Бонус 10 000 грн Хавбек «зелено-білих» Младен Бартуловіч розповів чимало цікавого зі свого минулого та поділився думками щодо теперішньої ситуації в «Карпатах».
Насамперед, уболівальників цікавило те, як команда готується до «Шахтаря».
«Нам хочеться виграти, добре зіграти. Але треба розуміти, хто наш суперник. «Шахтар» – найсильніша команда в Україні. Проте ми будемо старатися і боротися до кінця. Треба ще фарт, без нього буде важко. Ми серйозно налаштовуємося, добре провели паузу. Так, проти «Ниви» ми зіграли 1:1, результат розчарував. Але не можна на цьому зациклюватися. У нас три дні були величезні навантаження. Хоча, звичайно, такого суперника треба було обігрувати».
Відвідувачі сайту, зокрема, питали в хорвата про причини його невиразної гри, про те, чи є у нього бажання та мотивація грати за «Карпати».
«Я розумію критику і сприймаю її. Просто в «Кривбасі» зіграна команда була, всі знали що робити, розуміли один одного з погляду. Тут нова команда створюється. Спершу її треба зліпити, зрозумійте, що Олександру Севідову зараз дуже непросто. Команда створюється, нема ще зіграності і порозуміння. Я думаю, що через це гравці не можуть показати свої кращі якості. Але з часом гра буде покращуватися».
«Залишитися у Львові після закінчення терміну оренди? Чому б ні? Я приїхав сюди на рік, а з «Дніпром» у мене контракт ще два роки. Побачимо. Якщо тренер та керівництво захочуть, щоб я залишився, то я погоджуся, бо мені подобається і місто, і клуб. Все тут влаштовує».
«Щодо українського громадянства, то я думав про це. Але зараз маю отримати документи, які дадуть мені такі ж права, як і в усіх українців. Звичайно, окрім права голосувати (сміється). В Хорватії мешканці можуть мати подвійне громадянство. Якби тут можна було так, то узяв би, українське».
«Звичайно, мені подобається українська кухня: борщ, вареники, сало... А каву найкращу роблять у Львові. Мені подобається центр міста, нагадує Спліт, де живе моя хорватська родина. Таке ж старе місто, багато кафе та ресторанів. Правда, моя українська сім’я – дружина і дитина, живуть в Дніпропетровську. Але вони до мене приїздять, їм тут дуже подобається. Треба ще сказати, що Львів знаходиться біля самого кордону з Євросоюзом, тож мені додому ближче на півдороги, ніж з Дніпропетровська».
«Батьки мої живуть в Хорватії, разом з двома старшими братами. Дитинство провів в Німеччині, під Дортмундом. Справа в тому, що в нас, в колишній Югославії, йшла війна, а батько якраз працював в Німеччині, тож забрав усіх до себе. Я вивчив німецьку мову, що є дуже корисно, там же почав займатися футболом».
Окрім цього, Младен розповів багато цікавих речей про особливості хорватського футболу.
«В Хорватії вкладають дуже серйозні гроші в розвиток дитячого футболу. Клуби живуть з того, що продають своїх талантів. Зверніть увагу на молодіжну збірну Хорватії, яка перемогла українців. Ковачіч за 15 мільйонів євро перейшов в «Інтер». Радошіча продав «Хайдук» за 3 мільйони. Ребіча купила «Фіорентина» за 7 мільйонів. У нас багато талантів, тим паче, Хорватія увійшла до Євросоюзу, що дало можливість хлопцям поїхати в Італію. У матчі проти України шестеро хорватів представляли Серію-А: «Дженоа», «Інтер», «Наполі», «Фіорентина» – хороші клуби. Причому вони там грають, а не сидять на лавках. Що в України? 2 гравці виступають в основі у клубах Прем’єр-ліги. А решта або на заміну виходять, в кращому разі, або за дубль грають».
«Коли я починав грати у вищій лізі, мені було 17 років. Цілий рік я грав безплатно, як і багато інших хлопців мого віку. Першу тисячу доларів мені дали, коли команда виграла чемпіонат. А як інакше? Мені одразу ж сказали: «Грай, доказуй, щоб тебе продали». У цьому також є секрет успіху хорватського футболу» – підсумував Младен Бартуловіч.
