Бонус 10 000 грн У Валерія Федорчука у літнє міжсезоння було декілька пропозицій продовження кар’єри. Але він обрав саме «Карпати»...
– Після того, як припинив своє існування «Кривбас», в мене було кілька варіантів, де грати в новому сезоні. Чому я обрав «Карпати»? А я й не обирав. Пропозиція від «Карпат» була першою. Ми принципово про все домовилися – мене все влаштовувало. До того ж я дав слово керівництву львівського клубу, що гратиму лише за цю команду. А в мене такий характер, що коли я даю слово, то роблю все, щоб його дотриматися. Тож коли почали надходити інші пропозиції, я їх, можна сказати, і не розглядав. По завершенні відпустки зібрав речі і приїхав до Львова, пройшов медогляд і почав разом з командою готуватися до сезону.
– Які враження залишилися від зборів у Словенії?
– Нічого нового – багато і важко працювали. Я вже не перший рік граю у Прем’єр-лізі, тому мене чимось здивувати важко. Тренувалися по два рази на день. Лише в дні матчів було по одному заняттю.
– Ти згадав про контрольні спаринги. Що скажеш про суперників?
– Як на мене, на зборах немає особливого значення з ким граєш. Головне, набирати необхідні кондиції, налагоджувати командні взаємозв’язки у грі, особливо, коли врахувати, що у «Карпатах» фактично створюється нова команда. Результатам особливо значення я не надаю. Хоча, якщо виграли два останні матчі, значить поступово набираємо необхідну ігрову форму. Та відповідь на питання, на що ми зараз здатні, отримаємо тільки в офіційних іграх. Чекати доведеться вже не довго.
– У «Кривбасі» ти діяв як на фланзі оборони, так і в півзахисті, причому більше з акцентом на атаку...
– Як і кожен професіональний футболіст, на полі я граю на тій позиції, на яку мене ставить тренер, а моє головне завдання, виконати його установку та бути максимально корисним для команди. В іграх на зборах у Словенії Олександр Володимирович ставив мене в центрі півзахисту. В принципі, я готовий грати на будь-якій позиції і завжди намагаюся у грі бути максимально дисциплінованим. Але коли б мав право вирішувати сам, то грав би в середній лінії з акцентом на атаку. Не буду приховувати, за своїм характером я гравець групи атаки і мені значно більше подобається на полі творити, ніж руйнувати.
– Як проходить адаптація в новій команді?
– З «Кривбасу» нас прийшла ціла група гравців. Окрім того, я знаю кількох гравців «Карпат». Щоправда, не можу сказати, що ми добре знайомі, але в принципі, про їхню манеру гри я маю уявлення. Так що процес адаптації проходить нормально, проблем не виникає. Загалом у нас підбирається непоганий колектив, якому до снаги вирішувати ті завдання, які стоятимуть перед командою.
– Напевне, тобі добре є відомим львівський вболівальник...
– Так, звичайно, я ж вже грав у Львові. Добре пам’ятаю, що львів’яни добре знаються на футболі і є дуже вимогливими. Вони хочуть, щоб їхня команда не просто давала результат, а й демонструвала при цьому видовищну гру. Сподіваюся, нинішні «Карпати» будуть в значній мірі відповідати їхнім вимогам.
– Сім’я приїде до Львова і буде з тобою?
– Дружина з дитиною вже у Львові. Зараз саме займаюся питанням житла. Коли ми з Оленою одружувалися, одразу домовилися, що де б я не грав, вона і діти будуть завжди поруч.
