Михайло Кополовець: "Думав, що "Карпати" "потягнуть мазу" за мене"

Михайло Кополовець: "Думав, що "Карпати" "потягнуть мазу" за мене"

69
Михайло Кополовець: "Думав, що "Карпати" "потягнуть мазу" за мене"

Досвідчений півзахисник, який перебуває між Ужгородом та Львовом, уже змирився з тим, що наступних півроку обійдеться без великого футболу.

Михайле, нині, коли емоції, здається, вщухли, розкажете, як проводите час? Ще нічого не прояснилось у вашій ситуації зі львівським та ужгородським клубами?

— Тренуюсь сам, бо наразі я «завис» у повітрі. Ситуація так склалася, що довелося розірвати контракт із «Говерлою», адже мені не давали грати. Який сенс там залишатись? Наскільки розумію, у Львові теж на мене не розраховують: у «Карпатах» зараз чимало класних виконавців. Тому теж резону немає повертатися до попереднього ФК, позаяк колектив уже вкомплектований. Така ось ситуація, поки що все без змін. Можливо, пора кудись їхати, шукати нову команду. Хоча, з іншого боку, в мене ще чинний договір із «зелено-білими». Складно щось говорити точно, тому що до кінця не розібрався із правовими питаннями. Уже навіть не знаю, де я перебуваю та як проведу наступних півроку? Я вже реально не хочу ні з ким сваритись. Одне точно скажу: в закарпатському колективі мене більше не буде.

Днями з’явилась інформація на офіційному сайті карпатівців, з якої випливає, що нинішня ситуація — справа винятково ваша та ужгородців. Тобто вас віддали на рік і навіть, якщо би хотіли втрутитись у становище, немає можливостей щось змінити.

— Ну якщо вони так кажуть, значить нічого не можуть удіяти. У мене до галичан узагалі немає ніяких претензій. Я хотів, аби мене віддали в іншу команду, — мені оформили оренду до «Говерли». Проте, на жаль, із новим тренером у мене не склалися приязні стосунки, тому не зміг нормально виступати. Я, власне, чому розривав угоду? Тому що знав, що зможу перейти до іншого клубу. Однак ужгородське керівництво, здається, не змогло все вирішити з функціонерами «левів». Хочете чесно? Я вже сам заплутався у цій ситуації. Найбільше мені прикро за те, що не можу грати у футбол ще стільки ж часу. Можна сказати, потрапив у «капкан». Перебуваю у ще нормальному віці, травм немає, а не можу знайти свою команду. Зараз пропустив збори, а кому потрібен такий футболіст без хорошої підготовки?

— Чи правильно розумію, що, розірвавши контракт із «Говерлою», ви залишилися без заробітної платні?

— У принципі, все правильно. Можна би було щось писати, розбиратись, адже так не має бути… Але я вже стомився. Краще я кілька місяців залишусь без коштів. Як Грозний колись казав: «Міша приїхав сюди, тому що йому в Ужгороді більше платять!». Хлопці, це ж неправда! Одверто кажучи, гроші для мене не грають важливої ролі. Якщо би це було не так, то не припиняв би оренду з «біло-синіми», сидів би на сідницях, відтак отримував би свою зарплатню. Це не доказ протилежного від слів В’ячеслава Вікторовича? Знаєте, що від мене залежало, я все робив, жодного тренування не пропустив, а до мене таке ставлення.

— За тією ж інформацією «Карпат»: єдиний вихід із ситуації — відновлення контракту з закарпатцями.

— Якщо бути чесним із вами, не хочу цього робити, відтак не робитиму крок назад. Мені вже сказали, що я розірвав угоду. Знову судитися? Поки триватиме цей процес, то ще півроку пройде. Як говорив, сваритися не хочу. Лише з Грозним у нас не склалися стосунки, з керівництвом же, наче, завжди знаходили спільну мову. Повернутись і грати в дублі? Переконаний, що цього мені теж ніхто не дозволить зробити. Так, тренуватись із ними я матиму можливість, але в матчах мене ніхто не задіюватиме.

Висновок: до завершення сезону й далі перебуватимете поза футболом?

— Без футболу я не залишусь, а ось із великим футболом доведеться, скоріше за все, ще трішки почекати. У мене є низка варіантів, але поки не готовий про них говорити. Це все — непрофесіональні колективи. До того ж, є навіть пропозиції із-за кордону: Словаччина, Угорщина… Виходить, що зараз мене ніде немає: ні в «Говерлі», ні в «Карпатах». Тому не збираюсь сидіти на місці, щось придумаю. Хоча це не той рівень, відчуваю, що можу ще пограти за сильніші команди, проте що залишається робити? Називається: «приїхав додому…». Прийшли люди з великими заявами буцімто піднімати футбол на Закарпатті… Досить, не хочу заводитись.

Складнощів, певне, лише додає, що у вас влітку не завершується співпраця з львів’янами?

— Так, у мене ще два роки конт­ракту з ними. Якби в кінці першості він завершувався, думаю, що проблем таких у мене би не виникло. Хоча, зважаючи на ситуацію в українському футболі, навіть вільним агентам не так просто знайти новий ФК. Те ж саме з орендованими футболістами. Спілкувався із кількома тренерами, то всі одноголосно заявляли, що в оренду мене не візьмуть, адже буду на контракті з попереднім клубом. А навіщо їм гравець, якого за півсезону-сезон у розпорядженні не буде? А все ж таки, коли будеш вільним, то простіше поїхати з кимось на збори та довести, що здатен допомогти колективу.

Якщо перестати говорити про контракти, домовленості та зобов’язання, відтак акцентувавши увагу на людяності та повазі, на вашу думку, як би мали вчинити клуби?

— Провокаційне питання, але… правильне! Якщо говорити так, то скажу, що мав надію, що минулий клуб мені допоможе. Думав, що «Карпати» «потягнуть мазу» за мене. У Львові ж розуміють, що я не маю, де тренуватись, а там я ж не чужа людина. Утім звинувачувати когось, ясна річ, не збираюсь. Я сам винен, сам у це вляпався. По ходу розмови, вже змирився з тим, що наступних півроку не гратиму в професіональний футбол.

Насамкінець, як бачите своє майбутнє?

— Складно говорити, що буде за рік-другий. Налаштований серйозно, відчуваю, що перебуваю в розквіті сил. До того ж, удалось оминути серйозні травми — я здоровий футболіст. Зараз мені вже пізно їхати з кимось на підготовку до сезону, потяг відійшов од перону. А взагалі, своє майбутнє бачу лише позитивно, адже я впевнений у собі. Переконаний, якби в мене нині не було контракту, то зараз був би за крок од підписання договору з іншим клубом — я це знаю. Нехай просиджу ще до завершення змагань, а потім — видно буде.

P.S. Наостанок, Михайло дуже просив подякувати всім колегам-журналістам і мені, в тому числі, за те, що у цей складний для нього час не забували про нього. За словами Кополовця, працівники спортивних ЗМІ — люди, котрі найбільше хвилюються за подальшу його кар’єру.

Оцените
Поделитесь
Прогнозы
Перейти ко всем прогнозам

Оставить комментарий на форуме Обновить

Рейтинг Букмекеров