Бонус 10 000 грн Півзахисник донецького «Шахтаря» Марлос розповів в програмі «Профутбол» про схожість з Мессі, пропозицію від «Інтера» та перспективу виступати за збірну України.
- Для мене це був величезний досвід знаходитись на футбольному полі з такими зірками як Рівалдо, Каземіро та Лукасом Моурою. Ті часи я згадую з радістю. Зараз вони грають у топ-клубах Європи і саме в них я навчився багатьом речам.
У кожного гравця з Латинської Америки є період для адаптації. Це нормально, адже у нас абсолютно все інше: культура, мова, їжа, часові пояси, навіть футбол зовсім інший. Потрібен час аби звикнути до всього нового. Особливо коли ти молодий. Доросла людина може контролювати себе, а молодому складніше. Мирон Маркевич і спортивний директор «Металіста» Євген Красніков мали величезне значення в процесі моєї адаптації. Саме вони допомогли мені розпочати мій футбольний шлях в Україні.
Мірча Луческу відкрив у мені нові чесноти. Ми грали у єврокубках і я став краще розуміти європейський футбол. З Луческу ми багато бігали, тому заміни були необхідні, щоб гравці могли відпочивати. Зараз ми працюємо з Паулу Фонсекою. У нього інше бачення футболу. Я відкриваю нові можливості і таланти в собі. Знову вчуся новому. Для мене важлива довіра тренера. Паулу мені довіряє і мені це подобається. Я задоволений усім.
Рівень чемпіонату України знизився. Він погіршився в усьому. Я не можу цього приховувати і не сказати про це. У той же час, зараз я переживаю дуже вдалий період. За останній час я значно додав і як футболіст, і як атлет.
Коли я починав грати, мені говорили, що я чимось схожий на Мессі. Я вважаю його найкращим гравцем в історії футболу, тому таке порівняння не зовсім коректне. Він робить з м’ячем будь-що, будь-коли, непередбачуваний. Звичайно, мені приємно, що моє ім’я згадують і порівнюють з Мессі.
Раніше я спав набагато більше. Я дуже люблю поспати. Зараз у мене двоє маленьких дітей, і нажаль, спати стільки як раніше просто нереально. Я краще проводитиму цей час з дітьми ніж у ліжку. Нині 12 годин можу поспати лише на заїздах перед матчами. Іще я дуже люблю шоколад. Вся моя сі’мя його просто обожнює. Думаю немає таких людей які не люблять шоколад.
- Але це причина зайвої ваги…
- Одну-дві шоколадки в день можна. Без проблем.
- А що більше любите: спати чи шоколад?
- Шоколад.
Я знаю стиль гри Тайсона так само як і він мій. Іноді перед матчами ми домовляємось: я зроблю ось це якщо вийде, а ти ось це. І коли це вдається, звичайно, ми зустрічаємося поглядами, посміхаємося і показуємо один одному: клас. Це абсолютно нормально між людьми які грають, товаришують і знають один одного стільки часу.
Насправді у мене був офіційний запит від «Інтера». Якщо чесно – я задумався. Це великий клуб із великими гравцями. Про нього всі говорять. Та й місто… Все-таки це Мілан. Тієї миті я почав думати: можливо мені піти з «Шахтаря». Але поки вирішив залишитися. Мені ще є чому вчитися тут і я хочу вигравати багато трофеїв для «Шахтаря».
Зараз я почуваюся абсолютно місцевою людиною. Мені подобається ця країна. З їжі, наприклад, я люблю український суп, борщ. Навіть мої рідні з Бразилії, як от мама, кажуть, мені: сину, ти вже більше схожий на українця. Ти вже не наш.
Але я ще не живу в Україні п’ять років. Поки серйозно не замислювався над перспективою грати за збірну України. Якщо згодом мені надійде така пропозиція, я з величезною цікавістю і повагою її розгляну, і можливо, погоджуся. Я буду дуже радий продовжувати ту футбольну історію яку будую в Україні.
