Леандро: "Моя мрія – потрапити до збірної України"

Захисник "Говерли" Леандро відповів на запитання вболівальників.

Запитання подаємо в оригіналі.

- Сборная твоей мечты, какая она?

- Найбільше вболіваю за дві збірні – збірну рідної Бразилії та збірну країни, де зараз працюю - команду України. В складі Бразилії подобається Неймар та воротар Джеферсон, а в Україні – Андрій Ярмоленко -дуже сильний технічний футболіст, Євген Коноплянка та Олександр Кучер.

- С каким тренером тебе лучше работалось?

- За мою футбольну кар’єру в Україні на мою долю вплинули двоє наставників: в 2009 році Ігор Гамула, під началом якого розпочав свої виступи в українській Прем’єр-лізі та В’ячеслав Грозний, який в непростий для мене період повірив у мене й довіряє нині виходити в основному складі команди.

- С кем в команде больше дружишь?

- Зі всіма хлопцями підтримую товариські стосунки. В нас хороший мікроклімат усередині колективу.

- Спасибо за твою преданность, трудолюбие на поле, таких людей сейчас мало.

Мені дуже приємно за ваше визнання. Життя таке, коли робиш хороші речі, до тебе все хороше повертається і навпаки. До всіх оточуючих відношуся з повагою.

- За какой европейский топ-клуб хотел бы выступать Леандро ?

- Мені зараз 30 років, я радий , що нині захищаю кольори «Говерли», виступаюв українській Прем’єр-лізі.

- Почему вы играете под 26 номером ? Он что-либо значит для вас или вы просто ткнули пальцем в небо выбирая его ?

- Коли вперше прийшов до ужгородської команди, то виступав під 29 номером, в «Таврії» грав під номером 2 , у «Волині» також. Коли повернувся в «Говерлу», хотів виступати під номером 22, але він вже був у Ороса, 29 також був зайнятий. Ще коли грав у Бразилії, то виступав під номером 6, тож вирішив скласти 2 та 6 докупи. Думаю, що цей номер вдалий, хвала Богу постійно виходжу в основі, травми оминають, тренер довіряє.

- Совсем недавно вы играли под руководством ВВ Кварцяного, сейчас ваш тренер - Вячеслав Грозный, как вам работалось под началом коуча Волыни и какое главное отличие в стилистике игры двух тренеров ?

- За 12 років професійної кар’єри працював з багатьма фахівцями, в кожного з них свій підхід до роботи, бачення футболу, манера роботи. Головне, щоб гравець розумів, що від нього хоче тренер на полі і виконував настанови коуча.

- Первый ваш опыт игры в европейских командах состоялся в Болгарии, где вы выступали за тамошний "Черноморец", можете вспомнить этот промежуток своей карьеры и что он вам дал ?

- «Чорноморець» (Бургас) – перша моя команда в Європі. Грали в плей-офф Ліги Європи, не пройшли далі. Але в Болгарії мені не сподобалося, це не моя країна, тому досить швидко пішов звідти. Коли приїхав до України, тож відразу собі поставив таку «установку» я маю бути сильнішим за корінних гравців, щоб грати в команді й робив усе, щоб досягти цього рівня.

- Что для вас значит Украина ?

- Вперше почув про Україну за шкільною партою, в Бразилії на уроці історії, коли вивчали тему про Радянський Союз. Коли вже виник варіант про продовження кар’єри в Україні багато знайомих відмовляли мене їхати сюди, говорили багато поганих речей про Україну. Але все ж, вирішив спробувати й тут побачив зовсім протилежне, от вже 5 років тут. Дуже поважаю Україну, людей, які тут мешкають, свою команду. Україна дала мені дуже багато, маю тут багато друзів.

- Ваша футбольная мечта ? Возможно, выступать в сборной Бразилии ?

- Моя мрія – потрапити до збірної України. Це цілком серйозно.

- Кто ваш футбольный кумир ? Футбольный идеал, если угодно.

- Подобається Кріштіану Роналду, він дуже багато працює над собою, постійно вдосконалюється. Неймар – молодий футболіст, в свої 21 рік він дуже перспективний. Впевнений – у нього велике майбутнє.

- Когда вы полюбили футбол и в какой момент поняли что хотите посвятить ему жизнь ?

- В 6 років розпочав займатися футболом і от уже на протязі 24 років продовжую цю справу. Але остаточно зрозумів, що буду футболістом у 10 років. З цього віку кожні вихідні закривався в своїй спальні й до пізньої ночі переглядав футбольні матчі по телевізору.

- Ваш самый памятный и яркий момент в карьере ?

- Моя дебютна гра в українській Прем’єр-лізі. Це було в Львові, коли 4 жовтня вийшов у основному складі на матч проти місцевих «Карпат». Цей момент запам’ятався не лише як приємний епізод. В мене на Батьківщині за день до гри помирала бабуся, але жодним словом не обмовився про це. А з болем у серці вийшов на поле й відіграв цей матч. Так що пережив одночасно подвійні відчуття – радість за свій успіх і розділив родинне горе.

- Часто ли вы сталкивались с таким неприятным моментом, как расизм ?

- Жодного разу за всі роки своєї кар’єри як у Європі так і в Аргентині, де провів 2 роки в дитячій футбольній академії ФК «Рівер-Плейт» не відчував дискримінації.

- Это уже второй ваш приход в Говерлу, как вам город Ужгород ?

- Мені тут все подобається. Тут гарні, виховані люди, прекрасна команда. Задоволений тим, що граю за «Говерлу».

- Летом 2009 года вы могли пополнить ряды немецкого футбольного клуба «Рот-Вайсс», почему ваш переход сорвался и жалеете ли вы об этом ?

- Ні, зовсім не жалкую про це. Проходив оглядини і в німецькому «Мюнхен-1860», але через тренерську ротацію не зміг закріпитися там. Радий, що в мене все вийшло в Україні й взагалі забув про можливу кар’єру в Німеччині.

- Наблюдаете ли вы за чемпионатом Бразилии ?

- Постійно слідкую. Вчора допізна переглядав матч першої ліги чемпіонату Бразилії між командами «Брагентіно» - «Іказа» . Вболівав за ФК «Іказа», де грає багато моїх товаришів, який у підсумку переміг – 2:1.

- Не так давно вы выступали в Таврии, можно ли назвать эту часть вашей карьеры успешной ?

- Нормальний період, але на жаль, отримав серйозну травму й вибув на півроку. Довго лікувався, знову стався рецидив, тому на такий тривалий період випав із обойми. Потім відбулася зміна тренера і мене віддали в оренду до луцької «Волині».

- Как вы выбирали позицию на футбольном поле ? Возмножно в детских и юношеских годах вы не были защитником.

- В дитячій школі грав постійно лівим півзахисником та нападником. В 18 років, виступаючи за молодіжний склад «Парана Курітіба» в одній грі по-черзі травмувалися захисники на лівому краю. Тренер підкликав мене і спитав «Не боїшся грати на цій позиції», відповів, що ні, але зазначив, що ніколи не грав тут, на що почув у відповідь «Головне не бійся!». З того часу й став грати на цій позиції. Хоча в «Таврії» та «Волині» мене використовували на різних позиціях – лівого півзахисника, піднападаючого, центрбека.

- Как вы попали на Украину ? Кто вас приметил из местных тренеров ?

- Цікава історія. Перебував у Берліні, вирішив піти на тренування, в той час на стадіоні проходила товариська зустріч команд 7-ї німецької ліги. Тож зіграв за місцевий колектив, забив два голи й ми перемогли. На цьому матчі випадково був присутній агент з України, який після матчу підійшов до мене й запропонував продовжити кар’єру в Україні. Назвав на вибір дві команди – прем’єрлігівське «Закарпаття» та першолігову «Волинь». Мій вибір був – ФК «Закарпаття».

- Кто Барса или Реал?

- Обидві команди подобаються. Але свої симпатії віддаю мадридському «Реалу».

- Леандро, в Говерле больше конкуренция за место в основном составе чем у Волыни?

- Так 100%. У нас дуже багато гравців високого рівня. До прикладу, на мою позицію претендує гравець національної збірної Македонії Александар Лазевські. В центрі оборони між собою конкурують Дандеа, Єзерський, Орос, Лисицький. В лінії півзахисту – Балафас, досвідчений Райчевіч, Трухін, Буяльський, Лисенко, Кочіш, Гармоні, Кополовець, Микуляк. У нападі – Ле Таллек, Нікулае, Савіч. На воротарську позицію – Чурилов, Бабенко, Надь. Так і повинно бути, на поле мають виходити найсильніші футболісти, які мають боротися за місце в основі. Відверто, за рівнем та манерою гри «Говерла» значно сильніша від луцької команди.

- Це вже ваш другий прихід в Ужгород. Ви вже виступали за Закарпаття в сезоні 2009/2010. Питання: Крім "Закарпаття" у вас були якісь пропозиції з інших клубів? Якщо так, то чому ви обрали саме наш край? І хто вас запросив в Ужгород? Сам Гамула чи на вас вийшли через ваших агентів?

- Після того, як розірвав контракт з «Волинню» мав ще пропозиції від українського клубу. Але одразу ж вирішив, якщо вдасться, то повернуся до Ужгорода. Хвала Богу, В’ячеслав Вікторович дав мені шанс, довірив мені. Зараз «Говерла» якісно змінилася, відчуваються позитивні зрушення в усіх сферах, думаю, що якщо так рухатимемося й далі, то в майбутньому зможемо виступати в Лізі Європи.

- Почему Вам не нравися борщ и вареники ? Чем Спаггети лутчше?

- Я не казав, що мені борщ не подобається. Саме зараз на вечерю поїв борщ, а от вареники не їм, ще, напевно, не звик до них.

- Як проводите вільний час?

Я протестант-баптист, тож у вільний час дивлюся в Інтернеті релігійне відео, спілкуюся по телефону з пастором, дивлюся по телевізору футбол по різних каналах.

- Вы дружите с А.Чуриловым ?

- Так. Олександр – хороша людина.

- Де грати краще - в Луцьку чи в Ужгороді?

Подивися стати тиску моїх ігор і зрозумієш. Звісно, що в Ужгороді, тут у мене все виходить.

- Леандро, вам подобається грати в ужгородi? Як ви думаєте, яке мiсце займе «Говерла» в цьому сезонi?

- Думаю, що маємо посісти місця в районі 6-8-ї позицій. Це нам цілком під силу, зважаючи на кадровий потенціал, амбіції тренера, рівень іфнрастуктури. Нам цілком під силу досягти цього за підсумком виступів у цьому сезоні.

Наостанок, хотів би побажати вболівальникам віри в команду. Дуже хочу, щоб така кількісна підтримка, яка була в останньому матчі стала для нас постійною.