У міжнародному аеропорту Львова імені Данила Галицького було людно. Приїхав автобус з командою, котилися візки із необхідним реманентом, зеленіли пухкі валізи із карпатівськими гербами. Провести футболістів на зимові збори прийшли не лише друзі та родичі, але й уболівальники з журналістами. За час відпустки у «Карпатах» відбулося багато змін: хтось пішов, хтось прийшов, тож не дивно, що інтерес до команди тримався на високому рівні.
Засніжене летовище біліло за величезними вікнами до того часу, як його розбавив червоними барвами літак турецьких авіаліній. Попри туман та густі хмари, він плавно загальмував на злітній смузі і спокійно докотився до спеціальних коридорів. Невдовзі карпатівців запросили на борт. Кілька хвилин і темно-сірі хмари залишилися внизу – літак маневрував у блакитному просторі. Завдяки майстерності пілотів, дві години у повітрі пасажири провели в повному комфорті, не було навіть звичної «трясовиці».
Стамбул – одне з найбільших міст світу, тут проживає близько 20 мільйонів мешканців. Ледь не півгодини «боїнг» спускався над черепичними дахами, гострими мінаретами та яскравими хмарочосами. За м’яку посадку пілоти отримали заслужену порцію оплесків. Тутешній аеропорт, знову ж таки, як і саме місто, величезний. Літаки злітають та приземляються що дві хвилини, а в довжелезних коридорах терміналів можна зустріти мешканців будь-якої країни. Карпатівці вклинилися у пістряву чергу до кількох індусів, корейців, а також засмаглого чоловіка, біля якого крутилося двійко непосидючих дітей та жінка в чорному, з вузьким, наче в середньовічних лицарів, прорізом для очей. Цікаво, як вона пройде паспортний контроль?..
Читайте также: Олег Дулуб: "Надеюсь, мы найдем адекватную замену Костевичу"
Зважаючи на нещодавні атентати, кровопролитні теракти та спробу державного перевороту, територію аеропорту посилено охороняють. Біля усіх входів та виходів чатують військові у масках, озброєні за всіма канонами голлівудських бойовиків. Люди поспішають до входів, щоб максимально швидко залишити потенційно-небезпечні ділянки.
На рейс до Антальї чекати довелося не довго. Практично на автоматі карпатівці (аеропорт Стамбула вони знають не гірше ніж власну базу в Брюховичах) перейшли з міжнародного терміналу до внутрішнього і розташувалися на столиках біля входу на посадку. Невдовзі оголосили і її, а вже за півтори години «леви» так само м’яко приземлилися до курортного міста, що взимку приймає сотні команд, при чому не лише футбольних. Сюди летять лучники, каратисти, велогонщики, шахісти. Приємний клімат, свіже морське повітря, величезна кількість готелів, а також необхідна інфраструктура роблять Анталью істинним спортивним центром у січні-лютому.
«Зелено-білі» швидко добралися до готелю. Середземноморське узбережжя зустріло команду яскравим місяцем з зірками і сімома градусами тепла. Щоправда, це радше виняток, аніж правило, адже в січні тут, зазвичай, часто падають дощі, що супроводжуються грандіозними грозами, а також регулярно штормить, при чому вітер з моря без особливих зусиль нагинає до землі височенні пальми.
Хоча дорога не була важкою, але все ж добряче виснажила. Тому тренери вирішили, що доцільно буде дати команді можливість як слід виспатися, а перше тренування провести під вечір. Сонячний, але холодний ранок (усього +5), а також обід, «леви» виділили для акліматизації та адаптації. А на сніданку дехто зустрів старого знайомого – Окечукву Габріель, тепер правда, з новою іміджевою зачіскою, чекає на нову команду, щоправда, ще не знає її назви. Каже, що приїде за кілька днів.
Власне, карпатівці одними з перших почали підготовку до весняної частини чемпіонату; крім львів’ян тут ще є лише «Олмалик» – один з наших спаринг-суперників. Таким чином, підопічні Олега Дулуба отримали у повноправне володіння зелене і живе футбольне поле, а також адміністративне приміщення з комірчинами для м’ячів та інших речей. Тож перше тренування пройшло у затишній атмосфері, що сприяло максимальній концентрації та виконання усього запланованого.