Бонус 10 000 грн Один з найкращих воротарів у історії «Карпат» Габор Вайда поділився своїми думками щодо поєдинку четвертого туру Ліги Парі-Матч сезону 2016/2017 з донецьким «Шахтарем», який розпочнеться на полі «Арени Львів» у п’ятницю, 12-го серпня, о 20:00.
«Одразу скажу, що я чекаю хорошої гри та позитивного результату від моєї рідної команди. Вірю, що «Карпати» в п’ятницю щонайменше зіграють внічию і відберуть очки у грізного суперника. Та в глибіні душі сподіваюся на перемогу. Мій прогноз, що ми заб’ємо один м’яч у ворота донеччан і водночас на «сухо» зіграємо в обороні».
«Можливо, хтось скаже, що я надто оптимістично очікую майбутню гру, адже однозначно фаворитом цього поєдинку є «Шахтар». Але мій прогноз я можу обґрунтувати. Мені подобається нинішня гра нашої команди. Так, у нас змінився тренерський штаб. Так, команду залишила ціла група провідних футболістів, які не один сезон формували її кістяк. Але давайте називати речі своїми іменами – зміни на грі «Карпат» позначаються позитивно. Не знаю, як розвиватимуться події далі, але наразі мені до вподоби те, як команда рухається на полі, як намагається грати у футбол, отримувати задоволення від самого дійства і тішити своєю грою львівських вболівальників. Звісно, ще далеко не все виходить – помилок вистачає та й більшість гравців фактично тільки розпочинає свій шлях у великому футболі. Але не можна не помітити, що «Карпати» знову починають показувати свій характер. У команди з’явилася мотивація і неозброєним оком видно, що на полі не просто група непоганих футболістів, а справжній колектив однодумців, який має мету і робить усе, аби її досягнути. Я б сказав, що «Карпати» відроджуються. Зрозуміло, що в цьому величезна заслуга тренерського штабу».
«Особливо мені подобається Павло Ксьонз, гра якого у кожному з трьох матчів сезону була на дуже високому рівні і коли він такий футболу демонструвати й надалі, то у мене немає сумнівів, що уже прийдешньої осені він отримає виклик до збірної України. Гра Павла також є характерно ознакою того, що «Карпати» на правильному шляху. Адже в минулому сезоні він, зрештою, як і більшість гравців команди, на полі фактично відбував номер, немов усім своїм видом демонструючи, що в нього немає бажання грати. Зараз же у нього знову горять очі».
«Те саме скажу про найстаршого гравця у нинішньому складі «Карпат», капітана команди Ігоря Худоб’яка. Упродовж кількох сезонів він немов загубився в команді і складалося враження, що Ігор збирається завершувати свою кар’єру, а зараз він знову ожив, ніби помолодшав років на десять».
«Що ж до молодих гравців, то майже усі хлопці мені подобаються. А найбільше я в захваті від Максима Грися. Його дії дуже корисні для команди і мені здається, що цей хлопчина має велике майбутнє. Звісно, за умови, що буде щоденно, на кожному тренуванні багато працювати над собою і в кожному матчі віддаватися грі на усі сто відсотків. Але й інші молоді футболісти також з гарним потенціалом. Але знову ж таки все залежить від їхнього ставлення до футболу. Як тільки вони почнуть думати, що усього вже досягли, або футбол відійде у них з першого місця на «надцяте», то одразу почнуться проблеми. Та я маю надію, що вони самі усе чудово розуміють в цьому плані. Ну а коли хтось з них, як то кажуть, впіймає зірочку, то я впевнений, що тренери швидко його повернуть на землю».
«Як колишній воротар окремо хочу сказати про Романа Підківку, який зараз є основним голкіпером. Він молодий хлопець, але дуже хоче стояти у воротах. Та довший час так було, що Роман знаходився у запасі. Зараз у нього є шанс довести, що він уже дозрів до того, щоб бути основним. У його грі є прогрес – він впевненіше почав діяти на виходах, досить грамотно керує у грі захисниками. Але є в мене до нього одне побажання. Романові необхідно більше працювати над стрибучістю. І як на мене, щоб додати в цьому компоненті, йому треба трохи зменшити масу тіла. Зі свого власного досвіду знаю, що легкому воротарю значно краще «літається» у рамці. Я, наприклад, коли важив 79 кг, то не було жодних проблем. А от якщо мав навіть два–три кілограми більше, то ніби вони мені й не заважали, але легкості у стрибках вже не було», – підсумував Габор Іванович.
