Бонус 10 000 грн Віктор Вацко – про рішення КДК ФФУ назвати форс-мажор причиною скасування матчу 17-го туру Олімпік – Карпати.
Звісно, я обома руками за те, щоби доля футбольних матчів вирішувалася на футбольних полях, і аж ніяк не в кабінетах чиновників. Тим більше, подивитися на протистояння одного із лідерів чемпіонату Олімпіка із Карпатами, які під керівництвом нового наставника Олега Дулуба почали демонструвати цікавий, грамотний футбол, було вельми цікаво. Але питання тут в іншому – навіщо у нашому футболі встановлювати правила, прописувати якісь регламентні норми, вимагаючи їх виконання, якщо всі закони можна легко і невимушено обійти, коли хтось цього дуже забажає?
Давайте пригадаємо, яким був 17-й тур. Олімпік з Карпатами повинні були зіграти у неділю 4 грудня. Абстрагуємось від того, що нормальні тверезомислячі люди мали б підстави називати форс-мажором сніг у червні, але аж ніяк не у грудні… Поглянемо на інші 5 матчів туру.
Ворскла, напередодні, у суботу 3 грудня, приймаючи Динамо у засипаній снігом Полтаві, змогла провести гру, підготувавшись до «форс-мажору», накривши поле плівкою, увімкнувши підігрів (заплативши величезні кошти за електроенергію), найнявши людей і техніку для очистки поля і трибун від снігу уже в день матчу (люди гарували з 7-ї ранку).
У суботу ж у Запоріжжі на матч проти Дніпра поле підготувала Зоря.
В Одесу, слава Богу, зимова погода, як і годиться півдню країни, ще не прийшла.
Матчі неділі, окрім сумського, теж відбулися.
Зірка, розуміючи, що не здатна підготувати поле у Кропивницькому, на принципове дербі проти Олександрії поїхала до Запоріжжя. Спланувавши все заздалегідь і домовившись про все заздалегідь. Думаю, теж не безкоштовно.
Шахтар приймав Сталь у Львові на ідеальному газоні Арени Львів. Хоча місто Лева теж протягом тижня засипало снігом неймовірно.
Тобто кожен із клубів, що виступав господарем матчу у 17-му турі, зумів вийти із положення. Зумів спрацювати, продумавши все наперед. Усвідомлюючи, що в Регламенті змагань прописані санкції за нездатність підготувати поле, стадіон для матчу УПЛ. Кожен із клубів де потрібно домовився, де потрібно, оплатив необхідні для організації поєдинку витрати. Оренда стадіону, робота підігріву, очисні роботи тощо. Чому цього не зміг зробити Олімпік?
Я прекрасно розумію ситуацію, в якій живе маленький донецький клуб. Я з великою повагою ставлюся до його президента Владислава Гельзіна, який фінансує цей клуб із власної кишені, не відмовляючись від своїх обов’язків навіть у дуже скрутний час, навіть при величезних проблемах із власним бізнесом. Але…
Хіба в УПЛ не всі клуби, які утворили цю лігу, рівні? Хіба в УПЛ не для всіх діють однакові правила? На якій підставі хтось отримує пріоритетне ставлення до себе? Які критерії такої вибірковості?
Олімпік виступає у Прем’єр-лізі. Отримуючи фінансові преференції від цього (гроші за права на телетрансляції, спонсорські кошти), він зобов’язаний грати за правилами проведення змагань в УПЛ. Він зобов’язаний грати на полі із підігрівом. Зобов’язаний стежити за готовністю цього поля. Зобов’язаний нести відповідальність у вигляді прописаної в Регламенті технічної поразки за неспроможність провести домашній матч.
Мені дуже цікаво, як КДК ФФУ, приймаючи своє рішення відносно матчу Олімпік – Карпати, пропонує компенсувати витрати львів’янам, які виклали чималі кошти на переїзд, проживання, харчування. Як КДК ФФУ таким рішенням підтримає Ворсклу, яка, виявляється, теж могла заощадити свій бідолашний клубний бюджет, витративши кілька сотень тисяч гривень на погашення боргів перед своїми футболістами, а не на електроенергію, снігоприбиральні техніку і людей. Навіщо готувати поле, якщо сніг у грудні можна назвати форс-мажором і зіграти колись потім? Чи тій же Зірці економічно легше за інших? Чи ті ж Зоря із Шахтарем не позбавлені рідної домівки, як Олімпік?..
Мені дуже цікаво, чи задумувався хтось у КДК ФФУ, приймаючи це рішення, про створення небезпечного прецеденту на майбутнє. Домашні матчі можна, при бажанні не проводити, коли поняття «форс-мажор» є дуже умовним.
…Торік, коли постала дискусія про розподіл між клубами спонсорських коштів, що їх отримує Прем’єр-ліга, саме президент Олімпіка Владислав Гельзін ратував за те, що всі клуби – рівні, і ділити прибуток слід порівну.
І я абсолютно із цим згоден. Я теж за рівноправність між усіма клубами. Рівноправність в абсолютно усіх аспектах діяльності і відповідальності у межах регламентних норм. Зрештою, чи у тому числі не для цього і була створена організація під назвою Прем’єр-ліга? І якщо вона не здатна забезпечувати цю рівноправність – «у мішок і з мосту», як полюбляв говорити «тюменський класик».
