Бонус 10 000 грн Про цього хлопчика футбольна Україна дізналася навесні цього року, під час домашнього матчу «Карпат» проти «Волині». Тоді, під холодним проливним дощем, камери телетрансляторів зафіксували одного маленького уболівальника, який самотів на секторі під парасолькою. Ведучі програми «ПроФутбол» акцентували на цьому увагу і звернулися до «Карпат» з проханням віддячити юному фанату. Якою ж несподіванкою був для Володі Бобенчика приїзд на базу та знайомство з усією командою. Він навіть трохи потренувався з футболістами і отримав від них пам’ятний подарунок.
«Це було після тренування. Я вів його додому, бо треба було зігрітися та перевдягнутися. Але Володя вперто наполягав, що треба йти на футбол. Кажу, давай прийдемо додому, поп’ємо чаю, подивимося футбол на телевізорі. І тут він сказав: «Якщо усі злякаються дощу і не прийдуть на стадіон, тоді команда залишиться без підтримки» –пригадує батько Володі...
А все почалося з того, що зовсім маленький Володя, на руках у свого брата дивився за виходом карпатівців із роздягалень після якогось матчу. Він тоді був здивований тим, як інші діти випрошують у гравців гетри чи щитки, але хто ж виносить їх з собою? Уся екіпіровка залишається в роздягальні, після чого її перуть. Але тоді Володя про це не знав. Коли ж з роздягальні вийшов Олександр Гладкий, брати попросили з ним сфотографуватися. Отримавши бажане, хлопці попрощалися з футболістом, але той, пройшовши кілька метрів, розвернувся і сказав Володі: «Я для тебе щось маю». За мить він подарував хлопчику свою футболку з «десяткою». Цей жест гравця став для уболівальника чимось більшим ніж просто подарунком. Зараз футболка Гладкого висить на вішаку у шафі, поруч з вишиванкою...
Двері квартири нам відкривають батьки Володі – молоді і привітні львів’яни. Сам маленький герой зустрічає нас надзвичайно позитивною усмішкою. Звісно, він одягнений у карпатівську футболку. І не тому, що прийшли гості. Зелено-біла продукція у Володі завжди і всюди, навіть на щоденнику. Другокласник і зошити має спеціальні, особливі. Святий Миколай не полінився і використав на обкладинках різноманітні фотографії гравців «Карпат». На столику лежить ціла гора футбольних журналів. «Він і читати сам навчився. Хотів отримувати інформацію з журналів, складав букву до букви і згодом вже спокійно вичитував що до чого» – розповідають батьки.
На поличках – ціла енциклопедія від журналу «Футбол», присвячена чемпіонатам світу. Її Володі, як постійному читачу, презентувала редакція журналу. Книжки не припадають пилом, адже у Володі феноменальна пам'ять. Він легко назве склад «Карпат» у будь-якому матчі і знає дні народження усіх футболістів. Свої знання Володя намагається збільшувати за допомогою спілкування. Його добре знають на карпатівській базі, а футболісти «зелено-білих» можуть і на машині покатати.
«Якось я з братом поїхали на базу в Брюховичі, щоб пофотографуватися з гравцями. Останнім вийшов Амбросій Чачуа. Коли ми зробили фото, він спитав чи ми львівські, а тоді запросив до авто і відвіз додому. Після цього ще й свою футболку подарував» – каже Володя.
Дійшло й до того, що хлопчика у літак хотіла взяти... збірна України. У готель, де проживали збірники, Володя легко пройшов і розговорився з футболістами. Артем Федецький так і сказав – якщо хочеш з нами в Словаччину, то бери паспорт і приходь. На жаль, шенгенська віза якраз закінчилася, тому до Жиліни Володя не полетів.
«Чи відпустили б його? Звичайно, він вже великий, дав би собі раду, – каже мама Мар’яна. – Він уже зо два роки не грається машинками і не дивиться мультиків. Усі його іграшки – ось тут». Біля ліжка комфортно кругляться м’ячі. Їх багато – великі та маленькі. Володя одразу ж хапає одного і починає буцати об батарею. «Маємо трохи клопіт з сусідами, – продовжує мама. – Дивимося, коли нема їхньої машини, то дозволяємо йому гратися з м’ячами. Хоча вже дісталося техніці. Ноутбук довелося збирати, бо геть розсипався».
Свої футбольні навички краще відточувати не на паркеті, у компанії батареї, а на полі, із такими ж маленькими футболістами та тренером у карпатівській секції. Спочатку Володю тренував Володимир Щерба, але після того, як тренер пішов з життя (для хлопчика ця подія стала великою трагедією), з ним працює Ярослав Гринишин. Команда часто бере участь в турнірах, зокрема й закордонних, звідки привозить призи. Грає Володя на позиції атакувального півзахисника, іноді в атаці. Каже, що любить футбол, де є багато атак та моментів.
Саме тому до власної символічної збірної України він спершу хотів викликати одного опорника, але потім поміркував, і вирішив, що краще з двома. Знайшлося місце у такій збірній і для двох карпатівців – Володимира Костевича він бачить ліворуч в обороні, а Павла Ксьонза праворуч у півзахисті. На протилежному фланзі – Андрій Ярмоленко, з яким Володю теж пов’язує чимало історій.
На шафі красуються три м’ячі, якими хлопчик не буцає об батарею. Перший – з автографами усіх гравців «Карпат», який йому подарували «зелено-білі» на базі. Другий – м’яч з автографами збірної України від Андрія Ярмоленка за найкращого уболівальницького листа. Третій м’яч теж від нього, подарований на відкритому тренуванні. Динамівець просто побачив Володю на трибуні і вручив йому сувенірну сферу. А познайомилися вони на прес-конференції, де Володя спитав у Ярмоленка, хто виводитиме його на поле під час матчу збірної у Львові. Після запитання він ще й підморгнув гравцю так само, як лідер збірної підморгував Мішелю Платіні, коли запитував про уболівальницькі симпатії. Це підморгування одразу ж підняло настрій збірникам, а Ярмоленко пообіцяв Володі, що саме він виведе його на поле. І своє слово стримав.
Володя дуже легко знаходить спільну мову зі своїми співрозмовниками. Після виїзного матчу «Карпат» проти донецького «Олімпіка», він побачив Ігоря Циганика і привітався з ним. Ведучий «ПроФутболу» впізнав хлопця і запросив його на канал «2+2», на зйомки улюбленої програми. Володя від запрошення не відмовився, після чого у соціальних мережах списався із Олександрою Лободою і після матчу «Динамо» – «Карпати» разом з батьками приїхав до студії. Самому Ігорю Володя подарував карпатівське горнятко, аби пасувало до халату, в якому ведучий пообіцяв вийти в офір, якщо «Карпати» закінчать чемпіонат у трійці призерів. Звісно, «ПроФутбол» теж в боргу не залишився і презентував хлопчику набір своїх сувенірів. А фото Ігоря Циганика та Олександри Лободи знаходиться на поличці шафи, над комп’ютерним столом.
У Володі є величезна харизма, яка дозволяє йому втілювати в життя власні мрії. Але усього цього не було б, якби не батьки, які вкладають у дитину свою душу і їздять з ним чи то на Суперкубок до Одеси, чи то до Варшави на фінал Ліги Європи. «Він був настільки переконаний, що ми потрапимо на фінал... Ми не могли відмовити» – кажуть батьки.
Є у Володі і мрія – стати гравцем «Карпат» і виграти з ними Лігу чемпіонів. Хто знає, можливо років за десять-п'ятнадцять, коли маленький блондин виросте, він поведе за собою карпатівців до Кубка Чемпіонів? А поки що, коли Володі лише сім років, він має повне право мріяти. А щоб краще мріялося, ФК «Карпати» подарував своєму відданому уболівальнику новеньку подушку-герба з магазину «Фанат». Схоже, це єдине, чого бракувало Володі для повної карпатівської колекції...
