Сергій Кравченко-старший: "Футболісти не можуть бути байдужими до того, що відбувається в Україні"

Сергій Кравченко-старший: "Футболісти не можуть бути байдужими до того, що відбувається в Україні"

66
Сергій Кравченко-старший: "Футболісти не можуть бути байдужими до того, що відбувається в Україні"
Фото - shakhtar.com
Нападник «Шахтаря» 1970–80-х Сергій Кравченко, батько півзахисника «Дніпра» поділився думкою, наскільки зміщення на півмісяця чемпіонату в Прем’єр-лізі вплине на подальшу боротьбу й розстановку сил, а також проаналізував причини дружного вильоту з Ліги Європи українського

— Сергію Дмитровичу, стан невизначеності з датою відновлення чемпіонату, відтак дозвіл на «стартовий свисток», починаючи з 15 березня… Як ці події можуть позначитися на командах прем’єр-ліги та їхніх майбутніх виступах?

— Усі команди України перебувають у однакових умовах, адже не для двох, а для 15-ти команд чемпіо­нат змістили на два тижні. Просто треба розуміти, що чотири команди — «Шахтар», «Динамо», «Дніпро» й «Чорноморець», які виступали в лютому в Лізі Європи, готові, природно, краще, ніж інші. Але говорити про те, що в когось буде велика перевага над опонентами, думаю, неправильно.

Звичайно, дуже багато вболівальників сподівалися на завжди інтригуюче українське класико «Динамо» — «Шахтар», яке повинно було задати тон на всю другу частину чемпіонату. Шкода, що цей матч перенесли…

— Останні два тижні команди перебиваються спарингами…

— Так, багато чого залежатиме від того, як тренери саме за останній період тримали команди в тонусі та підготували їх до боротьби.

— Давайте поговоримо про лютневе фіаско наших команд у Лізі Європи. Найменше, враховуючи суперника, сподівалися на поразку «Шахтаря»?

— Так, для мене це стало великою несподіванкою. Перед іграми фаворитом небезпідставно вважався «Шахтар», який на голову вище «Вікторії».

— Сприятливий результат у Пльзені (1:1), напевне, заколисав чемпіона України, тож у домашньому матчі з його боку була елементарна недооцінка суперника?

— Так, «Шахтар» на «Донбас Арені» повністю переграв опонента, але десь не пощастило, вплинуло трохи й суддівство… Але упередженими, заангажованими дії арбітрів не назвеш. Просто не можна пропускати два м’ячі. Після цього у чехів був ще один голевий момент. Узагалі, «Вікторія», яка грала в атакувальний футбол, у першому таймі мені дуже сподобалася. Та все ж, «Шахтар» — єдина команда в країні, яка зобов’язана була на сто відсотків проходити чеський бар’єр. Але знову «гірники» наступили на ті ж граблі. Пам’ятаєте, в нас були раніше «Тимішоара», бухарестський «Рапід»… Вилітали через середняків, а проходили сильніших суперників. Отож відповіді треба шукати десь у психології гравців. Хоча, тренеру видніше.

— Чи позначилися на стані футболістів політичні події в країні, які призвели до загибелі людей?

— Звичайно, позначилися. Футболісти не можуть бути байдужими до того, що відбувається в країні, в Європі й світі.

— Динамівцям Києва довелося грати домашній матч на Кіпрі. Можливо, «Валенсія» й потенційно сильніша, однак невідомо, як би у столиці України склалася перша зустріч.

— Не можу сказати, що головна причина поразки наших команд у політичній кризі, але свій негативний відбиток вона, безумовно, залишила.

— У ваш футбольний час трап­лялися ситуації, коли скасовували або переносили матчі через політичні причини?

— Після Олімпіади-80 у Москві, яку, як відомо, американці бойкотували, ми в складі «Шахтаря» наступного року повинні були летіти у США на турнір. Однак керівники в останній момент сказали, що за океан із політичних причин ми не полетимо. Сказати, що ми сильно засмутилися… Мабуть, ні. Для нас це була звичайна поїздка. Ну, не полетіли, то й не полетіли. Тоді ми якось простіше це сприймали.

— У першому матчі «Дніпро» впевнено взяв гору над «Тоттенхемом». Чого не вистачило дніпропетровцям, аби за підсумками двох зустрічей пройти англійців?

— Одного гола! Навіть за рахунку 3:1, коли наша команда залишилася вдесятьох, були моменти. Та, поп­ри все, «Дніпро» мені сподобався. Йому з усіх наших команд випав, на мій погляд, найсильніший суперник, який грає у хороший футбол і високо котирується зараз у Англії. Однак «Дніпро» зіграв гідно. Трохи не пощастило, десь позначився клас британців…

— Київському «Динамо» через відомі події не судилося прийняти «Валенсію» на НСК «Олімпійський». Чи головна це причина того, чому підопічні Олега Блохіна не пройшли іспанців?

— Так однозначно сказати не можна. «Динамо» могло й удома програти… Ніхто не знає. Усе це — умовно… Так, шансів, граючи перший матч у Києві, було би більше. Адже вдома, як кажуть, і стіни допомагають. На Кіп­рі зібралося багато вболівальників «Динамо». Упевнений, на «Олімпійському» була б інша підтримка, яка би допомогла киянам. Може, це й уплинуло на підсумковий результат. Однак ми знову починаємо говорити в руслі «якби та якби…»

— Гравці «Чорноморця» можуть себе у чомусь звинувачувати після ігор із «Ліоном»?

— За будь-яких обставин, «Чорноморець» може сміливо занести цей єврокубковий сезон собі в актив. Що стосується матчів проти «Ліона», то я, на жаль, повністю їх не бачив. Але за відгуками фахівців, одесити залишили по собі дуже хороше враження, створивши масу моментів. «Чорноморець» грав краще, ніж «Ліон», особливо — в першому домашньому матчі. Непогано діяли підо­пічні Романа Григорчука й в гостях…

— Як відомо, «Чорноморець» залишили п’ятеро іноземних гравців. Що чекає тепер на команду?

— Визначати свою подальшу долю — право кожного футболіста. Мабуть, іноземці залишили команду не тільки з причини забезпечення безпеки для себе і своїх сімей, а, напевне, і з фінансових причин. Хоча, достеменно стверджувати не беруся.

Утрата п’ятьох провідних гравців, безумовно, позначиться на тому, що «Чорноморець» випаде з гонки за бронзові нагороди. Але, разом із тим, у молодих хлопців із дубля з’явиться шанс пробитися в першу команду. Тепер треба ним скористатися.

— Головне, що Роман Григорчук залишився біля керма команди?

— Так, цей фактор я вважаю ключовим. Він дуже плідно працює в Одесі, досягаючи результату. «Чорноморець» показав хороший футбол у чемпіонаті України та в Європі.

— Не вважаєте, що після того, як Мирон Маркевич залишив «Металіст», харківський ФК тепер випаде з «золотої» гонки?

— Ну, не тільки це може позначитися. Там, за чутками, і фінансова ситуація незрозуміла. Як буде далі розвиватися «Металіст», зараз ніхто не скаже.

Звичайно, Мирон Маркевич значив для «Металіста» дуже багато. Він — досвідчений, авторитетний фахівець, який міг керувати футболістами, тож за нього команда грала в дуже видовищний, результативний футбол. Усю погоду в команді робили бразильці, аргентинці й Девич. Перехід у «Рубін» і «Атлетико» Марко Девича і Хосе Соси відповідно — велика втрата для «Металіста». Ці два виконавці давали результат, визначаючи обличчя команди. Знаю, що й Кристальдо не хотів повертатися…

— Три місяці гравцям не платили зарплатню, та й політична ситуація в Україні свій відбиток наклала?

— Так, без сумніву. Безпека та виконання контракту — це для будь-якого нормального футболіста стоїть на першому місці.

— Як вважаєте, у час напруженої ситуації довкола Криму, наскільки складніше стане грати «Таврії» та «Севастополю»?

— Сподіваюся, в Криму ситуація із часом стабілізується. Спорт є спорт. На Олімпійських іграх наші спортсмени брали участь, і навіть «золото» вигравали, тепер і в Паралімпійських іграх українці вдало виступають.

— Футбол повинен стати об’єднувальним фактором?

— Звичайно. Не тільки футбол, а і спорт у цілому.

— У зв’язку з нинішньою напруженістю в україно-російських відносинах, проект створення Об’єднаного чемпіонату двох країн тепер не має майбутнього?

— Коли політична ситуація розрулиться, тоді можна буде робити якісь висновки.

— Якщо абстрагуватися від політики, ви до якої категорії людей належите: до тих, хто «за» спільний чемпіонат Росії та Украї­ни, чи до тих, хто проти його проведення?

— Я — «за» Об’єднаний чемпіонат. Уважаю, рівень цього турніру істотно виріс би порівняно з нинішніми чемпіонатами двох країн. Клуби змогли би заробляти кошти. А це — дуже важливо. Усі знають, яке фінансове становище зараз у багатьох наших клубах, багато з яких зникли або перебувають на межі зникнення з футбольної карти України. Видовищність чемпіонату могла би підвищитися, що, звичайно, привернуло би на стадіони більше вболівальників.

— Конфлікт між президентом ФФУ Анатолієм Коньковим і першим віце-президентом Федерації Анатолієм Поповим — це нормально?

— Узагалі-то ні. На користь спорту всі ці розбірки не йдуть. Але в нашій країні я вже нічому не дивуюся. На чиєму боці правда, не беруся судити. Є певні інстанції, нехай вони й розбираються.

— Як вважаєте, через зміну влади, фінансові негаразди низки клубів, інші причини, розклад сил у боротьбі за «золото» й прописку в прем’єр-лізі зараз зміниться?

— Не думаю. Усе одно кожен зіграє з кожним. Як нагорі, так і внизу команди будуть битися до останнього. Якщо, звичайно, ніяких «залаш­тункових» ігор не буде…

Оцените
Поделитесь

Оставить комментарий на форумеОбновить

Лучшие букмекеры