він хоче, щоб клуб грав під назвою «Севастополь» у Криму, але якщо це не вдасться зробити, то команда може виступати в Херсоні чи Кривому Розі. Є побоювання, що влада міста може заборонити використовувати звичну назву, але я переконаний, що це неможливо зробити.
– У новорічному інтерв’ю Петро Димінський заявив, що один з інвесторів клубу не виконує своїх зобов’язань. Чи щось змінилося з того часу? Наскільки ця ситуація впливає на теперішні процеси?
– Можу підтвердити, що нічого не змінилося і один з інвесторів й надалі не виконує своїх зобов’язань перед клубом. Про критичну ситуацію наразі говорити не приходиться, бо завдяки іншому інвестору, ми маємо змогу закрити фінансову частину. Тільки завдяки його добрій волі клуб залишається на плаву. Що буде далі – час покаже. Петро Петрович тримає своє слово. Подальші справи визначатимуться на загальних зборах засновників, що заплановані на 23 червня.
– Наскільки події в державі вплинули на фінансові процеси в клубі? Яка зараз фінансова ситуація в «Карпатах»?
– Стабільна, нормальна. Ситуація, звичайно, вплинула. Відбувся стрибок цін на енергоносії, на продукти харчування, на паливно-мастильні товари. Ми залежні від того, що відбувається на ринку товарів і послуг. Особливих боргів по життєдіяльності клубу нема, але купівельна спроможність зменшилася, зокрема, і в наших уболівальників. Це показали і відвідуваність матчів навесні. Нам вдарило по кишені те, що матч проти «Металіста» пройшов за порожніх трибун. Цей поєдинок викликав серйозний ажіотаж, міг принести нам немалі кошти.
– Чи піднімуться ціни на квитки та атрибутику?
– На продукцію, що залежить від валютних коливань, ціни збільшаться. Будемо робити все для того, щоб вони збільшилися несуттєво, ми розуміємо, яка зараз ситуація і яка купівельна спроможність у наших уболівальників. Про квитки ще думаємо. Наразі нема однозначного рішення про те, чи варто піднімати ціну на них. Ми зробимо все для того, аби не відштовхнути наших уболівальників.
– Як представник «Карпат», ви запропонували переводити до нижчої ліги команди, що відмовлятимуться за спортивним принципом переходити з першої ліги до вищої. Чим була продиктована така ініціатива і хто з числа учасників зустрічі її підтримав?
– Я вніс таку пропозицію через те, що вже другий рік поспіль клуби здобули право вийти до Прем’єр-ліги через спортивний принцип, але цього не робили. Тому розуміючи, що Прем’єр-ліга – це вітрина українського футболу, ми не можемо поставити під удар змагання номер один і залежати від того, чи хтось виявить бажання підвищитися у класі. Я ратував за стабільність. А такі прецеденти вже були, зокрема в Польщі. Колеги цю пропозицію не сприйняли і не заслухали до кінця моїх аргументів.
– Чому для вас було принципово, аби зустріч власників відбувалась у відкритому режимі, за присутності представників ЗМІ? Адже раніше формат подібних зборів такої відкритості не передбачав.
– Якщо ми говоримо про основоположні речі, то футбол – це гра для людей. Всі процеси в футболі повинні бути прозорими і відкритими, аби надати уболівальникам максимум інформації. Клуби зможуть здобути прихильність, наростити кількість активних фанатів, які цікавляться і відвідують матчі команди. Але все це можливе, коли всі процеси є прозорими. Саме тому я пропонував, щоб ЗМІ взяли участь в наших зборах. Існує стереотип про те, що футбол перебуває в тіні, в кулуарах і в кабінетах. Спікери були проти присутності преси, але більшість клубів проголосувала «за». Мабуть, їм не зручно було відмовляти журналістам. Я в цьому нічого поганого не бачу. Більше того, пропоную проводити прямі трансляції загальних зборів виконкому ФФУ чи центральної ради ПФЛ. В уболівальників та журналістів є інформаційний голод на події, що відбуваються у закритому режимі. Таким чином вони зможуть зрозуміти рішення, що приймаються футбольними чиновниками, почути дискусії, позиції сторін, їхні аргументи. В подальшому наша позиція щодо цього питання не зміниться, все, що було на рівні кулуарів, повинно стати надбанням громади.
– Про що ще спілкувалися між собою засновники клубів і до чого домовилися?
– Були внесені зміни до регламенту щодо кількості власних вихованців у заявковому списку «А». Схема ідентична до системи УЄФА: з 25-и гравців у заявці, восьмеро мають бути українцями, із них лише чотири клубними вихованцями. Я був проти цього, але ніхто мене не підтримав. Я розумію позиції грандів, які роблять ставку на легіонерів, але інші клуби... Тобто у новому сезоні нічого не зміниться – на полі й надалі зможуть перебувати семеро легіонерів. Але ще раз наголошу: наша позиція залишилася незмінною. Якщо ми хочемо, аби українські футболісти прогресували, потрібно створити для них більш сприятливий клімат і давати шанс. Якщо ми хочемо, щоб національна збірна не тільки потрапляла на світові та європейські форуми, а й досягала там серйозних результатів, потрібно поступово збільшувати кількість українців на полі в матчах національного чемпіонату, а також футболістів, вихованих у структурі клубу. Не кажу відмовлятися від легіонерів, а лише збалансувати ситуацію: збільшити кількість якісних легіонерів і лише тоді ми зможемо підвищити якість українських футболістів. Як цього досягти? Є багато сспособів. В Англії, наприклад, можуть грати лише стабільні збірники своїх країн. В Голландії – при середній зарплаті місцевих футболістів 30-60 тисяч євро, легіонеру клуб зобов’язаний виплачувати мінімум 506 тисяч євро на рік. Тому керівництво клубів дуже уважно думає, коли підписує контракт з іноземцем. Гадаю, у нас також можна знайти оптимальну формулу. Але в одному я переконаний: нам потрібно скорочувати кількість легіонерів, які можуть одночасно перебувати на полі, і збільшувати кількість вихованців клубів у заявці на сезон по списку «А».
«ВИТРАТИ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРЕМ’ЄР-ЛІГИ Є НЕВИПРАВДАНИМИ»
– Одним з пунктів нещодавніх гострих переговорів «Карпат» та Прем’єр-ліги була вимога клубу провести аудит діяльності Прем’єр-ліги. Робота почалася. Що очікують «Карпати» від результатів?
– Лише одного: отримати докладну і достовірну інформацію про те, куди дівалися кошти клубів, зокрема, і наші, на що вони витрачалися і наскільки обґрунтованими були ці витрати.
– Чи не змінилася позиція «Карпат» щодо ліквідації Прем’єр-ліги як структури, що не виконує свої функції?
– Позиція не змінилася. Зараз Прем’єр-ліга перетворилася на комітет проведення змагань ФФУ. Прем’єр-ліга свідомо і добровільно позбавила себе повноважень. Ми вважаємо витрати на її діяльність невиправданими. Тому пропонуємо ліквідувати її, бо в такому вигляді, функціонування цієї структури є недоцільним. Деяких працівників можна перевести в комітет ФФУ. Або слід створити нову структуру із серйозними функціями та повноваженнями.
– Яку оцінку ви можете дати пану Данілову, як президенту Прем’єр-ліги? Як можна оцінити його роботу?
– Оцінка роботи Данілова, це оцінка результатів діяльності Прем’єр-ліги. Її зробимо тоді, коли буде проведений аудит. І тільки після цього ми зробимо детальний аналіз втрат і здобутків. Це питання не піднімалося на зустрічі власників клубів. Прем’єр-ліга намагалася зробити так, щоб клуби проголосували за затвердження фінансового звіту і бюджету на новий сезон, а також визначили дату виборів наступного президента. «Карпати» категорично виступили проти і запропонували, що ці питання мають бути вирішені після аудиту. Всі клуби цю ініціативу підтримати. Зараз проводиться аудит Прем’єр-ліги та ФФУ. Віталій Данілов продемонстрував лист від KPMG – структури наданої УЄФА, яка займається аудитом.
– На вашу думку, маніпуляції керівників Прем’єр-ліги з регламентом змагань (справа Дішленковіча, призначення дати і часу матчів без відома команди-господаря, зокрема, в поєдинку «Карпати» – «Шахтар» тощо) це бажання догодити окремим клубам чи халатне ставлення до своїх обов’язків?
– І одне, і друге. Першого більше. Саме догодити... Частково, це питання розглядалося на зібранні. Олександр Денисов запропонував встановити фіксовані години для проведення матчів, щоб не було маніпуляцій. Також було ухвалене рішення про ймовірне проведення матчів основного та молодіжного складу в один день. Таке право отримує будь-який клуб, що висловив таке бажання, і рішення приймається автоматично. Різниця між матчами повинна скласти щонайменше три години.
– У Європі практика з п’ятьма арбітрами непопулярна. Рекомендації УЄФА не є вимогами. Однак Україна активно включилася в цей процес і збільшуючи кількість суддів, збільшила статтю видатків. Але чи отримали клуби доходи, не так фінансові, як моральні, бодай в сатисфакції від якіснішого суддівства?
– Позиція «Карпат» полягає не в ліквідації додаткових асистентів, а втому, щоб клуби не несли додаткових витрат на арбітраж. Колліна сказав, що це проект чи експеримент ФІФА. Тож нехай ця організація його й фінансує. Взагалі, перед засіданням, клубам намагалися запропонувати ще й резервного асистента. Але клуби вирішили відправити це питання на виконком ФФУ, щоб там було проголосували за їхню ліквідацію. Від п’яти арбітрів одні видатки, ефекту нема. Цю пропозицію підтримали всі клуби. Окрім цього, «Карпати» запропонували внести зміни до регламенту і звільнити клуби-господарі від обов’язків зустрічати арбітрів і займатися їхнім проживанням. Нехай цим займається місцева федерація. Це рішення клуби підтримали і також делегували на виконком.
«ШАХТАР» МАЄ ЧІТКЕ ТАВРО «ЗЛОДІЯ ТАЛАНТІВ»
– Клубу закидають невиконання фінансових зобов’язань. Але чи є рішення по викраденні «Шахтарем» Тараса Качараби? Чи заплатили донеччани гроші за нього? Як триває розрахунок за перехід Юрія Габовди до «Кривбаса» і «Таврії»?
– В нашій державі існує вибіркове правосуддя. Так само і в футболі. Ставлення до клубів далеко не однакове. «Кривбас», який за Габовду не розрахувався, двічі чи тричі отримував ліцензію і був допущений до чемпіонату. Те саме стосується і «Таврії», яка дала гарантійного листа, що розплатиться із нами за «Кривбас». Але цього так і не трапилося, а кримчани й надалі отримували атестати. Щодо Качараби, то у випадку, якщо це питання найближчим не вирішиться, ми подаватимемо скаргу в ФІФА. Спробую пролити світло на цю ситуацію. Коли Качарабі виповнилося 15 років, ми отримали право підписати з ним професійний контракт, що й зробили. Але через рік ФФУ прийняла зміни до регламенту, в яких йшлося, що футболісти-професіонали не мають права виступати в ДЮФЛ. В такий спосіб гравців позбавляли можливості два роки отримувати ігрову практику. Професійні контракти ми підписували зі збірниками різних вікових груп. Тому опинилися перед вибором – або позбавити дитину футболу, але залишити її на контракті, або розірвати з нею професійний контракт і дати їй ігрову практику. У першому випадку ми практично втрачали гравця для українського футболу, про який прогрес можна говорити, коли хлопець не грає? Ми звернулися до ФФУ, на що нам запропонували розірвати професійний контракт і підписати договір про спортивну підготовку, гарантувавши, що він прирівнюється до професійного контракту. Така угода дає право грати в ДЮФЛ. Але як тільки ми розірвали контракт, за підписання якого батьки Тараса отримали від нас гроші, ми дізналися про те, що він підписав професійний контракт з «Шахтарем».
– Схоже, схема ФФУ була спрямована на те, щоб клуби не могли втримати своїх кращих вихованців, натомість їх безперешкодно змогли переманити гранди...
– Наскільки мені відомо, «Шахтар» заплатив батькам Качараби 50 тисяч доларів. В українському футболі «Шахтар» має чітке тавро «злодія талантів». Рішення КДК у справі Качараби прийнято ще в квітні 2012 року. Попередній склад КДК, до речі, розібрався у ситуації і прийняв абсолютно правильне рішення у цьому спорі, а саме – що «Шахтар» таки спонукав Качарабу незаконно розірвати контракт з «Карпатами», і має у зв’язку з цим нести відповідальність. Ми зверталися і до новоствореної Палати з вирішення спорів ФФУ і до теперішнього КДК ФФУ з вимогами або розв’язати спір щодо визначення розміру компенсації («Шахтар» не згідний з розрахунком суми боргу), або спонукати в регламентний спосіб «Шахтар» до виконання і так усім зрозумілого рішення КДК. Фактично органи футбольного правосуддя класично нас «футболили» півтора року. Лише нещодавно ФК «Шахтар» заплатив 80 тисяч гривень (наголошую, розрахована відповідно до укладених документів сума, в тому числі з штрафними санкціями, має скласти майже один мільйон гривень), а Палата з вирішення спорів таки порушила провадження. Чому ФФУ не захищає наші інтереси? – це ж не має бути риторичним запитанням? А ще в мене є запитання до керівництва ФФУ: як ми можемо виграти спір в «Шахтаря», якщо членом Палати вирішення спорів Федерації є діючий штатний працівник донецького клубу – начальник юридичної служби ФК «Шахтар» Андрій Харитончук?
– 30 квітня арбітражний суд в Лозані виніс рішення про договірний матч із «Металістом». ФФУ повинно компенсувати «Карпатам» 75 тисяч швейцарських франків. Чи отримали «Карпати» кошти від Федерації?
– Не отримали. Федерація не поспішає виконувати свої зобов’язання. З такими подвійними стандартами ми стикаємося постійно.
Оцените
Поделитесь
Оставили комментарии на форуме:1
  • Никакой разницы между Дедышиным и Стеценко. Как говорится - что то ...., что это. Везде все враги. Лишь бы все на халяву и как можно больше денег со всех содрать.... Не зря эту сладкую парочку (команды) все ненавидят из-за нытья. Чуть что нашконичали - сразу в кусты. Больше их гадостей в украинском футболе никто не делал, даже Суркис.

    0+ 0- 0
    +-
    ALEX12
  • Оставить комментарий на форуме Обновить

    Букмекер месяца
    Рейтинг Букмекеров