Бонус 10 000 грн Уявити стартовий склад «Карпат» без Павла Ксьонза дуже важко. Проте останнім часом тренерський штаб львів’ян змушений був обходитися без допомоги свого провідного гравця. Перемога над «Ворсклою» і повернення на поле сьомого номера «зелено-білих» після травми, посприяло розлогій розмові футболіста з Інформаційним центром «Карпати». Тем для розмов назбиралося чимало – перервана невдала серія без перемог, відновлення після травми, виклик до збірної та львівський побут Павла.
– Павле, твоє повернення на поле після травми співпало з першою домашньою перемогою...
– Для нас було дуже важливо перемогти. У психологічному плані це однозначний плюс. Тепер у піднесеному настрої можемо готуватися до наступної гри. Крім того, що ми виграли, можу сказати, що й грали ми непогано. Вся команда задоволена, працюємо у хорошому настрої.
– Ти народився у Миргороді, на Полтавщині. Суботня зустріч з «Ворсклою» для тебе була не першою, однак, чи був певний сусідський підтекст?
– Нічого такого не було. Я у ранньому віці отримав запрошення від київського «Динамо» і вирушив до столиці. Тому перед виходом на поле не замислювався над принциповістю гри з командою, що представляє Полтаву.
– Після перемоги над «Ворсклою» дихається легше?
– Однозначно, ми довго, навіть дуже довго не вигравали. Та й наша гра не була задовільною. Зараз відчули полегшення і це додало нам стимулу. Хочеться, щоб ця перемога стала не останньою у цьому році. Маємо на меті продовжити серію, незважаючи на місце проведення матчу чи статус суперника. Намагатимемося перемогти у кожній грі.
– Певний період часу ти пропустив через травму. Як зараз із самопочуттям?
– Потрошки починаю набирати кондиції. Я справді не грав протягом тривалого часу. Відчуваю ще певний дискомфорт, але переконаний, що от-от він мине, якщо я продовжуватиму працювати.
– Вже у п’ятницю «Карпати» зіграють у Кракові з «Віслою». Які думки з приводу цього товариського матчу?
– Як на мене, поїздка в Польщу повинна лише піти на користь. Ми виграли у попередньому матчі, настрій у всіх хороший, всі працюють з вогником в очах. Поїдемо, проведемо добре час, попрацюємо. Розцінюю цю гру, як підготовку до «Шахтаря». Не можна втрачати форму, треба бути готовими у фізичному плані. Тому пауза у чемпіонаті доречно заповниться спарингом з «Віслою».
– Не так давно команду очолив новий наставник. Як працюється з Олегом Дулубом?
– Разом ми працюємо справді небагато, буквально місяць. Тренер однозначно потребує часу. У кожного наставника свій стиль гри. Зараз ми багато уваги приділяємо тактиці. Якщо Олегу Анатолійовичу дати достатньо часу, то у «Карпат» все вдасться.
– Ти є одним з найбільш вікових гравців команди, старші за тебе лише Худоб’як і Ярошенко, тому не можу не поцікавитися прогресом молоді. Як оціниш зі сторони роботу клубних вихованців?
– Загалом вся молодь, яка тренується в основній команді, поступово додає і росте. Це стосується не лише фізичних аспектів, а й ігрових та психологічних. Чи варто когось виділяти? Мабуть, не потрібно. Кожен заслуговує на похвалу. Можу побажати хлопцям так само якісно виконувати ті функції, які на них покладені. Звичайно, є огріхи, але нічого страшного в цьому не бачу. Якщо ти спочатку зробив помилку, а потім зумів її виправити, то це однозначний плюс. Переконаний, що згодом карпатівська молодь зможе вирости у гравців національної збірної і допомагатиме «Карпатам» досягати поставлених результатів.
– Не так давно тебе викликали до розташування головної команди країни. На матчі з Фінляндією і Сербією ти запрошення не отримував через травму. Чи спілкуєшся з тренерським штабом збірної?
– Ні, останнім часом у нас не було розмов.
– Для тебе виклик до збірної – головна подія у кар’єрі?
– Я намагаюся не виокремлювати такі речі. Кожен виклик до збірної – завжди приємний. Постійно буду прагнути виступати за синьо-жовту команду. Докладаю усіх зусиль для того, щоб відновитися після травми і робитиму все, щоб привернути увагу тренерів збірної. Такою є моя ціль.
– За свою кар’єру ти змінив з десяток команд, у «Карпатах» тобі вдається виступати найдовше. Яку роль у твоєму житті відіграє львівський клуб?
– Повноцінним контрактом із «зелено-білими» я справді пов’язаний найдовше. Для мене важливо виходити на поле і в кожному матчі всіма силами допомагати команді здобувати перемоги і тішити вболівальників, керівництво клубу і партнерів. Разом ми працюємо у єдиному напрямку. Мені подобається тут грати, Львів – це прекрасне місто, а ще у «Карпат» чудові вболівальники. Тут завжди переживають і вболівають за нас. На даний момент живу цією командою і хочу їй допомагати.
– Потрохи стаєш львів’янином?
– Безперечно, якусь частинку мене можна назвати львівською (усміхається). Я добре знаю місто. А ще приємно, коли люди на вулиці впізнають, запитують, як справи в колективі. Помітно, що всі переживають. У мене в «Карпатах» лише позитив. Звичайно, коли програємо, то чую критику. Але ця критика по ділу. Я її приймаю і намагаюся змінювати все на краще.
– Як проводиш своє дозвілля у Львові і де полюбляєш бувати?
– До мене часто приїжджають батьки. Ми гуляємо площею Ринок, вони дуже її люблять. Приїжджають періодично двоюрідні брат і сестра, їм також подобається Львів, особливо, коли на вулицях багато туристів і позитиву.
– Другого дня нового року тобі виповниться 30. Як ставишся до такої важливої позначки у житті кожного футболіста?
– Намагаюся спокійно ставитися до цього і не дивлюся в паспорт. Вірю, що сили і здоров’я мені дозволятимуть грати й надалі. Не шкодую себе, викладаюся на повну. Футбол – невід’ємна частина мого життя.
– Ти здаєшся одним з найбільш спокійних гравців команди і тебе важко вивести з рівноваги. Чи здатна на це критика в пресі і чи часто ти слідкуєш за тим, як оцінюють твою гру у ЗМІ?
– Як і кожна людина, я читаю пресу, але спокійно ставлюся до зауважень. Буває критикують, буває хвалять. Ставлюся до цього з розумінням. Якщо є якісь зауваження – я їх аналізую. Потім роблю висновки і намагаюся не повторювати помилок. Якщо є похвала, то намагаєшся тримати рівень і робити аналогічно у наступних ігрових моментах. Для мене це мотивація і я хочу в подальшому покращувати свою гру і виправдовувати аванси
