Домагой Віда: "Закінчити кар’єру в "Динамо"? Чому б і ні"
^

Домагой Віда: "Закінчити кар’єру в "Динамо"? Чому б і ні"

1156

Домагой Віда: "Закінчити кар’єру в "Динамо"? Чому б і ні"
Фото - Денис Руденко, Footboom

Захисник «Динамо» Домагой Віда в інтерв’ю програмі «Профутбол» заявив, що не проти закінчити кар’єру у київському клубі.

Для мене майбутня гра проти збірної України буде дещо незвичною, адже я протистоятиму своїм одноклубникам з «Динамо». Але можу їм пообіцяти, що у жодному єдиноборстві я не поступлюся і не дивитимуся на прізвища моїх суперників. Так що, сподіваюся, що зрештою Хорватія і Україна разом кваліфікуються на чемпіонат світу.

Коли мені надійшла пропозиція з «Динамо», я був із родиною вдома. Мені зателефонував Огнен Вукоєвіч і сказав, що мене запрошують у «Динамо» Київ. Спершу я дуже здивувався. Це був мов грім серед ясного неба. Авжеж, мені було приємно, хоча я не дав миттєвої відповіді.

Я можу зіграти на будь-якій позиції у обороні. У Києві якось, навіть, грав на позиції лівого захисника. На той момент у мене не було пропозицій від команд з топ-чемпіонатів. Алея я знав, що «Динамо» Київ – це великий клуб із традиціями. А у чемпіонаті України довгий час виступав Даріо Срна. Вважаю, що зробив правильний вибір. Я тут виріс як людина і як футболіст, і граю на високому рівні.

Я поважаю Срну. Даріо – хороша людина та чудовий гравець. Вітаю його з досягненням позначки в 500 ігор за «Шахтар». Він мій друг, але лише поза полем. На полі я нікому не даю поблажок, навіть якщо б грав проти рідного брата.

Мені приємно, що під час стандартів партнери намагаються навісити на мене. У роздягальні часто жартують: «Домагой, давай, вирішуй цю гру своїм голом». Авжеж, мені подобається забивати, але для мене немає різниці чи це сталося у грі з «Шахтарем» чи якимось іншим клубом. Наприклад, я часто забиваю «Олександрії», хоча насправді неважливо хто відзначиться: я, Мораєс, Ярмоленко чи хтось інший. Головне – підсумкова перемога команди.

Я пам’ятаю свій перший гол за «Динамо». Подача Ярмоленка з кутового і мій удар головою. Навіть пригадую, що ми грали у синіх футболках.Часом, я переглядаю цей гол на ютубі. Найбільш цінний гол? У фіналі Кубка України у Полтаві «Шахтарю». Хоча чемпіонський гол у ворота «Дніпра» був теж важливим.

Я завжди був такий: говорив, кричав на полі. Хлопці не ображаються, коли я іноді підвищую голос, підказую. Такий у мене характер дуже емоційний. З суперниками майже не спілкуюся. Лише з Каліничем та Срною міг на полі поговорити, але ці слова не для ефіру.

Шкода, що я не забив на чемпіонаті Європи. Мав моменти і якби відзначився, то Хорватія могла б здолати Португалію. Нажаль, у збірній мені не вдається забивати так часто як у «Динамо».

Після зіткнення у грі з «Дніпром» я втратив свідомість і нічого не пам’ятав впродовж 5-6 годин. Що 15 хвилин я дзвонив тренеру з фізпідготовки і запитував що сталося. Мій характер такий, що я ніколи не зупиняюся, ніколи не забираю ніг чи голови. Навіть тоді після зіткнення, я за власної ініціативи повернувся на поле, але продовжувати гру не зміг.

Мені все подобається у Києві – клуб, місто, люди, персонал. Тут я щасливий. Авжеж, я знаю про усі ці трансферні чутки. Але це питання до президента клубу Ігоря Суркіса. Нехай він вирішує чи може «Динамо» мене продати. Наразі я сконцентрований на іграх за «Динамо». Закінчити кар’єру в «Динамо»? Чому б і ні. Я вже думав про це. Проте тут все залежить не лише від мене, а й від тренера і президента.

Оцените
Поделитесь

Оставили комментарии на форуме: loading


Оставить комментарий на форуме